Єдиний державний реєстр судових рішень УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2011 р.Справа № 2а-1870/1726/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Русанової В.Б.
<за участю секретаря ><Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2011р. по справі№2а-1870/1726/11
за позовом Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" <Список ><Текст >
до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Техносервіс» звернулося до суду з позовною заявою до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції, в якій просив:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011р. №0000111531 про визначення зобовязання позивачу із сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 241,89 грн. за платежем податку на додану вартість;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011р. №0000231501 про визначення зобовязання позивачу із сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 69,83 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств.
Свої вимоги мотивує тим, що на підставі актів перевірки податковим органом було встановлено, що СП ТОВ «Техносервіс»несвоєчасно сплачувало суми податкових зобовязань, а тому до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції спірними податковими повідомленнями-рішеннями. Представник СП ТОВ «Техносервіс»зазначає, що враховуючи те, що підприємством в строки, встановлені чинним на момент виникнення спірних правовідносин, були сплачені всі податки, підстав для застосування штрафних санкцій у податкового органу відсутні.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011р. №0000111531 про визначення зобовязання спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Техносервіс»із сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 241,89 грн. за платежем податку на додану вартість.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011р. №0000231501 про визначення зобовязання спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Техносервіс»із сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 69,83 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: пп. 57.1 ст. 57, 87.9 ст. 87, ст.126 Податкового кодексу України, , що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що СП у формі ТОВ “Техносервіс” зареєстровано як юридична особа 14.01.1994 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 7).
11.03.2011 р. Глухівською МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету СП у формі ТОВ "Техносервіс" за період з 18.06.2010р. по 25.02.2011р.., за результатами якої складено акт перевірки №332/15-21113435 (а.с.8)
18.03.2011 р. на підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення №0000111531, яким за затримку сплати на 177 календарних днів сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість податковим органом визначено суму штрафу в розмірі 20% від суми несплати, що становить 241,89 грн. (а.с.9).
Крім того, 11.03.2011 р. Глухівською МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток за І півріччя 2010 р., за результатами якої складено акт перевірки №334/15/21113435 (а.с.10).
18.03.2011 р. на підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення від 18.03.2011 р. №0000231501, яким за затримку сплати на 182 календарних днів сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств визначено суму штрафу в розмірі 20% від суми несплати, що становить 69,83 грн. (а.с.11).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки складені податковим органом у вищезазначених актах перевірки та прийняті податкові повідомлення-рішення про порушення позивачем граничних строків сплати податку на прибуток та податку на додану вартість не відповідають фактичним обставинам справи, спірні податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до Декларації №9003331309 від 17.08.2010р. на суму 1950 грн. граничний термін сплати узгодженої суми податкового зобовязання становить 30.08.2010р., по Декларації №9003840300 від 17.09.2010р. на суму 649 грн. граничний термін сплати узгодженої суми податкового зобовязання становить 30.09.2010р. (а.с.12-15)
СП ТОВ «Техносервіс» платіжним дорученням №35 від 26.08.2010р. було перераховані кошти в сумі 1960 грн. по сплаті податку на додану вартість за липень 2010 р., а платіжним дорученням №36 від 29.09.2010р. були перераховані кошти в сумі 950 грн. по сплаті податку на додану вартість за серпень 2010 р. (а.с.17)
Таким чином, колегія суддів зазначає, що граничні терміни сплати узгоджених сум податкового зобовязання по податку на додану вартість за липень-серпень 2010 року СП ТОВ «Техносервіс» порушені не були, сума податкових зобовязань перерахована в повному обсязі.
Також, матеріалами справи встановлено, що відповідно до Декларації №9003179192 від 09.08.2010р. на суму 3090 грн. граничний термін сплати узгодженої суми податкового зобовязання становить 19.08.2010р. (а.с.16)
СП ТОВ «Техносервіс»платіжним дорученням №69 від 16.08.2010р. було перераховані кошти в сумі 3090 грн. по сплаті податку на прибуток приватних підприємств за 2 квартал 2010 р. (а.с.18)
Отже, колегія суддів зазначає, що граничні терміни сплати узгодженої суми податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств за 2 квартал 2010 року СП ТОВ «Техносервіс»порушені не були, сума податкового зобовязання перерахована в повному обсязі.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Платники податків, відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” (діючого на час виникнення спірних правовідносин) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Колегія суддів вважає необгрунтованими посилання Глухівської МДПІ стосовно правомірності зарахування податковим органом суми сплати СП ТОВ «Техносервіс»податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість в порядку календарної черговості, що в свою чергу, на думку податкового органу, вплинуло на порушення позивачем термінів сплати сум узгоджених податковим зобовязань, з огляду на наступне..
Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (діючого на час виникнення спірних правовідносин) визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(діючого на час виникнення спірних правовідносин), джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.
При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Колегія суддів вважає занеобхідне зазначити, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, в даному випадку, СП ТОВ «Техносервіс»і.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема наданих копій платіжних доручень №35 від 26.08.2010р., №36 від 29.09.2010р. (а.с.17), №69 від 16.08.2010р. (а.с.18) щодо перерахування до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток, СП ТОВ «Техносервіс» використано дане право та чітко зазначено призначення здійснених платежів.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (діючого на час виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним, і тому неправомірно податковим органом було зараховано сплачені позивачем суми податку на додану вартість та податку на прибуток в порядку календарної черговості виникнення боргу, а саме не відповідно до призначення платежу.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо визнанням протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2011р. №0000111531 про визначення зобовязання спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Техносервіс»із сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 241,89 грн. за платежем податку на додану вартість, податкового повідомлення-рішення від 18.03.2011р. №0000231501 про визначення зобовязання спільному підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Техносервіс»із сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 69,83 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств є документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 року по справі№2-а-1870/1726/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.2011р. по справі№2а-1870/1726/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя<підпис >Катунов В.В.
Судді<підпис >
<підпис >Ральченко І.М. Русанова В.Б. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >
Судове рішення № 22013976, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.11.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1870/1726/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: