Ухвала суду № 22016102, 08.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 р.Справа № 2а-5847/11/2070 Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Букар Х.М.

за участю:

представника позивача Загребельний Г.С.

представника відповідача Говорун М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від08.06.2011р. по справі№2а-5847/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єстейт-Менеджмент»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Єстейт-Менеджмент», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0001852302 від 12.05.11 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду вид 08.06.11 р. По справі № 2а-5847/11/2070 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду вид 08.06.11 р. По справі № 2а-5847/11/2070 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт №1592/235/31796350 від 26.04.11 р. планової виїзної перевірки підприємства позивача з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08 р. по 31.12.10 р., в якому відображені порушення платником податків вимог п. 7.4.1, п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», повязані з безпідставним віднесенням до податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Техенергоресурс».

Такі висновки були зроблені відповідачем з посиланням на акти перевірок вказаних платників податків, де зазначено, що на цих підприємствах відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, оскільки відсутній технічний персонал, основні засоби, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, що свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій. З урахуванням наведених обставин перевіряючими був зроблений висновок про те, що всі укладені правочини є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Як вбачається з тексту судового рішення, судом першої інстанції були досліджені укладені позивачем договори з ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех».

Так позивачем був укладений з ТОВ «Техенергоресурс»договір № 27/0112 від 01.12.07 р., предметом якого було виконання підрядних робіт по ремонту зовнішньої каналізації у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56, загальною вартістю 90178,80 грн., про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 від 31.01.08 р. та складений акт прийому-передачі виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в від 31.01.08 р. Також була виписана податкова накладна № 8017 від 31.01.08 р. на загальну суму 90178,8 грн. Оплата за виконані підрядні роботи підтверджується платіжним дорученням № 357 від 30.06.09 р. на суму 3375,0 грн. В рахунок погашення боргу виписані прості векселі серії АА на загальну суму 86803,8 грн. № 0563927 на суму 29000,0 грн., № 0563928 на суму 29000,0 грн. та № 0563929 на суму 28903,8 грн.

Проте в акті перевірки вказано, що прості векселі по цій операції були видані на суму 1202803,8 грн. і на початок перевіреного періоду заборгованість становила 1116000,0 грн., а на кінець періоду була відсутня. Але залучені до матеріалів справи документи (копії векселів та акт прийому-передачі векселів від 07.03.,8 р.) спростовують ці твердження, оскільки векселі булі виписані на суму 86803,8 грн. І з яких підстав перевіряючі дійшли висновку про номінальну вартість виданих векселів ні в запереченні на позов, ні в апеляційній скарзі не вказано.

Також судом першої інстанції був досліджений договір № 11/0102від 01.02.07 р., укладений позивачем з ТОВ «Електроспецтех»(код ЄДРПОУ 34689962) на виконання підрядних робіт: по ремонту отмостки та гідроізоляції будівлі у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56, загальною вартістю 73540,8 грн. (про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 від 31.01.08 р. та складений акт прийому-передачі виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в на суму 73540,80 грн. від 31.01.08 р. і була виписана податкова накладна № 388 від 31.01.08 р. на суму 73 540,80 грн.); ремонтну прибудови до дворового фасаду будівлі у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 42 553,20 грн.(про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 від 31.01.08 р. та складений акт прийому-передачі виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в на суму 42553,2 грн. від 31.01.08 р. і виписана податкова накладна № 386 від 31.01.08 р. на суму 42553,2 грн.); ремонту офісного приміщення № 604 у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 87608,40 грн. (про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 від 31.01.08 р. та складено акт прийому-передачі виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в на суму 87608,4 грн. від 31.01.08 р. і виписана податкова накладна № 397 від 31.01.08 р. на суму 87608,4 грн.); ремонту покрівлі будинку у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 109843,2 грн. (про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 загальною вартістю 109843,2 грн. від 31.01.08 р. та складений акт прийому-передачі виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в на суму 109843,2 грн. від 31.01.08 р. і виписана податкова накладна № 385 від 31.01.08 р. на суму 109843,2 грн.); ремонту магазину в холі будівлі у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 87439,2 грн. (про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 загальною вартістю 87439,2 грн. від 31.01.08 р. та складений акт прийому-передачі виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в на суму 87439,2 грн. від 31.01.08 р. і виписана податкова накладна № 389 від 31.01.08 р. на суму 87439,2 грн.);ремонту приміщення в підвалі будівлі у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 62148,0 грн. (про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 загальною вартістю 62148,0 грн. від 31.01.08 р. та складений акт прийому-передачі виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в на суму 62148,0 грн. від 31.01.08 р. і виписана податкова накладна № 387 від 31.01.08 р. на суму 62148,0 грн.); ремонту приміщення холу в осях 3-5, Г-В и та входу будівлі у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 307473,6 грн. (про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 загальною вартістю 307473,6 грн. від 11.02.08 р. та складений акт прийому-передачі виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в на суму 307473,6 грн. від 11.02.08 р. і виписана податкова накладна № 682 від 11.02.08 р. на суму 307473,6 грн.); ремонту приміщення 4-го поверху «Бізнес-центру»будівлі у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 228025,2 грн. (про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 загальною вартістю 228025,2 грн. від 31.07.08 р. та складено акт прийому-передачі виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в на суму 228025,2 грн. від 31.07.08 р. і виписана податкова накладна № 2161 від 31.07.208 р. на суму 228025,2 грн.); ремонту приміщення 4-го поверху «Бізнес-центру»у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 349604,4 грн. (про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 загальною вартістю 349604,4 грн. від 29.08.08 р. та складено акт прийому-передачі виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в на суму 349604,4 грн. від 29.08.08 р. і виписана податкова накладна № 2393 від 29.08.08 р. на суму 349604,4 грн.); ремонту приміщення 4-го поверху «Бізнес-центру»у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 150000,0 грн. (про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 загальною вартістю 150000,0 грн. від 30.09.08 р. та складений акт прийому-передачі виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в на суму 150000,0 грн. від 30.09.08 р. і виписана податкова накладна № 2697 від 30.09.08 р. на суму 150000,0 грн.); ремонту приміщення 7-го поверху кімнати № 716 «Бізнес-центру»у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 116628,0 грн. (про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 загальною вартістю 116628,0 грн. від 28.11.08 р. та складений акт прийому-передачі виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в на суму 116628,0 грн. від 28.11.08 р. і виписана податкова накладна № 3126 від 28.11.08 р. на суму 116628,0 грн.); ремонту 4-го поверху «Бізнес-центру»у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, 56 на суму 218961,6 грн. (про що була складена довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 загальною вартістю 218961,6 грн. від 28.11.08 р. та складений акт прийому-передачі виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в на суму 218961,6 грн. від 28.11.08 р. і виписана податкова накладна №3127 від 28.11.08 р. на суму 218961,6 грн.).

Оплата за вказані підрядні роботи підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 218 від 21.04.09 р. на суму 10000,0 грн., № 358 від 30.06.09 р. на суму 7375,0 грн., № 432 від 03.08.09 р. на суму 14000,0 грн., № 418 від 27.07.09 р. на суму 10000,0 грн., № 133 від 29.02.08 р. на суму 87608,4 грн., № 812 від 27.11.08 р. на суму 6000,0 грн., № 124 від 16.03.09 р. на суму 10000,0 грн., № 214 від 16.04.09 р. на суму 10000,0 грн.

Крім того, в оплату за виконані роботи позивачем були передані прості векселі на загальну суму 2388472,3 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями векселів та акту прийому-передачі веселів від 03.08.09 р.

Проте в акті перевірки вказано, що прості векселі по цій операції були видані на суму 3744830,8 грн. і на початок перевіреного періоду заборгованість становила 952026,47 грн., а на кінець періоду становила 433206,94 грн. Але залучені до матеріалів справи документи (копії векселів та акт прийому-передачі векселів від 03.08.09 р.) спростовують ці твердження. З яких підстав перевіряючі дійшли висновку про номінальну вартість виданих векселів ні в запереченні на позов, ні в апеляційній скарзі не вказано.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що про фактичне виконання робіт свідчать залучені до матеріалів справи первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно п. 9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні»і п. 2.4 ст. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку». В ст.1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»вказано, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно п.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно наказу Державного комітету з будівництва та архітектури № 375/5 від 26.06.02 р. «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»будівельні організації та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, які виконують будівельні та монтажні роботи, інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності, складають акт приймання виконаних підрядних робіт (ф.№КБ-2в), а із залученням усіх інших джерел фінансування - довідку про вартість виконаних підрядних робіт (ф.№ КБ-3).Акт приймання виконаних підрядних робіт та довідка про вартість таких робіт складаються для визначення їх обсягів та проведення розрахунків.

Оскільки зауваження щодо форми та змісту наданих документів податкової та бухгалтерської звітності, податкових накладних з боку відповідача в акті перевірки контролюючого органу відсутні, на момент складання податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані в якості платників ПДВ, що не заперечується відповідачем, на момент укладення угод та їх виконання позивач та його контрагенти були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а доказів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності, відповідачем не надано, ні в акті перевірки, ні при розгляді справи відповідачем не надано доказів, які б вказували на невідповідність вказаних угод актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, суд першої інстанції дійшов висновку про хибність висновків перевіряючих про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що висновок відповідача про те, що у контрагентів позивача - ТОВ «Техенергоресрс»та ТОВ «Електроспецтех», не існує необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності, не відповідає матеріалам справи, оскільки позивачем до матеріалів справи надані належним чином завірені копії ліцензії на проведення будівельних робіт, виданих ТОВ «Техенергоресрус»та ТОВ «Електроспецтех».

Відповідно Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», постанови КМУ № 1396 від 05.12.07р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві», а також наказу № 47 від 27.01.09 р. «Про затвердження Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності»ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»діяло на підставі ліцензій для провадження діяльності, пов'язаної з будівництвом будівель, виданих Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. Доказів анулювання вказаних ліцензій відповідач до суду не надав. А тому у відповідача не було законних підстав вважати, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності.

Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що виходячи з приписів п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про ПДВ», податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом, а в п. 7.4.1 ст.7 цього Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбання (будівництва, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування у межах господарської діяльності платника податку. Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. В п. 7.2.3 наведеної норми встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).За змістом п. 7.2.4 цієї статті право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Відповідно п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ. В абзаці 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Зважаючи на те, що позивачем та його контрагентами були дотримані всі вищенаведені умови при оформленні операцій та віднесення ПДВ по ним, суд першої інстанції вказав на те, що у відповідача не було законних підстав виключати з обрахованого податкового кредиту суму ПДВ по вказаним операціям, оскільки чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить право позивача на формування податкового кредиту у залежність від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому Закон України "Про ПДВ" не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник ПДВ не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Окремо суд першої інстанції вказав на те, що викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються добутими судом доказами, оскільки застереження з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 ЦК України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції взяв до уваги правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.09 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", адже правочини між позивачем та його контрагентами були укладені у цивільних (господарських) правовідносинах (далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ №9). Відповідно п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (ст. 216 ЦК).

Із акту перевірки не вбачається жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, які передбачені ч. 1 ст. 228 ЦК України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ № 9 правових позицій) як ознаки нікчемного правочину.

Слід відмітити, що єдиною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є акти перевірок контрагентів позивача, в яких органами ДПС, де перебувають на обліку дані підприємства, зроблений висновок про те, що всі укладені правочини між ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»з контрагентами покупцями, продавцями мають ознаки нікчемності.

Проте з наданих до матеріалів справи документів випливає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.10 р. по справі № 2а-12792/10/2070, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.11 р., були визнані неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Техенергоресурс»(код ЄДРПОУ 34566972) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.07 р. по 30.09.10 р., на підставі якої був складений акт перевірки № 3057/23-03-05/34566971 від 23.11.10 р.

Також постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.11 р. по справі № 2а-11736/10/2070, яка була залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.11 р., були визнані неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Електроспецтех»(код ЄДРПОУ 34689962) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.07 р. по 30.09.10 р., на підставі якої був складений акт перевірки № 3058/23-03-05/34689962 від 23.11.10 р.

За таких підстав посилання ДПІ у Київському районі м. Харкова на акти перевірок контрагентів позивача є неправомірними, а інших доказів на підтвердження висновків про порушення позивачем податкового законодавства у відповідача немає. Дані обставини стали підставою для задоволення позову і колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду вид 08.06.11 р. по справі № 2а-5847/11/2070 прийнята у відповідності до норм чинного законодавства з урахуванням фактичних обставин, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від08.06.2011р. по справі№2а-5847/11/2070 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від08.06.2011р. по справі№2а-5847/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єстейт-Менеджмент»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Л.В. Тацій

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 14.11.2011 року.