Ухвала суду № 22013868, 31.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1870/1785/11

\

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засіданняСпівак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2011р. по справі№2а-1870/1785/11

за позовом ТОВ "АХ" <Список ><Текст >

до ДПІ в м. Суми ,ГУДК України в Сумській області <3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року адміністративний позов ТОВ "АХ" до ДПІ в м. Суми, ГУДК України в Сумській області про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "АХ" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 253050,0 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "АХ" судовий збір в розмірі 1700,0 грн.

ДПІ в м. Суми, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.11р., прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач апеляційну скаргу вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню , зазначає, що судом повно та належним чином досліджено докази по справі та у відповідності до норм матеріального права, прийнято законну і обґрунтовану постанову та просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки суд першої інстанції прийняв обґрунтоване та правильне рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та п.п. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) передбачено п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР (далі Закон № 168/97 ВР).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.п.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами пп.7.7.2 «а» п.7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно п.п. 7.7.4. п. 7.7. ст..7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Враховуючі положення статті 7.7 Закону № 168/97-ВР слід дійти висновку, що орган державної податкової служби, здійснюючи контроль за достовірністю сум ПДВ, які підлягають відшкодуванню з державного бюджету, за наслідками перевірки зобов'язаний у строк, що не перевищує 65 днів з дня отримання податкової декларації з ПДВ або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення, в якому вказати суму перевищення бюджетного відшкодування із зазначенням підстав для її вирахування або підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 02.07.1997 № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 № 200/86) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

З підпункту 6.1 вказаного Порядку вбачається , що суми, не відшкодовані платнику податку протягом термінів визначених у розділі 3 цього Порядку, уважається бюджетною заборгованістю.

Відповідно до підпункту 6.2 Порядку, платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Відповідно підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР джерелом сплати бюджетного відшкодування (утому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

У відповідності до пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 609, рішення суду про стягнення з державного бюджету сум податку на додану вартість та / або відсотків за бюджетну заборгованість за несвоєчасно відшкодовані суми податку виконується Державним казначейством відповідно до виконавчого документа на підставі складених платіжних доручень шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений у виконавчому документі та / або заяві платника податку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що підприємство задекларувало суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2009 року у розмірі 12594,0 грн.; за листопад 2009 року у розмірі 107621,0 грн.; за грудень 2009 року у розмірі 81958,0 грн.; за січень 2010 року у розмірі 27728,0 грн.; за лютий 2010 року у розмірі 9649,0 грн.; за березень 2010 року у розмірі 13500,0 грн.

Довідкою ДПІ в м. Суми від 09.12.2009 року № 8634/23-6/33390217 „Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „АХ" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в липні 2009 року" підтверджено відображене позивачем у декларації за серпень 2009 року бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 12594,0 грн.

Довідкою ДПІ від 13.02.2010 року № 1051/23-6/33390217 „Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „АХ" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в жовтні 2009 року та грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в листопаді 2009 року" підтверджено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню по деклараціям за листопад 2009 року у сумі 107621,0 грн., за грудень 2009 року у сумі 81958,0грн.

Довідкою ДПІ від 16.07.2010 року № 5554/23-6/33390217/181 „Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ „АХ" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в лютому 2010 року" підтверджено відображене позивачем у декларації за березень 2010 року бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 13500,0 грн.

Актом від 19.04.2010 року № 3201/23-610/33390217 „Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ „АХ" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень та лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в грудні 2009 року та січні 2010 року" підтверджено відображене позивачем бюджетне відшкодування по деклараціях за січень 2010 року у сумі 27728,0 грн. та за лютий 2010 року у сумі 9649,0 грн.

Колегією суддів встановлено та підтверджено поясненнями представників відповідачів в судовому засіданні, що в ході проведення ДПІ вказаних перевірок будь-яких порушень позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» щодо заявлених в позові сум не встановлено.

Факт наявності та підтвердженої суми бюджетного відшкодування, заявленого позивачем у позові, відповідачем не заперечувався та підтверджується довідками , сформованими за наслідками перевірок, в ході яких досліджувалися первинні документи та документи бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що податковим органом повністю підтверджено суму ПДВ у розмірі 253050,0 грн., що підлягає відшкодування з Державного бюджету України за серпень 2009 року , листопад 2009 року , грудень 2009 року , за січень 2010 року , за лютий 2010 року та березень 2010 року шляхом проведення перевірок та надання висновків до казначейства.

Колегія суддів зазначає, що посилання скаржника на те, що вищевказані суми не відшкодовані позивачу в звязку з тим, що на даний час тривають перевірки контрагентів позивача по ланцюгу до виробника до уваги судом не приймаються , оскільки з матеріалів справи вбачається , що господарські операції між позивачем та контрагентами, які зазначені в актах перевірки підтверджується укладеними між ними угодами,оплата за поставлений товар здійснювалась в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями. В підтвердження факту поставки товару, надання послуг, у відповідності з вимогами пп. 7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції чинною на момент виникнення спірних правовідносин), підприємствами контрагентами позивача було надано податкові накладні (т. 2 а.с. 37, 39, 41, 43-45, 47-52, 54-59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75-76, 78-80, 82-85, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102-109, 113-151, 159-187, 189, 191, 193, 195, 197-231, 233; т. 3 а.с. 2-3, 5, 7-10, 12-19, 22-27, 29-41, 44-97, 104, 106, 108, 112-113, 115-116, 118-125, 128-131, 133-160, 166-175, 177-182, 184-185, 187-222). З актів перевірки вбачається, що позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" (в редакції чинною на момент виникнення спірних правовідносин), сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" - видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Колегія суддів зазначає , що несплата податку контрагентами продавця (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи податковий орган не довів суду навіть факт несплати податку на додану вартість контрагентами в ланцюгу постачання, а лише посилається на неможливість здійснити відповідні перевірки.

Податковий орган не надав суду доказів того, що вказані операції по придбанню ТМЦ та послуг мали фіктивний чи безтоварний характер.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ні на момент розгляду справи у суді першій інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не існувало будь-яких актів, якими встановлені порушення ст. 7 Закону № 168/97-ВР , ДПІ не складалось, податкових повідомлень-рішень щодо заявлених сум до відшкодування не приймалось. Порушень пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР при визначенні сум бюджетного відшкодування, що є предметом спору, ДПІ не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін відповідні суми ПДВ за вищевказаними висновками станом на час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції ТОВ "АХ" не відшкодовано.

На підставі наведеного , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачами не забезпечено належним чином виконання своїх повноважень щодо відшкодування сум податку на додану вартість у відповідності до вимог ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість», задовольнивши позов підприємства.

Колегія суддів також зазначає, що відповідачами у справі правомірно визначені органи державної податкової служби та державного казначейства, оскільки ДПІ ототожнює державу у сфері податкових відносин, а орган казначейства в сфері бюджетних відносин та є органом, який безпосередньо перераховує кошти з Державного бюджету.

Колегія суддів зазначає , що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого рішення судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду , переглянувши судове рішення в межах позовних вимог, вважає , що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2011р. по справі№2а-1870/1785/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 07.11.2011р.