Ухвала суду № 22014143, 24.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2011 р.Справа № 2а-8290/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.,

представника позивача Наговелова А.В.,

представника відповідача Зарабура Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський нафто маслозавод" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2011р. по справі№2а-8290/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський нафто маслозавод" <Список ><Текст >

до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України <Текст >треті особи Державна податкова адміністрація України <за участю ><Текст >

про визнання бездіяльності незаконною та скасування спеціальних санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 року ТОВ «Лебединський нафтомаслозавод» (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративного позовом до Міністерства економіки України (надалі відповідач), третя особа Державна податкова адміністрація України, в якому після уточнення позовних вимог просив суд:

- визнати незаконною бездіяльність Міністерства економіки України щодо нескасування дії спеціальної санкції індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності застосованої до ТОВ «Лебединський нафтомаслозавод» наказом Міністерства економіки України № 914 від 18.08.2009 року.

- скасувати наказ Міністерства економіки України № 914 від 18.08.2009 року щодо застосування до ТОВ «Лебединський нафтомаслозавод» спеціальної санкції індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи скаргу порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом першої інстанції ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

В судовому засіданні замінено неналежного відповідача Міністерство економіки України на належного - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, яке відповідно до пункту 2 Указу Президенту України №634/2011 від 31.05.2011р. «Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України» є правонаступником Міністерства економіки України.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України подало заперечення на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 22.05.2009 року по 22.06.2009 року працівниками Сумської міжрайонної державної податкової інспекції було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Лебединський нафтомаслозавод».

За результатами перевірки складено акт № 81/23/22589938/10 від 25.06.2009 року, в якому встановлено порушення позивачем законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, та описано заходи по його усуненню.

Державна податкова адміністрація України листом від 21.07.2009 року № 8652/5/22-6016 звернулася до Мінекономіки з поданням щодо застосування спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Лебединський нафтомаслозавод»

На підставі вказаного подання Міністерством економіки України видано Наказ № 914 від 18.08.2009 року щодо застосування до позивача спеціальної санкції.

Судом першої інстанції також встановлено, що між ТОО «АстанаНефтьСтрой» (надалі Продавець) та ТОВ «Лебединський нафтомаслозавод» (надалі Покупець) укладено контракт №09/09/09 від 05.08.2008 року на придбання нафтопродуктів.

За умовами угоди, Продавець продає а Покупець купує нафтопродукти, виготовленні у Російській Федерації, на умовах передбачених цим Контрактом.

На виконання умов контракту, ТОВ «Лебединський нафтомаслозавод» було зроблено попередню оплату в розмірі 41870 євро, що підтверджується платіжним дорученням від 02.09.2008 року. (а. с. 159).

ТОО «АстанаНефтьСтрой» свої зобовязання за контрактом не виконало, у звязку з чим, частково повернуло попередньо перераховані грошові кошти. Сума неповернутих коштів склала 34007 євро.

Зазначені обставини стали підставою для звернення ТОВ «Лебединський нафтомаслозавод» до арбітражного суду м. Москви з позовом про стягнення неповернутої суми боргу.

Рішенням Арбітражного суду м. Москви від 10.08.2009 року позов ТОВ «Лебединський нафтомаслозавод» задоволено, стягнуто з ТОО «АстанаНефтьСтрой» борг в розмірі 34007 євро. Вказане судове рішення набрало законної сили.

Данилівським відділом судових приставів Управління федеральної служби судових приставів по м. Москві порушено виконавче провадження з виконання вказаного судового рішення та здійснення заходів по виявленню рухомого та нерухомого майна, що належить ТОО «АстанаНефтьСтрой», рахунків у банківських установах.

Позивач звертався до відповідача з клопотанням від 05.10.2009 року № 169/10, в якому посилаючись на рішення Арбітражного суду м. Москви від 10.08.2009 року, просив скасувати дію спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування, проте у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, але було зупинено дію зазначеної санкції.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для скасування прийнятої відповідачем стосовно ТОВ «Лебединський нафтомаслозавод» спеціальної санкції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт , послуг), що імпортуються потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

З матеріалів справи вбачається, що попередня оплата по контракту була здійснена позивачем 02.09.2008 року та протягом 180 денного строку, товар на митну територію України на суму 34007 євро не надійшов, іноземна валюта повернута не була, що є порушенням ст. 2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті».

За приписами ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики за порушення цього або повязаних з ним законів України може застосовувати до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності такі спеціальні санкції, як індивідуальний режиму ліцензування та тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

За таких обставин, наказ Міністерства економіки України № 914 від 18.08.2009 року щодо застосування до ТОВ «Лебединський нафтомаслозавод» спеціальної санкції шляхом запровадження індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності є правомірним.

Посилання позивача на порушення судом першої інстанції ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті», колегією суддів не приймаються, оскільки вказана норма закону передбачає умови, за яких податковим органом не нараховується пеня субєкту зовнішньоекономічної за порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону та не регулює порядок застосування чи скасування спеціальних санкцій.

Відповідно до ч. 12 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

Колегія суддів зазначає, що прийняття Арбітражним судом м. Москви рішення про стягнення на користь позивача заборгованості з його контрагента, ТОО «АстанаНефтьСтрой», не свідчить про приведення ТОВ «Лебединський нафтомаслозавод» своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність до чинного законодавства України та не гарантує виконання вимог закону, а отже не є підставою для скасування оскаржуваного наказу.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у разі виникнення форс мажорних обставин, подання позову до суду країни розташування контрагента чи Міжнародного комерційного арбітражного суду, Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України про визнання або стягнення з іноземного субєкта господарської діяльності боргу повязаного з невиконанням умов зовнішньоекономічного договору (контракту), а також у разі вжиття заходів щодо усунення порушень законодавства дію санкцій центральним органом влади з питань економічної політики може бути тимчасово зупинено.

Як вбачається з матеріалів справи, у звязку з вжиттям ТОВ «Лебединський нафтомаслозавод» заходів, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» і повязаних з ним законів України та на підставі ухвали Арбітражного суду м. Москви від 10.08.2009 року Міністерством економіки України видано наказ № 1146 від 19.10.2009 року, яким тимчасово зупинено дію спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача кореспондуються з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський нафто маслозавод" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2011р. по справі№2а-8290/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 31.10.2011 р.