Ухвала суду № 22017417, 08.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 р.Справа № 2а-1670/2444/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Лтава сервіс - КВ" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від14.04.2011р. по справі№2а-1670/2444/11

за позовом Приватного підприємства "Лтава сервіс - КВ"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання нечинною та скасування другої полаткової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Лтава сервіс - КВ", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинною та скасування другої податкової вимоги № 2/1731 від 14.10.2010 року. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за результатами документальної невиїзної перевірки декларацій з ПДВ позивача за квітень-травень 2009 року було складено акт від 31.05.2010 року № 5170/15-2/35582107, у якому встановлено порушення пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема, завищення податкового кредиту за квітень 2009 року на 20983,00 грн. та за травень 2009 року на 46997,00 грн. Проте, зазначає, що за результатами вказаної перевірки не було винесено податкових повідомлень-рішень. Крім того, зазначає, що позивачем було подано заперечення на акт, що свідчить про оскарження ним рішення податкового органу, і відповідно про неузгоджене податкове зобов'язання, тому, на думку позивача, відповідач не мав права виносити першу та другу податкову вимогу. Також, посилається на той факт, що друга податкова вимога була винесена відповідачем з пропущенням встановленого тридцятиденного строку, який обраховується від дати винесення першої податкової вимоги, тому є нечинною та підлягає скасуванню.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від14.04.2011р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приватне підприємство "Лтава сервіс - КВ", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від14.04.2011р. та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "Лтава сервіс - КВ" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 03.12.2007року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію серії АОО № 712991. Позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в м. Полтаві та зареєстрований платником податку на додану вартість з 17.12.2007 року.

31 травня 2010 року було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за квітень-травень 2010 року. За результатами даної перевірки ДПІ в м. Полтаві було винесено податкове повідомлення - рішення №0022471502/0 від 09.06.2010року, яким позивачу за порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 101907,00грн., у т.ч. за основним платежем 67980,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33990,00 грн.

Вищевказане податкове повідомлення - рішення було направлено позивачу поштою рекомендованою кореспонденцією на адресу: вул. М. Бірюзова, 42, кв. 501 м. Полтава, 33007, проте, було повернуто поштою відправнику із відміткою "за закінченням терміну зберігання", у зв'язку з чим податковими інспекторами відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ в м. Полтаві 29.07.2010 року було складено акт № 702 про повернення зазначеного поштового відправлення для розміщення податкового повідомлення-рішення на дошці оголошень.

Податкове повідомлення - рішення № 0022471502/0 від 09.06.2010 року було розміщено на дошці податкових оголошень 29.07.2010 року, про що було складено відповідний акт.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181-ІІІ (який діяв на момент виникнення правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому, день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

З огляду на зазначені норми Закону, податкове повідомлення-рішення №0022471502/0 від 09.06.2010 року вважається врученим позивачу 29.07.2010 року, а відповідно визначене у ньому податкове зобов'язання з податку на додану вартість є узгодженим з цього ж дня.

Відповідно до п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з п.п. 4.2.2 п. 4.2 розділу 4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005, № 276 податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум.

Визначена податковим повідомленням - рішенням № 0022471502/0 від 09.06.2010 року сума зобов'язання з ПДВ за основним платежем 67980,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33990,00грн. була включена до зворотнього боку облікової картки позивача 06.09.2010 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з облікової картки позивача.

Згідно п. 4.1 ст. 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 03.07.2001, № 266, податкові вимоги формуються в автоматичному режимі на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби.

09 вересня 2010 року року відповідачем було сформовано першу податкову вимогу № 1/1571 про сплату суми податкового боргу за узгодженими сумами податкових зобов'язань в розмірі 77537,00 грн., у тому числі за податком на додану вартість - 77537,00 грн. (за основним платежем - 43547,00 грн., за штрафними санкціями 33990,00 грн.), яка отримана позивачем 13.09.2010 р. під розпис.

14 жовтня 2010 року, з- дотриманням строків встановлених ст.. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем була сформована друга податкова вимога № 2/1731 про сплату суми податкового боргу за узгодженими сумами податкових зобов'язань в розмірі 68258,48 грн., у тому числі за податком на додану вартість - 68258,48 грн. (за основним платежем - 34209,00грн., за штрафними санкціями - 33990,00 грн., нарахованої пені - 59,48 грн.), яка вручена позивачу 30.11.2010 року.

Позивач не погодився із другою податковою вимогою, у зв'язку з чим звернувся до суду з вимогою про визнання її нечинною та скасування.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах ш;одо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конститзщією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як було зазначено вище, податкове повідомлення-рішення №0022471502/0 від 09.06.2010 року вважається врученим позивачу з дня його розміщення на дошці податкових оголошень, а саме 29.07.2010року, і відповідно визначене у ньому податкове зобов'язання з податку на додану вартість є узгодженим з цього ж дня.

Посилання позивача на той факт, що вищевказане податкове повідомлення-рішення не було отримане ним, оскільки адреса, на яку воно було надіслано (вул. М.Бірюзова, 42, кв.501, м. Полтава) є юридичною адресою позивача, за якою позивач фактично не знаходиться, а фактичною адресою є вул.Чапаєва, 9а, м. Полтава, про що позивач повідомляв відповідача та просив усю поштову кореспонденцію направляти на фактичну адресу позивача є необгрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин) місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

З наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрацію позивача вбачається, що місцезнаходженням Приватного підприємства "Лтава сервіс - КВ" є вул.М.Бірюзова, 42, кв.501, м. Полтава.

З огляду на положення ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", згідно якого відомості, внесені до ЄДР юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, є підтвердженими і можуть бути використані третіми особами як достовірні, направлення податковим органом поштової кореспонденції на адресу позивача, яка внесена до ЄДР, ґрунтується на вимогах Закону.

Також, як адреса позивача була вказана при поданні даної позовної заяви до суду вищевказана адреса вул. М.Бірюзова, 42, кв. 501, м. Полтава, та відповідно судова повістка, яка направлялася за вказаною у позовній заяві адресою, була вручена позивачу. Колегія суддів зазначає також про отримання за вказаною адресою судової повістки і на судове засідання в суді апеляційної інстанції. Отже, викладені факти спростовують твердження позивача про відсутність підприємства за юридичною адресою і неможливістю отримувати за цією адресою поштову кореспонденцію.

Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0022471502/0 від 09.06.2010 року ні в адміністративному, ні в судовому порядку позивачем оскаржено не було.

Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до абзацу "а" п.п.6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

З огляду на той факт, що податкове повідомлення-рішення №0022471502/0 від 09.06.2010 року вважається врученим позивачу 29.07.2010 року, проте в установлені Законом строки ні в адміністративному, ні в судовому порядку оскаржено позивачем не було, проте, визначена ним сума податкового зобов'язання сплачена не була, формування і направлення позивачу 09 вересня 2010 року першої податкової вимоги 1/1571 про сплату суми податкового боргу за узгодженими сумами податкових зобов'язань в розмірі 77537,00 грн., у тому числі за податком на додану вартість - 77537,00 грн. (за основним платежем - 43547,00 грн., за штрафними санкціями 33990,00 грн.) було здійснено відповідачем у строк, передбачений Законом №2181.

Згідно з абзацем "б" п.п.6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 друга податкова вимога надсилається платнику податків не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Як зазначалося раніше, друга податкова вимога вимога № 2/1731 про сплату суми податкового боргу за узгодженими сумами податкових зобов'язань в розмірі 68258,48 гри., у тому числі за податком на додану вартість - 68258,48 грн. (за основним платежем - 34209,00 грн., за пітрафними санкціями - 33990,00 грн., нарахованої пені - 59,48грн.) була сформована та направлена позивачу 14 жовтня 2010року, тобто у строк, який передбачений Законом № 2181.

Стосовно посилань позивача на незрозумілість розрахунків відповідача під час формування податкових вимог у зв'язку із зазначенням у першій та другій податкових вимогах різних сум податкового боргу, то з наявного в матеріалах справи зворотного боку облікової картки позивача з податку на додану вартість вбачається, що визначена податковим повідомленням - рішенням № 0022471502/0 від 09.06.2010 року сума зобов'язання з ПДВ за основним платежем 67980,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 33990,00 грн. була включена до зворотнього боку облікової картки позивача 06.09.2010 року.

На момент включення зазначеної суми у позивача згідно облікової картки рахувалася переплата з податку на додану вартість в сумі 24433,00 грн., тому при формуванні першої податкової вимоги № 1/1571 від 09.09.2010 року сума податкового зобов'язання, включена до вимоги, була зменшена на сказану суму переплати і склала 77537,00 грн. (за основним платежем - 43 547,00 грн. (67980-24433), за штрафними санкціями 33 990,00 грн.)

На момент формування другої податкової вимоги № 2/1731 від 14.10.2010 року податковий борг позивача із ПДВ було зменшено у зв'язку з частковою сплатою позивачем згідно платіжного доручення № 285 від 01.10.2010року податкового зобов'язання в сумі 9338,00 грн. Разом з тим, за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання 01.10.2010 року позивачу було нараховано пеню в розмірі 59,48 грн.

Таким чином, визначена у другій податковій вимозі сума податкового зобов'язання в розмірі 68258,48 грн. (77537 - 9338 + 59,48) є обґрунтованою та підтвердженою відповідними матеріалами справи.

З огляду на викладене, оскаржувана друга податкова вимога № 2/1731 від 14.10.2010 року про сплату суми податкового боргу за узгодженими сумами податкових зобов'язань в розмірі 68258,48 грн., у тому числі за податком на додану вартість - 68258,48 грн. (за основним платежем - 34209,00 грн., за штрафними санкціями - 33990,00 грн., нарахованої пені - 59,48 грн.) була сформована у відповідності до вимог Закону, в межах повноважень податкових органів та у спосіб, передбачений законодавством для винесення податкових вимог, тобто є законною і обґрунтованою.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги є необґрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Лтава сервіс - КВ" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2011р. по справі№2а-1670/2444/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >