Ухвала суду № 22014482, 31.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 р.Справа № 2a-1870/3375/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. по справі№2a-1870/3375/11

за позовом Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області <Список ><Текст >

до Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

01.06.2011 року, Глухівська міжрайонна державна податкова інспекція Сумської області (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносервіс» (далі відповідач), в якому просив суд, стягнути з відповідача податковий борг в сумі 7478,60 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, які обслуговують платника податків: розрахунковий чек №2600106281062, відкритий у Сумській філії ПАТКБ «Приватбанк» м. Суми, МФО 337546; розрахунковий чек №26051060240462, відкритий у Сумській філії ПАТКБ «Приватбанк» м. Суми, МФО банку 337546.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2011 року в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками позивача були проведені невиїзні документальні перевірки позивача з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за періоди з 30.07.2009 р. по 27.05.2010 р., з 31.08.2009 р. по 25.06.2010 р., з 30.10.2009 р. по 23.07.2010 р. та з 30.11.2009 р. по 26.08.2010 р., про що були складені акти № 673/15/21113435 від 16.06.2010 р., №736/15-21113435 від 05.07.2010 р., № 818/15-21113435 від 27.07.2010 р. та № 1011/15-21113435 від 31.08.2010 р.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо несвоєчасної сплати податку на додану вартість за червень - листопад 2009 року.

За результатами перевірки були прийняти податкові повідомлення рішення №0000271531/0 від 30 червня 2010 року про застосування штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість за червень 2009 року в розмірі 800, 01 грн.;

№ 0000321531/0 від 15.07.2010 р. про застосування штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість за липень та серпень 2009 року в розмірі 905, 51 грн.;

№ 0000341531/0 від 30 липня 2010 р. про застосування штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість за вересень 2009 року в розмірі 800, 00 грн.;

№ 0000391531/0 від 03 вересня 2010 р. про застосування штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість за жовтень та листопад 2009 року в розмірі 996, 00 грн.

Працівниками позивача були проведені невиїзні документальні перевірки позивача з питань своєчасності сплати податку на прибуток за І півріччя 2009 року, 9 місяців 2009 року та 2009 рік, про що був складений акт № 672/15/21113435 від 16.06.2010 р. та №966/15/21113435 від 18.08.2010 р..

Порушення виявлені позивачем склали у порушенні відповідачем п. 16.4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо несвоєчасної сплати податку на прибуток за І півріччя 2009 року, 9 місяців 2009 року та 2009 рік.

За результатами перевірки були ухвалені наступні податкові повідомлення рішення №0000851501/0 від 30 червня 2010 р. про застосування штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасну сплату податку на прибуток за І півріччя 2009 року в розмірі 1461, 51 грн. та №0001081501/0 від 25.08.2010 р. про застосування штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасну сплату податку на прибуток за 9 місяців 2009 року та 2009 рік в розмірі 1638, 51 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання вказаних норм, позивачем згідно платіжного доручення № 42 від 28 липня 2009 р. був сплачений податок на додану вартість за червень 2009 року в сумі 1600, 00 грн.;

згідно платіжного доручення № 43 від 31 серпня 2009 р. був сплачений податок на додану вартість за липень 2009 року в сумі 1 600, грн.;

згідно платіжного доручення № 44 від 24 вересня 2009 р. був сплачений податок на додану вартість за серпень 2009 року в сумі 461, 00 грн.;

згідно платіжного доручення № 44 від 27 жовтня 2009 р. був сплачений податок на додану вартість за вересень 2009 року в сумі 1600, 00 грн.;

згідно платіжного доручення № 61 від 27 листопада 2009 р. був сплачений податок на додану вартість за жовтень 2009 року в сумі 972, 00 грн.;

згідно платіжного доручення № 61 від 25 грудня 2009 р. був сплачений податок на додану вартість за листопад 2009 року в сумі 1020, 00 грн.

Окрім цього, матеріалами справи засвідчено сплату позивачем податку на прибуток за І півріччя 2009 року в сумі 2923, 00 грн., за 9 місяців 2009 року в сумі 2957, 00 грн. та за 2009 рік в сумі 320, 00 грн.

згідно платіжних доручень № 18 від 12 березня 2009 р., № 48 від 18 травня 2009 р., №30 від 30 червня 2009 р., № 31 від 03 серпня 2009 р., № 32 від 14 вересня 2009 р., № 48 від 18 листопада 2009 р., № 6 від 19.02.2010 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт своєчасної сплати позивачем узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість за червень-листопад 2009 року та податку на прибуток за півріччя, 9 місяців та 2009 рік встановлений рішеннями Сумського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року що набрало чинності.

Частиною 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В своїй апеляційній скарзі та поясненнях представник позивача не надав пояснення про наявність податкового боргу у відповідача та не спростовував чинність рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02 березня 2010 року.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. по справі№2a-1870/3375/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Бондар В.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 04.11.2011 р.