Ухвала суду № 22016081, 08.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 р.Справа № 2а-4126/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Русанової В.Б.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2011р. по справі№2а-4126/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма-3" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 9 червня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма-3"(далі ТОВ "Плазма-3") до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області(далі ДПІ у Зміївському районі Харківської області) про скасування податкового повідомлення рішення, задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Зміївському районі у Харківській області від 29.03.2011 р. №0000421501/0.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про протиправність спірного податкового повідомлення рішення. Апелянт вказує, що під час проведення перевірки ТОВ "Плазма-3" було встановлено порушення вимог п.п.3.1 п.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток в частині нарахування авансових внесків нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143, а саме допущено методологічну помилку при заповненні р. 20 податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік на суму 9000грн., що призвело до виникнення необґрунтованої переплати в облікової картці платника податку на прибуток на 9000,0 грн., а тому податковим органом правомірно прийнято рішення про визначення позивачу суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток.

Сторони в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю взяти участь у судовому засіданні. Однак, з огляду на повноваження апеляційної інстанції в даному разі відсутність представників учасників провадження не перешкоджає розглядові справи в апеляційній порядку, а тому клопотання залишено без задоволення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що посилання податкового органу на методологічну помилку допущену позивачем при заповненні р. 20 податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік на суму 9000 грн., як на підставу прийняття спірного податкового повідомлення рішення є необґрунтованим, оскільки податковим органом під час розгляду справи не було доведено, в чому саме полягає неправильне застосування або незастосування ставок оподаткування чи коефіціентів позивачем при визначенні податкового зобов"язання у декларації за 2010 р. Відповідач фактично не оскаржує факт внесення позивачем авансового платежу у 2010 році в розмірі 9000 грн., проте помилково визначає в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні суму грошового зобов'язання за основним платежем "+9000".

Колегія суддів з даними висновками суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що співробітниками ДПІ у Зміївському районі Харківської області 22.03.2011 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток підприємства ТОВ "Плазма-3" за 2010 рік, за результатами якої складено Акт № 220/15-040/34713235 від 22.03.2011 року.

В ході перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п.3.1 п.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток в частині нарахування авансових внесків нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143, яке виявилось в тому що ТОВ "Плазма-3" допущено методологічну помилку при заповненні р. 20 декларації на суму 9000 грн., що призвело виникнення необґрунтованої переплати в облікової картці платника податку на прибуток на 9000,0 грн.

На підставі Акту перевірки від 22.03.2011 року № 220/15-040/34713235 ДПІ у Зміївському районі Харківської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000421501/0 від 29.03.2011 р., яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток на загальну суму 11250 грн., у тому числі 9000 грн. - за основним платежем, і 2250 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як було встановлено під час розгляду справи, ТОВ "Плазма-3" 31.01.2011 року складено податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2010 рік № 9006613682, яка серед іншого має наступні дані: в рядку 12 податкової декларації “Нарахована сума податку” задекларовано: “21637 грн.”; в рядку 13 податкової декларації “Зменшення нарахованої суми податку” задекларовано: “9000 грн.”; в рядку 14 податкової декларації “Податкове зобов'язання звітного періоду: “12637 грн.”; в рядку 20 податкової декларації “Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів" задекларовано "0,0 грн.".

Вказана податкова декларація була отримана ДПІ у Зміївському районі у Харківській області 09.02.2011 року.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем, після надання податкової декларації до контролюючого органу, було виявлена помилка в рядку 20 податкової декларації “Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів" задекларовано "0,0 грн.", а саме не відображення суми 9000 грн., хоча в рядку 13податкової декларації “Зменшення нарахованої суми податку” дана сума задекларована. Зазначена сума була відображена та фактично сплачена.

Під час судового розгляду встановлено, що позивач неодноразово намагався направити електронним засобом повторно декларацію з податку на прибуток, з вірно заповненим рядком 20, однак документ прийнято не було.

У 2010 році позивачем було нараховано та виплачено дивіденди, у зв'язку з чим протягом 2010 року було внесено авансовий внесок з податку на прибуток, що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень із зазначенням призначення платежу, а саме авансовий платіж з податку на прибуток з дивідендів на загальну суму 9000 грн. Тобто, позивачем у 2010 році було внесено авансовий внесок з податку на прибуток за виплачені у 2010 році дивіденди.

У зв'язку з чим і було вказано у декларації за 2010 році поданої позивачем 09.02.2011 року в рядку 13податкової декларації “Зменшення нарахованої суми податку” задекларовано: “9000 грн.”, що не заперечується відповідачем і в акті перевірки від 22.03.2011 р.

Проте позивачем під час складання податкової декларації в рядку 20 “Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів" було задекларовано "0,0 грн.", у зв'язку з чим відповідач дійшов висновку про наявність в діях позивача методологічної помилки.

Колегія суддів з даними висновками контролюючого органу не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до листа ДПА України від 06.07.2001 р. N 9018/7/23-3317 під "методологічною помилкою" слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

В даному випадку відповідачем,як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не було доведено, в чому саме полягає неправильне застосування або незастосування ставок оподаткування чи коефіцієнтів позивачем при визначенні податкового зобов'язання у декларації за 2010 рік.

Як слідує з акту перевірки, відповідачем не ставиться під сумнів сам факт внесення авансового платежу у 2010 році в розмірі 9000грн., але незважаючи на це в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні визначає позивачу суму грошового зобов'язання за основним платежем "+9000", що є протиправним, оскільки зазначена сума вже була сплачена.

Колегія суддів зазначає, що невідображення позивачем в р.20 декларації вказаної суми не призвело до умисного ухилення від сплати податків або заниження податкового зобов'язання.

Крім того, відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 08.06.2006 р. № 10867/7/15-0317 "Щодо застосування штрафних санкцій у зв'язку із нарахуванням і виплатою дивідендів", якщо підприємство сплатило авансовий внесок з податку на прибуток в повному об'ємі, але не відобразило зазначену суму у декларації, то штрафна санкція відповідно до ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" № 2181 не застосовується.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставне прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2011р. по справі№2а-4126/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Любчич Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Сіренко О.І. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В. <повний текст ><Дата ><р. >