Ухвала суду № 22013938, 01.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 р.Справа № 2а-1870/2915/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Русанової В.Б.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-піприємця ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2011р. по справі№2а-1870/2915/11

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми <Список ><Текст >

до фізичної особи-піприємця ОСОБА_1 <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1756,8 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач-Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1756 грн. 80 коп.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач, яка згідно ст. 14 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" є страхувальником і зареєстрована як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми. Відповідно до п.п. 4 п. 8 розділу ХV Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок) зобовязані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. Сума страхового внеску з урахуванням частини єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. Відповідно до поданого відповідачем звіту за 2010 рік, нею було самостійно нараховані страхові внески в сумі 1828 грн. 80 коп., які були сплачені лише частково, залишок несплаченої суми становить 1756 грн. 80 коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми (40002, м. Суми, вул. Шкільна, 17, пот/р 25608311182 в Сумському обласному управлінні Державного ощадного банку України, МФО 337568, код 22977089) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1756 грн. 80 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 19, 22, п. п. 4, 6 ст. 41 Конституції України, п.3 ст. 15 ст. 17 п.4 ст. 18, п.9 ст. 19, п.4 ст. 20, п.2 ст. 76, п.1 ст. 71 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , ст. ст. 14, 15 16 Закону України "Про систему оподаткування",ст. ст. 52, п.2 ст.55, 142 ГК України, ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків,п.п. 2.1.2 п.2.1 ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.1 ст. 58, п..2 ст. 72 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності (а.с.6), відповідно до п.1 ч.1 ст. 14 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" є страхувальником та зареєстрована як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми, що підтверджується заявою про реєстрацію платником страхових внесків (а.с.28).

Згідно поданого відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми звіту за 2010 рік (а.с.5), відповідачем, як платником фіксованого податку, самостійно були нараховані страхові внески в сумі 1828 грн. 80 коп., виходячи із вищезазначеного мінімального страхового внеску, а саме липень-вересень 2010 року в сумі 294 грн. 82 коп., жовтень-листопад 2010 року в сумі 301 грн. 12 коп., грудень 2010 року в сумі 306 грн. 10 коп..

Із розрахунку позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми (а.с.4) вбачається, що з урахуванням часткової сплати в розмірі 72 грн., заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків за 2010 рік складає 1756 грн. 80 коп. що також підтверджується копією картки особового рахунку платника (а.с.29).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, відповідач, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі, як то передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р.

Страхувальниками, які згідно статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зобовязані, крім іншого, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, є, зокрема застраховані особи, зазначені в п. 3 статті 11 цього Закону, а саме фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (п. 5 статті 14 Закону № 1058).

Відповідно до ч. 4 статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що взяття на облік до Пенсійного фонду страхувальників, зазначених у статті 14 цього Закону, здійснюється у такому порядку: для юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців, зазначених у пунктах 1 - 4 статті 14 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду.

Матеріалами справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1, зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності (а.с.6), відповідно до п.1 ч.1 ст. 14 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" є страхувальником та зареєстрована як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми, що підтверджується заявою про реєстрацію платником страхових внесків (а.с.28).

Відповідно до п. 5 ст. 14 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" відповідач є страхувальником та сплачує страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до закону.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно п.п. 3, 4 статті 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, що справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Таким чином, вирішуючи питання щодо застосування нормативно-правового акта, колегія суддів зазначає, що преамбулою до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що останній розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, саме останній, як зазначалось вище, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до п.п. 4 п. 8 розділу XV "Перехідних положень" Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 08.07.2010року N 2461-VI) фізичні особи-субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок) зобовязані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно, при цьому сума страхового внеску з урахуванням частини єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

При цьому, колегія суддів зазначає, що ст. 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 р. № 2154-VI встановлено з 1 липня 2010 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 888 гривень, з 1 жовтня 2010 року 907 грн. 00 коп., з 1 грудня 2010 року 922 грн. 00 коп., таким чином мінімальний страховий внесок на місяць у третьому кварталі 2010 року становив 294 грн. 82 коп., у жовтні - листопаді 2010 року 301 грн. 12 коп., у грудні 2010 року 306 грн. 10 коп.

Частинами четвертою та шостою статті 20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" передбачено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.

Згідно п.3 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р. № 727/98, відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують відповідні суми внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно поданого відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми звіту за 2010 рік (а.с.5), відповідачем, як платником фіксованого податку, самостійно були нараховані страхові внески в сумі 1828 грн. 80 коп., виходячи із вищезазначеного мінімального страхового внеску, а саме липень-вересень 2010 року в сумі 294 грн. 82 коп., жовтень-листопад 2010 року в сумі 301 грн. 12 коп., грудень 2010 року в сумі 306 грн. 10 коп..

Із розрахунку позивача, сума заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на 2010 рік ФОП ОСОБА_1 (а.с.4) з урахуванням часткової сплати в розмірі 72 грн., складає 1756 грн. 80 коп., що також підтверджується копією картки особового рахунку платника (а.с.29).

Частиною 6 ст. 18 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" (діючої на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Частиною 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Абзацом 8 ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачена можливість органа Пенсійного фонду звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1756,8 грн., документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року по справі№2-а-1870/2915/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч. ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-піприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.06.2011р. по справі№2а-1870/2915/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Катунов В.В.

Судді<підпис >

<підпис >Ральченко І.М. Русанова В.Б. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >