Ухвала суду № 22014339, 03.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 р.Справа № 2а-4961/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засіданняВолкової А.М.,

представників сторін: позивача - Хрущової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2011р. по справі№2а-4961/11/2070

за позовом Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області <Список ><Текст >

до Зміївський регіональний кризовий центр <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція в Зміївському районі Харківської області (далі по тексту позивач, ДПІ у Зміївському районі Харківської області) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Зміївського регіонального кризового центру (далі по тексту відповідач), в якому просила суд стягнути з відповідача на користь бюджету заборгованість у загальній сумі 46808,95 грн., а саме: податок на прибуток організацій, що належать до комунальної власності 37670,12 грн. та пеня 0,12 грн.; комунальний податок (Зміївська міська рада) 5270,00 грн.; штрафи та санкції, сплачені за порушення податкового законодавства (податки та збори, не віднесені до інших категорій) 3416,75 грн. та пеня 47,96 грн.; податок з доходів найманих працівників 404,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 р. по справі № 2-а-4961/11/2070 адміністративний позов Державної податкової інспекції в Зміївському районі у Харківській області до Зміївського регіонального кризового центру про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто із Зміївського регіонального кризового центру (63400, Харківська область, м. Зміїв, пл. Радянська,8, код 31374497) на користь бюджету ( одержувач УДК у Зміївському районі, банк ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) заборгованість у загальній сумі 4930,00 грн. (чотири тисячі дев'ятсот тридцять) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог позов залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 р. по справі № 2-а-4961/11/2070 в частині незадоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості та прийняти нову, якою позовні вимоги ДПІ у Зміївському районі Харківської області задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанов норм ст.129 Конституції України, п.1.20 ст.1, пп.5.3.1 п.5.3, пп.5.4.1 п.5.4 ст.5, п.17.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що позивачем не пропущено 1095-денного строку для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, яка є предметом позову по даній справі. Зазначив, що вказана заборгованість відповідачем не сплачена. За таких обставин, стверджує, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позову ДПІ у Зміївському районі до Зміївського регіонального кризового центру в частині стягнення заборгованості у розмірі 41878,95 грн. без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 р. по справі № 2-а-4961/11/2070 скасувати в частині залишення позовних вимог ДПІ у Зміївському районі Харківської області без розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідач про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Зміївському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 р. по справі № 2-а-4961/11/2070 за позовом ДПІ у Зміївському районі Харківської області до Зміївського регіонального кризового центру про стягнення заборгованості без участі представника відповідача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Зміївський регіональний кризовий центр пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 31374497, як платник податків, зборів (обовязкових платежів) знаходиться на обліку в ДПІ у Зміївському районі Харківської області (т.1, а.с. 5-6).

Фахівцями ДПІ у Зміївському районі Харківської області неодноразово проводилися перевірки відповідача з питань своєчасності подання податкової звітності, якими встановлювалися порушення положень ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі по тексту Закон № 2181). За результатами перевірок прийняті відповідні податкові повідомлення рішення, якими відповідачеві визначені штрафні санкції (а.с.13-97).

Згідно облікових карток загальна сума податкового боргу по відповідачу складає 46808,95 грн., а саме: податок на прибуток організацій, що належать до комунальної власності 37670,12 грн. та пеня 0,12 грн.; комунальний податок 5270,00 грн.; штрафи та санкції, сплачена за порушення податкового законодавства (податки та збори, не віднесені до інших категорій) 3416,75 грн. та пеня 47,96 грн.; податок з доходів найманих працівників 404,00 грн. (т.1, а.с.9-12).

Відповідно до вимог підпункту 6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону №2181 позивачем сформовано першу податкову вимогу № 1/65 від 14.02.2002 p., яка була вручена директору, проте сума податкового боргу, зазначена у вимозі, відповідачем не сплачена (т.1, а.с.99).

03.04.2002р. ДПІ у Зміївському районі Харківської області сформовано другу податкову вимогу № 2/122, яка вручена посадовим особам фірми особисто, про що свідчить підпис представника відповідача (т.1, а.с.99).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №14852309 від 11.10.2007 р. всі активи відповідача знаходяться у податковій заставі (т.1, а.с.98).

На час розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачено, у зв`язку з чим позивач, керуючись ст.п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», звернувся до суду з позовом про стягнення зі Зміївського регіонального кризового центру заборгованості в сумі 46808,95 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4930,00 грн., суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Приймаючи рішення про залишення без розгляду позовних вимог ДПІ у Зміївському районі Харківської області в частині стягнення заборгованості в сумі 41878,95 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги у зазначеній частині відповідачем пред`явлено з порушенням трирічного строку (1095 днів) на звернення до суду, встановленого приписами Закону № 2181.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позову без розгляду в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 41878,95 грн., враховуючи наступне.

Загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи визначено частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України і становить шість місяців.

При цьому частиною 3 вказаної статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з наведеної норми Кодексу адміністративного судочинства України, строки звернення з адміністративним позовом та порядок їх обчислення можуть встановлюватися також іншими законами, в тому числі Законом № 2181, який діяв на час виникнення податкового боргу, за стягненням якого до суду звернувся позивач

Строки давності визначені статтею 15 зазначеного Закону і становлять 1095 днів.

Положеннями пп.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону № 2181 встановлено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

При вирішенні конкуренції між положеннями частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України і нормами статей 5 та 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” колегія суддів враховує приписи частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, строк звернення ДПІ у Зміївському районі Харківської області з цим позовом до адміністративного суду щодо стягнення податкового боргу з відповідача повинно бути визначено на підставі норм статті 15 Закону № 2181 і становить 1095 днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Зі змісту пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 2181 випливає, що перешкодою для набуття податковим зобов`язанням статусу узгодженого у день отримання відповідного податкового повідомлення-рішення може бути лише подання скарги про перегляд цього рішення до контролюючого органу, право подання якої надано платнику податків підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181.

Колегією суддів встановлено, що передумовою для виникнення у відповідача податкового боргу, стягнення якого є предметом позову по даній справі, стала несплата Зміївським регіональним кризовим центром податкових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Зміївському районі Харківської області : від 09.12.2005 р. № 0005731500/0 на суму 1870 грн. та № 0005721500/0 на суму 1870 грн., від 29.06.2006 р. № 0002911500/0 на суму 170 грн. та № 0002921500/0 на суму 170 грн., від 20.09.2006 р. № 0002801501/0 на суму 170 грн. та № 0002791501/0 на суму 170 грн., від 19.03.2007 року № 0002321501/0 на суму 340 грн. та №0002331501/0 на суму 340 грн., від 07.12.2007 р. № 0007241501/0 на суму 170 грн. та № 0007251501/0 на суму 170 грн., № 0007261501/0 на суму 340 грн. та № 0007271501/0 на суму 340 грн., від 31.03.2008 р. № 0001861501/0 на суму 340 грн. та № 0001871501/0 на суму 170 грн., від 23.09.2008 р. № 0001591501/0 на суму 170грн. та № 0005101501/0 на суму 170 грн., від 17.02.2009 р. № 0000881501/0 на суму 170 грн. та № 0000871501/0 на суму 340 грн., від 31.03.2009 р. № 0002461501/0 на суму 170 грн. та № 0002471501/0 на суму 170 грн., від 06.08.2009 р. № 0004801501/0 на суму 170 грн., № 0004811501/0 на суму 170 грн., від 04.03.2010 р. № 0000531501/0 на суму 510 грн. та № 000541501/0 на суму 510 грн., від 31.05.2010 р. № 0001941501/0 на суму 170 грн. та № 0001931501/0 на суму 510 грн., від 08.10.2010 р. № 0004601501/0 на суму 170 грн. та № 0004611501/0 на суму 170 грн., від 15.12.2010 року № 0005731501/0 на суму 170 грн., № 0005741501/0 на суму 170 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, усі вищевказані податкові повідомлення-рішення, у відповідності до пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону № 2181, було розміщено на дошці податкових оголошень ДПІ у Зміївському районі Харківської області 16.12.2005 року, 05.07.2006 року, 27.09.2006 року, 23.03.2007 року, 11.12.2007 року, 02.04.2008 року, 25.09.2008 р., 03.03.2009 р., 02.04.2009 р., 11.08.2009 р., 04.03.2010 р., 04.06.2010 р., 15.10.2010 р., 21.12.2010 р.

Згідно із положеннями абзацу 4 пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону № 2181, день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Таким чином, днем узгодження вищевказаних податкових повідомлень-рішень є 16.12.2005 року, 05.07.2006 року, 27.09.2006 року, 23.03.2007 року, 11.12.2007 року, 02.04.2008 року, 25.09.2008 р., 03.03.2009 р., 02.04.2009 р., 11.08.2009 р., 04.03.2010 р., 04.06.2010 р., 15.10.2010 р., 21.12.2010 р.

Крім того, позивачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.03.2003 року № 0001601500/0 на суму 510 грн. та № 0001611500/0 від 27.03.2003 року на суму 340 грн. (датою узгодження податкового зобов`язання - 14.04.2003 року, а також рішення № 74/26.3137 від 28.01.2002 року, яким донараховано відповідачеві податку на прибуток організацій, що належать до комунальної власності 31380,12 грн., штрафів та санкцій, сплачених за порушення податкового законодавства (податки та збори, не віднесені до інших категорій) 3416,75 грн., податку з доходів найманих працівників 404,00 грн. (дата узгодження податкового зобов`язання 07.02.2002 року).

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом (04.05.2011 року), 1095 днів на звернення до суду з позовом та дати узгодження податкових зобовязань, які набули статусу податкового боргу, стягнення якого є предметом позову по даній справі, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості в сумі 41878,95 грн., яка виникла внаслідок несплати позивачем податкових зобов`язань, що набули статусу узгоджених до 04.05.2008 року.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч.1 ст.102 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Однак позивачем ані до суду ані першої, ані апеляційної інстанцій не було надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості зі сплати податкових повідомлень-рішень, які набули статусу узгоджених до 04.05.2008 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 41878,95 грн..

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2011р. по справі№2а-4961/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Перцова Т. С.

Судді<підпис >

<підпис >Жигилій С.П. Ральченко І.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 08.11.2011 р.