Ухвала суду № 22016085, 01.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 р.Справа № 2а-1670/4604/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засіданняГригор'євої Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2011р. по справі№2а-1670/4604/11

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Спецавтоцентр" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство закритого типу "Спецавтоцентр" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003512301/1409 від 22.04.2011 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на 70 000,00 грн. та штрафними санкціями на 1 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2011 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0003512301/1409 від 22 квітня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 70 001 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2011 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач, подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції-без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Акціонерне товариство закритого типу «Спецавтоцентр» зареєстроване Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 28.05.1996 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 126954, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 24092283 від 18.09.1997 року.

05.04.2011 року державним податковим інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ Джуган М.С. проведено позапланову невиїзну перевірку АТЗТ "Спецавтоцентр" (ідентифікаційний код 24389936) з питань взаємовідносин з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" за період з 01.12.2010 року по 28.02.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 05.04.2011 року № 1887/23-209/24389936, в якому відображено порушення позивачем ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині завищення податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року в розмірі 70 000 грн. по взаємовідносинах з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10".

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0003512301/1409 від 22 квітня 2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 70 001 грн., в тому числі за основним платежем 70 000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн.

Позивач не погодився із податковим повідомленням - рішенням № 0003512301/1409 від 22 квітня 2011 року, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій.

Реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит за лютий 2011 року, підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, АТЗТ "Спецавтоцентр" 21.12.2010 року уклало договір купівлі-продажу з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", відповідно до умов якого ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" (продавець) продає, а АТЗТ "Спецавтоцентр" (покупець) купує вузли, деталі, запасні частині до вантажних автомобілів (товар), кількість та асортимент якого узгоджується в рахунках. Всі видатки, пов`язані із транспортуванням товару, несе Продавець (п. 3.1. договору) . Покупець зобов'язується прийняти товар на своїй території згідно наданих документів: акт прийому-передачі товару, накладна, податкова накладна, які є первинними документами у податковому обліку (п. 3.2. договору).

На виконання договору Приватним підприємством «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10»було видано позивачу податкову накладну № 90 від 21.12.2010 року на загальну суму 420 000 грн., в тому числі ПДВ 70 000 грн., щодо поставки силового агрегату ЯМЗ-238Д (2 шт.), переднього мосту на автомобіль КрАЗ-260 (2 шт.), мосту середнього на автомобіль КрАЗ-260 (2 шт.), мосту заднього на автомобіль КрАЗ-260 (2 шт.).

Крім того, фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується видатковою накладною, актом прийому-передачі товару, платіжними дорученнями, якими підтверджено повну оплату позивачем вартості товару в ціні якого сплачено ПДВ 70 000 грн.

Товар від ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" був доставлений продавцем на власну територію АТЗТ "Спецавтоцентр" по вул. Московській, 10А, у м. Кременчуці, що відповідає вимогам п. 3.2 договору. Будівля розташована за вказаною адресою на праві власності належить позивачу, що підтверджується технічним паспортом на вказану будівлю.

Отриманий за вказаним вище договором товар позивачем був використаний у власній господарській діяльності, що підтверджується актами про доукомплектування автомобілю КрАЗ-260 під час відновлювального ремонту № 1/03-вн від 01.03.2011 року, № 1/02-вн від 14.02.2011 року, в яких зазначено, що укомплектування автомобілів КрАЗ-260 № шассі 0733506 1992 року випуску та КрАЗ-260 № шассі К0664227 1989 року випуску здійснено саме тими деталями, які придбані у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", актами приймання-передачі виробу від 01.03.2011 року та від 14.02.2011 року, подорожними листами вантажного автомобіля № 603860 від 14.02.2011 року, № 603861 від 01.03.2011 року щодо передачі доукомплектованих автомобілів КрАЗ-260 ДП "Укроборсервіс".

Господарські операції позивача і ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" здійснювалися в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД, зазначених у довідці з ЄДРПОУ № 756 від 17.11.2006 року, зокрема, 50.20.0. технічне обслуговування та ремонт автомобілів, 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту, 50.30.3. - роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, та не суперечили видам діяльності ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", зазначеним у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.09.2010 року № 275707, зокрема, 51.87.0 - оптова торгівля машинами та устаткуванням, 51.90.0 - інші види оптової торгівлі.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції позивача з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" мали реальний характер.

Таким чином, позивачем правомірно було сформовано податковий кредит на підставі отриманої від ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" податкової накладної.

Висновки відповідача щодо неправомірного завищення позивачем податкового кредиту за лютий 2011 року грунтуються на тому, що у контрагентів ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" - ТОВ "Компанія "Відродження" та ПП «Нафта-капітал» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, а тому взаємовідносини між позивачем та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" не мають товарного характеру.

Однак, колегія суддів зазначає, що Закон України “Про податок на додану вартість” не ставить право платника податку на податковий кредит від того, чи є в наявності на підприємстві контрагента позивача, у тому числі його контрагентів, умови для досягнення результатів відповідної господарської діяльності. Вказаний Закон визнає тільки одну підставу для виключення з податкового кредиту відповідні суми ПДВ і цією підставою є відсутність належним чином оформленої податкової накладної.

Податкова накладна видана ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" оформлена належним чином, включена до реєстру виданих та отриманих податкових накладних. На момент видачі податкової накладної ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" мало статус платника податку з ПДВ. Реєстрацію ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" як платника ПДВ було анульовано лише 08.04.2011 рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 7/29-052.

Отже, обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача, у тому числі його контрагенти, не виконують свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, у тому числі його контрагентами, (в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої позивачем контрагенту ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" та зазначений в податковій накладній, виданої контрагентом.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2011р. по справі№2а-1670/4604/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Водолажська Н.С. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 07.11.2011 р.