Єдиний державний реєстр судових рішень ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2011 р. Справа № 2а-7666/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.
за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2011р. по справі№2а-7666/10/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест-сервіс" <Список ><Текст >
до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >
про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними, скасування повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінвест-сервіс" (далі-ТОВ "Укрінвест-сервіс"), звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому після уточнення позовних вимог, просив визнати дії співробітників ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова в частині донарахування додаткових зобовязань по податку на додану вартість та податку на прибуток, застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ "Укрінвест-Сервіс", незаконними; скасувати податкове повідомлення-рішення №0000311820/0 та 0000301820/0 про визначення суми податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 32104323,2 грн., з них основний платіж 17996147,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 14108176,2 грн.; №0000281550 від 21.06.2010р. про визначення суми податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1556487,00 грн., з них основний платіж 1037658,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 518829,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2011р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2011р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи скарги підтримали в повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судове засідання не прибув, був належним чином сповіщений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштове повідомлення.
Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представника позивача не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та не заперечується сторонами, що позивач "Укрінвест-сервіс" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова. Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2010р. начальником відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету радником ІІІ рангу Лисанюк Н.Г. проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Укрінвест-Сервіс" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Ригана плюс" за період з 03.10.2008р. по 30.06.2009р. та ТОВ "Агро "Ківлад-2008" за період з 16.05.2008р. по 30.06.2009р.
Результати проведеної перевірки оформлені актом від 25.05.2010р. №4643/182/34330833.
08.06.2010р. відповідач, з посиланням на названий акт перевірки виніс податкові повідомлення-рішення №0000311820/0 про нарахування податкового зобовязання з ПДВ у загальному розмірі 10636762,50 грн., у т.ч. за основним платежем 7091175,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3545587,50 грн., №0000301820/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у загальному розмірі 21467560,70 грн., у т.ч. за основним платежем 10904972,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10562588,70 грн.
З досліджених акту перевірки, та прийнятих на його підставі рішень, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті від 25.05.2010р. №4643/182/34330833 висновок контролюючого органу про порушення ТОВ "Укрінвест-Сервіс" п.п.7.4.1., п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: безпідставне збільшення розміру податкового кредиту за рахунок сум податку, сплаченого на користь ТОВ "Ригана плюс" та ТОВ "Агро "Ківлад-2008" за нікчемними правочинами; про порушення ТОВ "Укрінвест-Сервіс" п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: безпідставне збільшення розміру валових витрат за рахунок сум витрат, сплачених на користь ТОВ "Ригана плюс" та ТОВ "Агро "Ківлад-2008" за нікчемними правочинами.
Окрім того, 11.06.2010р. завідувачем сектору проведення документальних невиїзних перевірок управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова Галушко Л.М. проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Укрінвест-Сервіс" з питання взаємовідносин з ТОВ "Ригана плюс" за липень 2009р.
Результати проведеної перевірки оформлені актом від 11.06.2010р. №5153/15-510/34330833. 08.06.2010р. відповідач, ДПІ з посиланням на названий акт перевірки виніс податкове повідомлення-рішення №0000281550/0 про нарахування податкового зобовзання з ПДВ у загальному розмірі 1556487,00 грн., у т.ч. за основним платежем 1037658,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 518829,00 грн.
Фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті від 11.06.2010р. №5153/15-510/34330833 висновок субєкта владних повноважень про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест-Сервіс" п.п.7.4.1., п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: безпідставне збільшення розміру податкового кредиту за рахунок сум податку, сплаченого на користь ТОВ "Ригана плюс" за нікчемними правочинами.
Так, аналізуючи характер спірних правовідносин та досліджуючи їх обставини, суд відзначає, що спір склався з приводу формування валових витрат обігу та виробництва.
Отже, при вирішенні спору належить застосувати приписи п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які надають визначення валових витрат, і відповідно до положень яких, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Поняття господарської діяльності визначено п.1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Згідно з п.п.5.2.1 п.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. З положень наведеної норми закону слідує, що з-поміж витрат, які за своєю суттю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких є обєктивно необхідним.
Згідно із приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що факти порушень вимог законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест-Сервіс" не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, відповідачем не доведено належне обґрунтування оскаржуваних податкових повідомлень рішень.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат вартість послуг за угодами з ТОВ "Ригана плюс" та ТОВ "Агро "Ківлад-2008" з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 02.02.2009р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест-Сервіс" (в якості замовника) та ТОВ "Ригана плюс" (в якості виконавця) було укладено договір №6 на виконання робіт, предметом якого є виконання робіт на тему: "Узгодження технічних умов".
02.02.2009р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест-Сервіс" (в якості замовника) та ТОВ "Ригана плюс" (в якості виконавця) було укладено договір №7 на виконання робіт, предметом якого є виконання робіт на тему: "Аналіз причин відмов реле. Проведення іспитів реле".
02.02.2009р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест-Сервіс" (в якості замовника) та ТОВ "Ригана плюс" (в якості виконавця) було укладено договір №8 на виконання робіт, предметом якого є виконання робіт на тему: "Експертна оцінка радіаційної стійкості каналів вимірювання температури".
02.02.2009р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест-Сервіс" (в якості замовника) та ТОВ "Ригана плюс" (в якості виконавця) було укладено договір №9 на виконання робіт, предметом якого є виконання робіт на тему: "Проведення аналізу існуючого мережевого обладнання для систем промислового телебачення. Вибір мережевого обладнання для роботи в умовах АЕС".
02.02.2009р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвест-Сервіс" (в якості замовника) та ТОВ "Ригана плюс" (в якості виконавця) було укладено договір №10 на виконання робіт, предметом якого є виконання робіт на тему: "Проведення електротермотренувань шаф управління імпульсивними запобіжними клапанами VS66 скидній лінії імпульсного запобіжного пристрою компенсатора тиску в кількості 6 штук і шаф управління електромагнітним замочним клапаном VCA скидної лінії імпульсного запобіжного пристрою компенсатора тиску в кількості 8 штук".
Окрім того, протягом перевіряємого періоду між ТОВ "Укрінвест-Сервіс" (в якості покупця) та ТОВ "Ригана плюс" (в якості продавця) укладались угоди купівлі-продажу дизпалива, продуктів харчування, товарів технічного призначення (свердла, молотки, дроти, хомути, мотузки та інше).
Між ТОВ "Укрінвест-Сервіс" (в якості покупця, замовника) та ТОВ "Агро "Ківлад-2008" (в якості продавця, виконавця) укладались угоди купівлі-продажу пшениці, кукурудзи, товарів технічного призначення (цементу та інше) та угоди про надання послуг по обслуговуванню цистерн, послуг транспортування.
На підтвердження виконання зобов'язань за договорами та правомірності віднесення вартості послуг до валових витрат позивачем, як податковому органу так і суду, надані акти виконаних робіт.
Суд першої інстанції виходив з того, що зазначені акти є належними доказами, що підтверджують надання послуг.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З досліджених в судовому засіданні копій актів здачі приймання, підписаних позивачем з контрагентами, судом встановлено, що в них не зазначено зміст послуг, не розмежовано їх вартість, не зазначено, яким чином формувалася їх вартість та в якому обсязі були надані послуги позивачу.
Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано жодних доказів фактичного отримання позивачем будь-яких послуг від ТОВ "Ригана плюс" і ТОВ "Агро "Ківлад-2008". Також не було надано доказів, які підтверджують зміст наданих послуг, їх обсяг, форми викладення, тобто ознаки, які б свідчили про реальність таких послуг, а також їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, оскільки саме реальність послуг та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача є визначальними у вирішенні даного спору.
При цьому, суд звертає увагу на те, що ухвалою суду у позивача були витребувані, в тому числі, всі договори з контрагентами ТОВ "Ригана -плюс" і ТОВ "Агро" Ківлад -2008" за перевіряємий період, звіти повірених осіб на виконання договорів про надання послуг, товарно-транспортні накладні, технічна документація, виготовлена на замовлення позивача за договорами з контрагентами, ліцензії контрагентів на право зайняття діяльністю, яка передбачає отримання ліцензій, докази фактичної сплати за надані послуги (товари), письмові пояснення з посиланням на чинне законодавство та розрахунки вартості послуг, пояснення з розрахунками щодо отримання економічної вигоди від отриманих послуг (максимілізація доходів або мінімілізація витрат підприємства), письмові пояснення щодо використання приладів, по обслуговуванню яких надавались послуги з доказами на підтвердження знаходження останніх на балансі підприємства, акт інвентаризації, кошториси на виконання робіт та інші докази на підтвердження реальності здійснення господарських операції та використання їх у власній господарській діяльності (а.с. 161, т. 2).
На виконання зазначеної ухвали суду, позивач не надав жодного договору, складеного з контрагентами, які надавали послуги, поставляли товарно-матеріальні цінності, довіреностей виконавцям за договорами позивача з ТОВ "Ригана плюс" і ТОВ "Агро "Ківлад-2008".
Позивач не обґрунтував наявність розумних економічних, або інших причин укладення з ТОВ "Ригана плюс" і ТОВ "Агро "Ківлад-2008" договорів надання послуг та купівлі -продажу.
Акти виконаних робіт, надані позивачем, не відповідають вимогам п.1,2 ст.9 Закону України " Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні, оскільки не містять обов'язкових реквізитів та відомостей про зв'язок цих витрат з власною господарською діяльністю, не місять змісту та обсягу господарської операції, одиниці виміру господарської операції. Інших документів, що передбачено укладеними угодами на підтвердження інформації про проведені заходи щодо визначених послуг, зокрема звіту. (а.с.т.1 а.с.58,59)
Беручи до уваги викладені обставини та оцінюючи зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України, згідно з якою суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3), суд доходить висновку, що при укладенні правочинів з ТОВ "Ригана плюс" і ТОВ "Агро "Ківлад-2008", позивач не дотримався засад розумності, правова поведінка позивача була явно нерозсудливою.
Належних та допустимих доказів понесення витрат у взаємовідносинах з ТОВ "Ригана плюс" і ТОВ "Агро "Ківлад-2008" позивач до суду не подав, а тому суд погоджується з висновком ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова про нікчемність укладених між позивачем та ТОВ "Ригана плюс" і ТОВ "Агро "Ківлад-2008" договорів.
Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Матеріалами справи встановлено, що за укладеним з ТОВ "Ригана плюс" і ТОВ "Агро "Ківлад-2008" договорами позивач отримав податкову вигоду.
Згідно зі статтею 228 Цивільного Кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимоги щодо реального настання правових наслідків є підставою недійсності правочину.
Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом нікчемний правочин. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.
Відповідно до пунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Провівши системний аналіз норм Закону України «Про податок на додану вартість», Цивільного кодексу України суд доходить до висновку про неможливість віднесення на розрахунки з державою по ПДВ документів, складених за договорами між позивачем та ТОВ "Ригана плюс" і ТОВ "Агро "Ківлад-2008", так як такі договори не відповідають вимогам ст.203 ЦК України, зокрема, ч.5 цієї статті, згідно з якою правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з бюджету ПДВ. Намір одержати доход лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету. Встановлення таких обставин дає підставу для відмови у відшкодуванні ПДВ.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, доцільність витрат на юридичні послуги, максимілізацію доходів або мінімізацію витрат позивача у звязку з отриманням юридичних послуг, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть підтверджувати право платника на їх формування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушені норми матеріального та процесуального права, постанова підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, <Список >ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2011р. по справі№2а-7666/10/2070 скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест-сервіс" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними, скасування повідомлень - рішень- відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
<Звіт про виконання >
Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.
Судді<підпис >
<підпис >Тацій Л.В. Водолажська Н.С. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 15.11.2011 р.
Судове рішення № 22016079, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.11.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7666/10/2070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: