Ухвала суду № 22017245, 31.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 р.Справа № 2а-3783/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача Носова К.В.

представника позивача Телейчука С.В.

представника відповідача Федоренка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від07.06.2011 р. по справі №2а-3783/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа М"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Константа М", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив визнати незаконною документальну невиїзну перевірку ТОВ "Константа М" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.05.2010 по 31.01.2011 року, оформлену актом від 10.03.2011 року № 605/2305/37092516; встановити відсутність компетенції ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на встановлення можливості реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Константа М" та ведення господарської діяльності таким способом, як документальна невиїзна перевірка; встановити відсутність компетенції ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на встановлення ознак нікчемності угод, укладених ТОВ "Константа М" за період з 17.05.2010 року по 31.01.2011 року, без дослідження товарних, грошових потоків за даними угодами та без аналізу первинних документів, оформлених в рамках таких угод.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2011 р. закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо встановлення відсутності компетенції ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на встановлення неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ “Константа М” та ведення господарської діяльності таким способом, як документальна невиїзна перевірка; встановлення відсутності компетенції ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на встановлення ознак нікчемності угод, укладених ТОВ “Константа М”за період з 17.05.10 по 31.01.11, без дослідження товарних, грошових потоків за даними угодами та без аналізу первинних документів, оформлених в рамках таких угод.

Враховуючи ухвалу суду про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, позивач просив визнати незаконною документальну невиїзну перевірку ТОВ “Константа М” (код в ЄДР 37092516) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.05.10 по 31.01.11, оформленої актом від 10.03.2011 р. № 605/2305/37092516.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, в порушення ст.78 п. 78.4 та ст.79 п.79.2 Податкового Кодексу України, до початку проведення перевірки, він не отримував копії наказу податкового органу про її проведення та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Наказ про проведення невиїзної документальної перевірки позивача датований 10.03.2011р., в той час як запрошення на підписання акту перевірки датовано 25.02.2011р.

Крім того, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова під час направлення платнику податків документів використовувало курєрську доставку, що не відповідає ст. 42 Податкового кодексу України.

Позивач стверджував, що запит ДПІ про надання інформації від 25.02.2011р. №3618/10/23-523, у звязку з ненадання відповіді на який відповідачем прийнятий наказ №600 від 10.03.2011 р., ним отримано не було.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від07.06.2011 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа М" задоволено частково.

Визнано незаконною документальну невиїзну перевірку ТОВ "Константа М" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.05.2010 по 31.01.2011 року, оформлену актом від 10.03.2011 року № 605/2305/37092516.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від06.07.2011р. та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття

оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представників позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова наказом від 10.03.2011р. № 600 на підставі пп.78.1.1 п. 7.8 ст.78, ст. 79 ПК України прийнято рішення про проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа М” (ідентифікаційний код 37092516).

10.03.2011 року фахівцем ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа М” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.05.2010 р. по 31.01.2011 р.

За результатами перевірки 10.03.2011 року складено акт №605/2305/37092516, згідно висновків якого перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ “Константа М”:

-неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ “Константа М” та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді;

-порушення ч. 1 ст. 203, 215 , п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ “Константа М” з постачальниками та покупцями;

-встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону країни "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями;

-встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача, такими, що порушують встановлений чинним податковим законодавством порядок проведення перевірок платників податків, оскільки рішення про проведення перевірки прийнято субєктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: за відсутності факту отримання платником податків письмового запиту податкового органу, за відсутності факту спливу 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Суд першої інстанції також посилався на те, що викладені в акті перевірки судження субєкта владних повноважень не ґрунтуються на жодному з визначених ст.83 Податкового кодексу України джерел.

В акті перевірки відсутня інформація про первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та відсутні докази, що підтверджують наявність фактів порушення, які ніби - то було встановлено під час перевірки, та не зазначено конкретні договори, стосовно яких встановлена нікчемність.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що правочини, вчинені позивачем з покупцями та постачальниками робіт і послуг в період з 17.05.2010 р. по 31.01.2011 р. не були визнаними недійсними в судовому порядку на підставі ст. 228 ЦК України. А відповідачем безпідставно зроблено висновок про відсутність у відповідача необхідних умов для здійснення основного виду діяльності, фактично здійснюваного протягом перевіряємого періоду, а саме: трудові ресурси, основні фонди, складські приміщення та інші матеріальні ресурси, оскільки такий висновок зроблено відповідачем без дослідження первинних документів позивача та даних його бухгалтерського обліку.

Суд дійшов висновку, що відповідач вийшов за межі повноважень, встановлюючи порушення позивачем вимог ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди зобовязані перевірити оскаржуване рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суд зобовязаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок унормовані ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79 ПК України); документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79ПКУкраїни).

Тобто, рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, котрі передбачені ст.78 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом першої інстанції, і про це свідчать письмові докази, фактичною підставою для призначення спірної перевірки відповідач зазначив ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (а.с. 10,31).

Як зазначено в акті перевірки, запит органу державної податкової служби, оформлений листом від 25.02.2011 року №3646/10/23-523 направлений позивачу поштою і в цей же день листом № 3618/10/23-523 керівнику підприємства направлено запрошення на підписання акту перевірки, який датований 10 березня 2011 року (а.с.10).

Правила листування з платником податків врегульовані ст.42 Податкового кодексу України, відповідно до п.42.2 якої документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач рекомендованого листа з повідомленням про вручення з приводу надання пояснень та їх документального підтвердження в розумінні норм Закону України “Про поштовий звязок”, Правил надання послуг поштового звязку (затверджених постановою КМУ від 05.03.2009р. №270), наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 12.07.2002р. №139 "Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення" на адресу позивача не надсилав.

На спростування цього факту відповідач не надав ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції належних доказів, які б свідчили про вручення ТОВ «Константа М»поштового відправлення за формою №119 .

Також відповідачем не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції жодних доказів, які б свідчили про те, що позивач змінював адреса місцезнаходження (не вносились зміни до ЄДР, не складався відповідний акт).

Суд першої інстанції правомірно вважав, що рішення про проведення перевірки було прийнято субєктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: 1) за відсутності факту отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 2) за відсутності факту спливу 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З урахуванням встановлених порушень, суд першої інстанції обґрунтовано вважав неправомірними дії відповідача щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача та такими, що порушують встановлений чинним податковим законодавством порядок проведення перевірок платників податків.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано мотивував своє рішення тим, що відповідачем порушено приписи п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України, який визначає, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Також правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем порушено вимоги п. 5, п. 6 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. №34/18772, оскільки в акті від 10.03.2011 року №605/2305/37092516., складеному відповідачем, відсутня інформація про первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, а також відсутні посилання на докази, що підтверджують наявність фактів порушення, які ніби то було встановлено під час перевірки, та не зазначено конкретні договори, стосовно яких встановлена нікчемність.

Суд першої інстанції правомірно вважав безпідставними висновки відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентами, а також висновок, що у позивача відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, фактично здійснюваного протягом перевіряємого періоду, а саме: трудові ресурси, основні фонди, складські приміщення та інші матеріальні ресурси, оскільки такий висновок, як вбачається з акту від 10.03.2011 року №605/2305/37092516., без дослідження первинних документів позивача та даних його бухгалтерського обліку носить голослівний характер.

Окрім зазначеного, факт порушення відповідачем вимог ст.. 79 Податкового кодексу України щодо порядку проведення оскаржуваної позивачем документальної невиїзної перевірки підтвердили Державна податкова адміністрація України та Державна податкова адміністрація у Харківській області листами № 8367/6/27-0316с від 04 травня 2011 року та № 1998/10/23-218 від 05 травня 2011 року, згідно яких за допущені порушення при організації та проведенні цієї перевірки винні особи ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова притягнуті до відповідальності на підставі подання відділу внутрішньої безпеки при ДПА в Харківській області від 26.04.2011 року, а матеріали службової перевірки направлено до прокуратури Харківської області для прийняття остаточного рішення (а.с.55-57).

Відповідно до приписів частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обовязок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати до суду всі докази, які свідчать про правомірність його дій та законність прийнятого рішення.

Колегія суддів вважає, що позивач виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України, натомість відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження правомірності та законності своїх дій.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача, що виникли між ним та позивачем у спірних правовідносинах, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від07.06.2011р. по справі№2а-3783/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, закривши провадження у справі в частині позовних вимог, помилково зазначив у резолютивній частині постанови про часткове задоволення позовних вимог позивача, оскільки вони є задоволеними в повному обсязі. Зазначена помилка не є підставою для скасування чи зміни судового рішення, вона може бути виправлена в порядку, передбаченому ст..169 КАС України.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від07.06.2011р. по справі№2а-3783/11/2070 за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю "Константа М" доДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Курило Л.В. Калиновський В.А. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >