Ухвала суду № 22015922, 01.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 р.Справа № 2а-6126/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засіданняГригор'євої Д.І.

представника позивача Межирицького А.О.

представника відповідача Севастьянової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2011р. по справі№2а-6126/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТК "Південкабель" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТК "Південкабель" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомленнярішення відповідача № 0000081800/0 від 04 лютого 2011року про визначення податкового зобовязання позивача з податку на додану вартість в сумі 5528,25грн., в тому числі за основним платежем 4422, 60 грн. та 1105,65 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТК «Південкабель» до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення рішення задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомленнярішення Державної податкової інспекції в Фрунзенському районі м. Харкова № 0000081800/0 від 04 лютого 2011року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2011 року повністю та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ ТК "Південкабель" відмовити повністю.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення, просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова в повному обсязі, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2011 року залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцем податкового органу в грудні 2010 року було проведено невиїзну документальну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків за серпень 2008 року.

За результатами перевірки складено акт № 108/18007/32337194 від 28 січня 2011року, згідно якого зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 7.2.3 п. 7.2, ст. 7, п.п. 7.4.4., 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 1 ст. 203, 215, п. ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених норм в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого позивачем безпідставно занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість за серпень 2008 року на загальну суму 4422, 60 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000081800/0 від 04 лютого 2011року про визначення податкового зобовязання позивача з податку на додану вартість в сумі 55280, 25грн., в тому числі за основним платежем 4422, 60 грн. та 1105,65 грн. за штрафними санкціями.

Судом встановлено, що в серпні 2008 року позивач включив до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 4422 ,60 грн. по податковими накладними, отриманими від ТОВ ПБК «Вертикаль»з придбання барабанів.

ДПІ в Московському районі м. Харкова за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ ПБК «Вертикаль»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2008 р. по 30 листопада 2008 р. складено акт від 17 червня 2009 р. за № 3479/23/32948799, з якого встановлено, що ТОВ ПБК «Вертикаль»за період з 01 липня 2008 р. по 30 листопада 2008 р. здійснювало операції з одержання готівкових коштів на придбання товарів, робіт, послуг з власних рахунків у банківських установах та за перевірений період отримало всього 183655594 грн., що складає 92,2 % загальної витратної частини.

Також, згідно відомостей отриманих з бази даних Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів, декларацій з податку на додані вартість, встановлено, що основними постачальниками ТОВ ПБК «Вертикаль» у перевіреному періоді були ПФ «С.В.І.», ТОВ «Євро буд+»- в липні 2008 року, ТОВ «Хорда-1», ТОВ «Ідфуі»- в серпні листопаді 2008 року, а угоди, укладені з зазначеними постачальниками не спричиняють реального настання правових наслідків, у звязку з чим визнано їх нікчемність та від кореговано валові доходи, валові витрати, податкові зобовязання та податковий кредит, задекларовані показники за перевірений період визнані недійсними. Крім того, податковими органами встановлено, що ТОВ ПБК «Вертикаль»не має власних або орендованих засобів та обладнання, інформація щодо чисельності працівників за 4 квартал 2008 року відсутня.

Актом перевірки ТОВ ПБК «Вертикаль» встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ ПБК «Вертикаль» та ведення ним господарської діяльності, передбаченої приписами чинного законодавства України, а також порушення ч.1 ст. 203, 215, п. ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених норм в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. 3,4,7 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У звязку з зазначеним відповідач при прийнятті оскаржуваного в даній справі рішення виходив з того, що витрати позивача, понесені за нікчемними угодами, укладеними з ТОВ ПБК «Вертикаль», в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків щодо віднесення позивачем ПДВ з таких витрат до складу податкового кредиту, що, в свою чергу, суперечить вимогами пп.. 7.4.1, пп.. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за серпень 2008 року у розмірі 4422,60 грн. у зв'язку з віднесенням до податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемного, на думку відповідача, договору купівлі-продажу, укладеного з ТОВ "ПБК "Вертикаль" в усній формі, який не спричиняє реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність вказаного договору грунтувалися на відсутності на підприємстві контрагента позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладеного в усній формі договору купівлі-продажу без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "ПБК "Вертикаль" було укладено договір купівлі продажу в усній формі, відповідно до якого позивач у ТОВ "ПБК "Вертикаль" придбав барабани.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, дорученнями на отримання товару, рахунками-фактурами, виписками банку про повну оплату отриманого товару в ціні якого сплачено ПДВ в розмірі 4422,60 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність укладання та виконання сторонами договору купівлі-продажу барабанів.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність на підприємстві контрагента необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, як на підставу нікчемності угоди, на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит за серпень 2008 року колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "ПБК "Вертикаль" підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність вказаного договору, укладеного з ТОВ "ПБК "Вертикаль" слугував акт перевірки, в якому викладені твердження відповідача про те, що господарська діяльність позивача із його контрагентом ТОВ "ПБК "Вертикаль" містить ознаки нікчемності.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірний договір купівлі-продажу, укладений між позивачем та ТОВ "ПБК "Вертикаль", не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовленого спірним договором, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірного договору та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірного правочину.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного включення позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2008 р. сум податку на додану вартість сплачених за операціями, проведеними на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ТОВ "ПБК "Вертикаль", виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за спірний період на підставі належно оформлених податкових накладних.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні, видані ТОВ "ПБК "Вертикаль" позивачем включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за серпень 2008 року на підставі виданих ТОВ "ПБК "Вертикаль" податкових накладних.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"

Отже, фактичні обставини справи обєктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "ПБК "Вертикаль" і правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 5528,25 грн. у тому числі за основним платежем 4422,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1105,65 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не надано інших відомостей, які б свідчили про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту за серпень 2008 року сум податку на додану вартість, сплачених на підставі укладеного з ТОВ "ПБК "Вертикаль" договору купівлі-продажу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2011р. по справі№2а-6126/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Водолажська Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 01.11.2011 р. < Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >