Ухвала суду № 22014147, 11.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 р.Справа № 2а-5848/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого суддіСіренко О.І.

Суддів Спаскіна О.А.

Любчич Л.В.

При секретарі Савченко О.В.

За участю представника позивачаЗагребельного Г.С.

За участю представника відповідачаНімого О.С.

Розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Харківської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2011 року по справі №2а-5848/11/2070 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СК Трейд ЛТД»до Харківської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

17 червня 2011 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СК Трейд ЛТД»до Харківської обєднаної Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської обєднаної Державної податкової інспекції №0000061600 від 10.05.2011 р.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що судом першої інстанції проігноровано факт нікчемності угод, укладених позивачем та ТОВ «Промспец консалтинг», оскільки останній не здійснював підприємницьку діяльність.

Крім того, суд не дав належної оцінки тому факту, що у позивача відсутня первинна бухгалтерська документація на підтвердження реального виконання угод з ТОВ «Промспец консалтинг».

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.04.2011 року Харківською ОДПІ Харківської області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту за період з 06.07.10 по 31.12.10 по взаємовідносинам з ТОВ «Промспец консалтинг»та правильності обчислення ПДВ за період з 06.07.10 року по 31.12.10 року.

18.04.2011 року за результатами перевірки складено акт від №811/07/37263520, яким встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

10.05.11 року на підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення за №0000061600/0, яким позивачу визначено грошове зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі за основним платежем 532929, 88 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 133232, 47 грн..

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв з порушенням норм чинного податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав:

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом, а підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбання (будівництва, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

За змістом підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Промспец консалтинг»та ТОВ «СК Трейд ЛТД»було укладено договори купівлі продажу товарів, а саме договір купівлі продажу товарів від 01.11.10 за №01/11-Т, договір купівлі продажу товарів від 22.11.10 за №22/11-1 та договір купівлі продажу товарів від 03.11.10 за №01/11-3. (а.с. 26-28 том 1).

На виконання умов договорів були виписані податкові накладні, а саме податкова накладна за №1267 від 03.11.10, податкова накладна від 08.11.10 за №1419, податкова накладні від 25.11.10 за № 1797, податкова накладна від 06.12.10 за №2306 та податкова накладна від 01.12.10 за №2048.(а.с. 29-32, 37, 40, 41, 45).

Також були виписані видаткові накладні, а саме видаткова накладна від 03.11.10 за №0311-4, видаткова накладна за №0112-2 від 01.12.10, видаткова накладна за №0811/1 від 08.11.10, видаткова накладна за №2511-1 від 25.11.10 та видаткова накладна за №06/12-1 від 06.12.10.

Крім цього були складені рахунки фактури, а саме рахунок фактура №0811/1 від 08.11.10, рахунок фактура №0311-4 від 03.11.10, рахунок фактура №2511-1 від 25.11.10, рахунок фактура №06/12-1 від 06.12.10 та рахунок фактура №0112-2 від 01.12.10.

Оплата за поставку товару позивачем здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.54-61).

Позивачем, в ході ведення власної фінансово-господарської діяльності, було реалізовано товари, придбані у ТОВ «Промспец консалтинг»іншим субєктам підприємницької діяльності, що підтверджується договором поставки між ТОВ «НАВС»та ТОВ «СК Трейд ЛТД»від 02.12.10 за №02/12-10-1, договором поставки від 03.11.10 за №394Ф-10 укладеного між ТОВ «СК Трейд ЛТД» та ВАТ «ФЕД», договором поставки укладеного між ТОВ «СК Трейд ЛТД»та ВАТ «ФЕД»від 29.09.10 за №356Ф/10, договором поставки товару на реалізацію укладеного між ТОВ «СК Трейд ЛТД»та ТОВ «Будмен»від 13.11.10 за №13-11/654(Р), договором поставки товару на реалізацію укладеного між ТОВ «СК Трейд ЛТД»та ТОВ «Будмен Інтер»від 13.11.10 за №13-11/655(Р), договором поставки укладеного між ТОВ «СК Трейд ЛТД»та ВАТ «ФЕД»від 16.11.10 за №4009Ф/10, договором поставки товарів укладеного між ТОВ «СК Трейд ЛТД»та ВАТ «ФЕД»від 05.11.10 за №397Ф-10 та договір поставки укладеного між ТОВ «СК Трейд ЛТД»та ВАТ «ФЕД»від 29.11.10 за №423Ф/10.(а.с.1-25 том 2).

З матеріалів справи вбачається, що договори між позивачем та його контрагентами виконані сторонами у повному обсязі без претензій та зауважень.

Сума податку на додану вартість, яка була включена позивачем до складу податкового кредиту, підтверджена податковими накладними.

Згідно електронного реєстру платників ПДВ, який ведеться ДПА України ТОВ «СК Трейд ЛТД»та ТОВ «Промспец консалтинг»на момент складання податкових накладних під час здійснення господарських операцій були платниками ПДВ були зареєстровані в порядку, передбаченому ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»та мали відповідні свідоцтва платника ПДВ.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентами, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім як у власній господарській діяльності та і в подальшому.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції проігноровано факт нікчемності угод, укладених позивачем та ТОВ «Промспец консалтинг», колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Відповідно до ст. 215 ЦК України визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то колегія суддів приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.

А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Промспец консалтинг»і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

В той же час, згідно Узагальнення Верховного суду України від 24.11.08 р. «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при розгляді позовів про встановлення нікчемності правочину з посиланням на ст. 203 ЦК необхідно враховувати, що ця стаття передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК немає спеціальної підстави (норми) для цього. Розглядаючи цивільні справи про визнання правочинів недійсними за такою підставою, суди в цілому правильно враховували, що фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 ЦК, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правочин завжди укладається умисно. При розгляді справ судді мають враховувати, що ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише про людське око, а інша намагалася досягти правового результату, то такий правочин не визнається фіктивним.

Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину, тобто тягар доказування фіктивності правочину покладається на позивача.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається недійсним лише судом. Доводи апеляційної скарги про те, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи ТОВ «СК Трейд ЛТД»були відсутні, не були підтверджені Харківською обєднаною державною податковою інспекцією в суді апеляційної інстанції. Як вбачається з акту перевірки №811/07/57265580 від 18.04.2011 року (а.с.88 том 1) Харківською обєднаною державною податковою інспекцією була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка в приміщенні Харківської обєднаної державної податкової інспекції за результатами аналізу баз даних Харківської обєднаної державної податкової інспекції та з урахуванням матеріалів документальної планової невиїзної перевірки контрагента позивача ТОВ «Промспец консалтинг»від 10.03.2011 за №349/23-03-05/37091549.

Даних про те, що у позивача витребувались первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам з ТОВ «Промспец консалтинг»відповідач не надав.

Колегія суддів вважає неправомірним посилання відповідача на акт перевірки від 10.03.2011 року №349/23-03-0/37091549 про результати документальної перевірки ТОВ «Промспец консалтинг»з питань дотримання податкового законодавства за період з 06.07.2010 року по 31.12.2010 року, яким встановлено, що у ТОВ «Промспец консалтинг» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011 року по справі 2а-3002/11/2070, копія якої була надана представником позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції, скасовано наказ Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова за №189 від 25.02.11 «На проведення документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Промспец консалтинг», визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспец консалтинг» з питань дотримання податкового законодавства за період з 06.07.2010 по 31.12.2010 року на підставі якої був складений акт перевірки від 10.03.2011 за №349/23-03-05/37091549 про результати документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «Промспец консалтинг»за період з 06.07.2010 року по 31.12.2010.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального а процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2011 року по справі №2а-5848/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17 жовтня 2011 року.

Головуючий підпис Сіренко О.І.

Суддів підпис Любчич Л.В.

підпис Спаскін О.А.

З оригіналом згідно:

Суддя Харківського апеляційного

адміністративного судуСіренко О.І.