Ухвала суду № 22016104, 08.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 р.Справа № 2а-16283/10/2070 Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Букар Х.М.

за участю:

представників позивача Нагорна Г.М., Вегієв Р.С.

представників відповідача Пікалов О.В., Лашина О.В., Калініна О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від08.06.2011 р. по справі№2а-16283/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Европиг»

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Европиг», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000181600/0 від 30.11.10 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.11 р. задоволено позов ТОВ «Європиг»до Нововодолазької МДПІ у Харківській області про скасування податкового повідомлення рішення.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.11 р. скасувати та винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, та з підстави порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач в письмових поясненнях наполягав на законності судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши осіб, які прибули в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суду апеляційної інстанції, що підставою для винесення спірного податкового-повідомлення рішення був акт позапланової виїзної податкової перевірки № 2473/07-0-12/36563284 від 18.11.10 р. з питання достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок за вересень 2010 р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні-грудні 2009 р., січні-березні, травні-липні 2010 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 8-1.15 ст. 8-1, п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про ПДВ»внаслідок завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2010 р. в сумі 619441,0 грн.

Дані висновки обумовлені тим, що позивач був зобов'язаний провести коригування податкового кредиту при зміні напряму використання товарів (послуг), основних фондів з іншої діяльності на діяльність у сфері сільського і лісового господарства.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що в жовтні 2010 р. ТОВ «Европиг»скористалось своїм правом на одержання бюджетного відшкодування у відповідності до п. 7.7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»та надав до Нововодолазької МДПІ податкову декларацію (вх. № 9004577175 від 20.10.10 р.) за вересень 2010 р. та заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, розрахунок суми бюджетного відшкодування, в яких заявлено до бюджетного відшкодування на поточний рахунок суму 619441,0 грн.

При проведенні перевірки перевіряючими в повному обсязі була підтверджена правомірність визначення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ за період, що перевірявся та правомірність віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідних періодів та зроблений висновок про те, що під час перевірки не встановлено завищення або заниження задекларованих субєктом господарювання показників в рядках 10-17 декларацій про ПДВ відповідних періодів.

Відмова відповідача у проведені на користь позивача бюджетного відшкодування ПДВ ґрунтується на тому, що з червня 2010 р. ТОВ «Европиг»користується спеціальним режимом оподаткування в сільському господарстві відповідно п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про ПДВ»та згідно наказу ДПА України № 313 від 12.05.10 р. «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість»та подає податкову декларацію з ПДВ (спеціальну). При цьому, позивач є сільськогосподарським підприємством, так як йому властиві ознаки, визначені в ст. 8-1 цього Закону (питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить 100% вартості всіх товарів (послуг) поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно, вартість основних фондів придбаних, виготовлених ТОВ "Европиг" за період з моменту реєстрації та до 30.09.10 р. використовуються виключно у виробництві худоби, іншої діяльності підприємство не здійснює).

Однак, за висновками суду першої інстанції, зазначене не відповідає приписам п. 8-1.1 ст. 8-1 Закону України «Про ПДВ», згідно якого резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 8-1.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування. В межах спеціального режиму оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (п. 8-1.2 ст. 8-1 вказаного Закону). Таким чином, для платників податків, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства та відповідають критеріям, встановленим у п. 8-1.6 цієї статті, Законом передбачена можливість вільного вибору загального чи спеціального режиму оподаткування ПДВ.

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції посилається на положення п. 8-1.10 ст. 8-1 Закону України «Про ПДВ», згідно якого для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені ст. 9 цього Закону для реєстрації платників ПДВ. З цього випливає, що відсутність відомостей про відповідне рішення відповідача в порядку п. 8-1.10 ст. 8-1 та ст. 9 Закону України «Про ПДВ»свідчить про відсутність у ТОВ «Европиг»статусу субєкта спеціального режиму оподаткування.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до абз. 4 п. 1.2 розділу 1 «Загальні положення»Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 р., суми ПДВ, нараховані сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), повністю залишаються у розпорядженні таких сільськогосподарських підприємств для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальникам на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку таких сум податку - для інших виробничих цілей, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

З матеріалів даної справи слідує, що до червня 2010 р. позивачем подавалися лише податкові декларації з ПДВ (загальна форма), в яких були відображені суми податкових зобовязань, податкового кредиту та відомості щодо розрахунків з бюджетом за звітний період (в т.ч. залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду). Однак з червня 2010 р., на виконання вимог наказу ДПА України № 313 від 12.05.10 р. «Про внесення змін до податкової звітності з ПДВ»ТОВ «Европиг»направило до податкового органу разом з загальною декларацією також і податкову декларації з ПДВ (спеціальна). При цьому, у спеціальних податкових деклараціях з ПДВ позивачем було відображено нульові показники податкових зобовязань та податкового кредиту, тобто декларування оподатковуваних операцій у спеціальній звітності не проводилось.

Якщо позивач використовував спеціальний режим оподаткування з ПДВ, вказаний платник податків згідно із чинним законодавством (п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про ПДВ») мав би право повністю залишати суми ПДВ у своєму розпорядженні для цільового використання та був зобовязаний подавати до податкового органу декларацію з ПДВ (скорочену), до якої включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів. В такому випадку до спеціальної декларації при визначенні обєкта оподаткування платник податку мав декларувати як податкове зобовязання так і податковий кредит. На підставі наведеної вище норми подібний платник до бюджету сплачувати вказаний податок не повинен, а декларує податкові зобовязання за спеціальною податковою декларацією, використовуючи кошти відповідно до Порядку акумуляції та використання зазначених коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками ПДВ, затвердженого постановою КМУ № 271 від 26.02.99 р. Податковий кредит з ПДВ, сформований за операціями з придбання товарів (послуг), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для використання у виробництві молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та мясопродуктів, має відноситися до тієї самої спеціальної декларації та відповідно зменшувати суму, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника.

Враховуючи те, що ТОВ «Европиг»було зареєстроване платником ПДВ на загальних підставах та подавало до Нововодолазької МДПІ податкові декларації з ПДВ (загальна форма), в яких було відображено суми податкових зобовязань, податкового кредиту та відомості щодо розрахунків з бюджетом за звітний період (в т.ч. залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) колегія судів не вбачає у діях позивача жодних порушень вимог Закону України «Про ПДВ».

Також слід відмітити, що декларуванню зобовязань по ПДВ у спеціальній декларації підлягали операції з продажу молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблені у власних переробних цехах, які повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції. З пояснень представника відповідача в судовому засіданні випливає, що до сільськогосподарської продукції власного виробництва відповідачем був віднесених перегній, що створювався після очищення місць зберігання худоби.

Доказів тому, що дані відходи життєдіяльності худоби є сільськогосподарською продукцією відповідач не надав, а тому його твердження про те, що утворення та продаж перегною як сільськогосподарської продукції повязані з придбанням товарів та послуг за договорами, що досліджувалися при проведенні перевірки і ці операції повинні відображатися у спеціальній декларації з ПДВ є безпідставними.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що застосування до спірних правовідносин щодо бюджетного відшкодування сум ПДВ, які були сформовані позивачем у період з вересня по грудень 2009 р., положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи»від 22.12.09 р. не є допустимим, оскільки вказаний Закон набрав чинності лише з 22.01.10 р.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків, врегульовані п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», який був дотриманий позивачем. Ні в акті перевірки, ні в подальших документах та поясненнях відповідач не спростовує того, що розрахунок податкового кредиту та податкових зобовязань відповідних звітних періодів позивачем проведений на підставі належним чином оформлених документів та у відповідності до строків виникнення податкових зобовязань та податкового кредиту.

Оскільки висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на довільній оцінці операцій позивача по реалізації відходів життєдіяльності худоби (перегною) і ототожнення їх з продажем молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.11 р. по справі № 2а-16283/10/2070 прийнята відповідно до норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від08.06.2011 р. по справі№2а-16283/10/2070 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від08.06.2011 р. по справі№2а-16283/10/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Европиг»до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Л.В. Тацій

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 14.11.2011 року.