Ухвала суду № 22013993, 04.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2011 р.Справа № 2а-3912/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Рєзнікової С.С.

Ральченка І.М.

розглянувши в письмовому провадженні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 р. по справі№2-а-3912/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «СПО»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про скасування наказу, визнання неправомірними дій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «СПО» (далі ТОВ «Компанія «СПО»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова (далі - ДПІ у Московському районі м. Харкова), в якому після уточнення позовних вимог просив

-скасувати наказ начальника ДПІ у Московському районі м. Харкова № 480 від 18.03.2011 року про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «СПО»

-визнати неправомірними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «СПО» в частині правомірності нарахування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 31.01.2011 р. на підставі якої був складений акт від 31.03.2011 р. № 864/18/36372211;

-визнати відсутньою у ДПІ у Московському районі м. Харкова компетенції на визнання правочинів, укладених ТОВ «Компанія «СПО» нікчемними;

-визнати відсутньою у ДПІ У Московському районі м. Харкова компетенції на встановлення неможливості ТОВ «Компанія «СПО» здійснювати господарську діяльність у спосіб проведення невиїзної документальної перевірки;

-визнати неправомірними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо зміни визначених платником податків податкових зобовязань з податку на додану вартість без прийняття податкового повідомлення-рішення;

-зобовязати ДПІ у Московському районі м. Харкова внести відповідні зміни до Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині включення інформації про суми податного зобовязання та податкового кредиту ТОВ «Компанія «СПО» за період з 01.12.2010 р. по 31.01.2011 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відображені в акті перевірки від 31.03.2011р. № 864/18/36372211 відомості щодо не здійснення господарської діяльності в період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р. нічим не обґрунтовані. Перевірка податковим органом проведена поза межами компетенції податкового органу з порушенням порядку її проведення.

Позивач наполягав, що в період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р. податок на додану вартість обчислював правильно, господарські операції з даними контрагентами мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином.

На думку позивача, дії податкового органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є протиправними.

В ході розгляду справи по суті у суді першої інстанції позивач, ТОВ «Компанія «СПО», подав заяву про уточнення позовних вимог в якій просив залишити без розгляду позовні вимоги про визнання відсутньою у ДПІ у Московському районі м. Харкова компетенції на визнання правочинів, укладених ТОВ «Компанія «СПО» нікчемними; визнання відсутньою у ДПІ У Московському районі м. Харкова компетенції на встановлення неможливості ТОВ «Компанія «СПО» здійснювати господарську діяльність у спосіб проведення невиїзної документальної перевірки; визнання неправомірними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо зміни визначених платником податків податкових зобовязань з податку на додану вартість без прийняття податкового повідомлення-рішення; зобовязання ДПІ у Московському районі м. Харкова внести відповідні зміни до Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині включення інформації про суми податкового зобовязання та податкового кредиту ТОВ «Компанія «СПО» за період з 01.12.2010 р. по 31.01.2011 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «СПО» в частині вимог про скасування наказу та визнання неправомірними дій по проведенню перевірки задоволено, в решти вимог позов залишено без розгляду

Скасовано наказ Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 480 від 18.03.2011р. про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія СПО».

Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія СПО», на підставі якої був складений акт від 31.03.2011р. №864/18/36372211.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції без змін.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не зявились, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, представник позивача просив справу слухати за його відсутності. Представник відповідача про причини неявки не повідомив.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 18.03.2011р. ДПІ у Московському районі міста Харкова прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «СПО» в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011 року, яке оформлено наказом № 480 (а. с. 46).

18.03.2011 року на адресу позивача податковим органом направлено запит про надання документальних підтверджень та пояснень, в якому запропоновано керівнику ТОВ «Компанія «СПО» 28.03.2011 року прибути до податкової інспекції і надати пояснення та документальні підтвердження щодо здійснення господарських операцій підприємством за період грудня 2010 року та січня 2011 року (а. с. 47).

28.03.2011 р. інспекторами ДПІ у Московському районі м. Харкова складено акт, яким зафіксовано неявку директора ТОВ «Компанія «СПО» до податкового органу для проведення перевірки (а. с. 48).

Повідомленням про запрошення від 31.03.2011 року податковим органом запропоновано керівнику ТОВ «Компанія «СПО» зявитися 31.03.2011 року до податкової інспекції для підписання акту перевірки ТОВ «Компанія «СПО» та протоколу про адміністративне правопорушення. Дане запрошення було отримано керівником ТОВ «Компанія «СПО» 31.03.2011 року під підпис (а. с. 49).

31.03.2011 року інспекторами ДПІ у Московському районі м. Харкова складено акт, яким зафіксовано відмову керівника ТОВ «Компанія «СПО» підписати акт № 864/18/36372211 від 31.03.2011 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «СПО» в частині неправомірності нарахування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 31.01.2011 р. (а. с. 50).

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для видачі спірного наказу та проведення перевірки з питань додержання правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011 року, а також відсутності у податкового органу без належних первинних документів можливості встановлення угод нікчемними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок унормовані ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п. 79.1 ст. 79); документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2 ст. 79).

Проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, передбачених ст. 78 Податкового кодексу України.

В наказі податкового органу від 18.03.2011 р. № 480 про проведення перевірки зазначено, що, фактичною підставою для призначення спірної перевірки стало ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, що передбачено п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України

Однак, запит органу ДПІ у Московському районі м. Харкова оформлений лише 10.03.2011р. № 2406/10/15-214 , а вручений під розписку керівнику ТОВ «Компанія «СПО» - Євтушенко А.В. 11 березня 2011р., враховуючи викладене, встановлений 10 термін для надання документів, що підтверджують реальність угод за перевіряє мий період не сплинув, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку. що у податкового органу не було підстав дря прийняття рішення по проведенню перевірки до 21.03.2011 року.

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що спірний наказ не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог ТОВ «Компанія «СПО» про визнання неправомірними дій ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «СПО», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відомості первинних документів є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції.

Вказані первинні документи, а також дані розрахункових документів, котрі згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» опосередковують рух коштів у безготівковій формі, податковим органом в ході проведення спірної документальної невиїзної перевірки не досліджувались.

Проте, у відповідності до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), які підлягають поставці, є обставиною, з наявністю якої законодавець до набрання чинності нормами Податкового кодексу України (тобто до 01.01.2011р.) пов'язував виникнення у платника податку обов'язку визначити податкове зобов'язання по ПДВ.

Отже, у разі, коли в діяльності платника податків наявний факт отримання у власність коштів у безготівковій формі на банківський рахунок, іншого способу дій такого платника податків ніж збільшення податкового зобов'язання з ПДВ, закон не передбачав.

Як свідчать письмові докази, у спірних правовідносинах відповідач без дослідження жодних первинних документів, в тому числі і про рух коштів у безготівковій формі, зробив висновок про відсутність в діяльності платника податків об'єктів оподаткування податком на додану вартість, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства.

Крім того, відповідачем не надано належні докази на підтвердження судження суб'єкта владних повноважень про відсутність в діяльності позивача операцій з поставки товарів (робі, послуг) згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, до того ж неправильно визначенні позивачем об'єкти оподаткування ПДВ та дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ згідно з ст.ст. 185,187 Податкового кодексу України.

Згідно п. 83.1 ст.83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, викладені в акті від 31.03.2011р. №864/18/36372211 твердження суб'єкта владних повноважень не грунтуються на жодному з визначених ст.83 Податкового кодексу України джерел.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань станом на момент виникнення спірних правовідносин був визначений Законом України «Про державну податкову службу в Україні», а з 01.01.2011 р. - Податковим кодексом України.

Проаналізувавши положення перелічених актів законодавства, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що станом на дату складання відповідачем акту перевірки податкові органи не були наділені законодавцем ані повноваженням на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, ані повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст.ст. 202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1 ст. 228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч. 3 ст. 228).

Відповідно до вимог ст. 228 Цивільного кодексу України, законодавцем з 01.01.2011р. виключено правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і віднесено такі правочини до оспорюваних (недійсних).

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать виключно до прерогативи судових органів.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.5.2 цього Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, яким передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54).

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абз. 1 п. 58.1 ст. 58).

Згідно абз. 2 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Отже, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, у спірних правовідносинах законом не передбачено.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, за результатами проведеної перевірки податковим органом не приймалося податкового повідомлення-рішення у відношенні позивача.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 17.05.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 р. по справі№2-а-3912/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «СПО»до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування наказу та визнання неправомірними дій залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Катунов В.В.

Судді<підпис >

<підпис >Рєзнікова С.С. Ральченко І.М. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >