Постанова № 22013792, 01.11.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2011 р. Справа № 2а-15916/10/2070 Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Букар Х.М.

за участю:

представника позивача Чірік І.О.

представника відповідача Калініна О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекція у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від09.06.2011р. по справі№2а-15916/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс 08»

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекція у Харківській області

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Ресурс 08», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ Харківської області № 0000031800/0 від 09.06.10 р., № 0000031800/1 від 18.08.10 р., № 0000031800/2 від 08.09.10 р. та № 0000031800/3 від 23.11.10 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09/06/11 р. по справі № 2а-15916/10/2070 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09/06/11 р. по справі № 2а-15916/10/2070 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу,в яких наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення № 0000031800/0 від 09.06.10 р. про визначення податкового зобовязання по ПДВ в сумі 4582994,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1565153,9 грн. є акт № 1348/18-0-12/36074578 від 28.05.10 р. позапланової виїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.09 р. по 31.03.10 р.

За результатами адміністративного оскарження ТОВ "Ресурс 08" податкового повідомлення-рішення №0000031800/0 від 09.06.10 р. в порядку, передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»скарги позивача були залишені без задоволення у звязку з чим Нововодолазькою МДПІ Харківської області були винесені нові податкові повідомлення-рішення № 0000031800/1 від 19.08.10 р., № 0000031800/2 від 08.09.10 р. та № 0000031800/3 від 23.11.10 р., які є автентичними оскарженому податковому повідомленню-рішенню в частині визначеного податкового зобовязання та застосованих штрафних санкцій.

Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що підстави та порядок прийняття нового податкового повідомлення-рішення в процедурі адміністративного узгодження податкових зобовязань на час прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень були встановлені в ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами», де не передбачалося прийняття нового податкового повідомлення в разі незадоволення скарги платника податків (часткового) та/або без додаткового застосування штрафних санкцій.

За таких обставин у відповідача не було законних підстав для прийняття нових податкових повідомлень-рішень № 0000031800/1 від 18.08.10 р., № 0000031800/2 від 08.09.10 р. та № 0000031800/3 від 23.11.10 р., а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позов в цій частині. Проте судом не були враховані вищенаведені положення, що є підставою для зміни судового рішення в частині мотивів та підстав для задоволення позову про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000031800/1 від 18.08.10 р., № 0000031800/2 від 08.09.10 р. та № 0000031800/3 від 23.11.10 р.

В наданому до матеріалів справи акті перевірки вказано, що перевіряючими були виявлені порушення позивачем вимог п. 7.4.1, п. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», в результаті чого занижено ПДВ в сумі 4582994,0 грн., в тому числі за лютий 2010 р. в сумі 1902557,0 грн., за березень 2010 р. в сумі 2680437,0 грн.

Виявлені порушення перевіряючі повязують з тим, що відповідно бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів, декларацій по ПДВ»за лютий та березень 2010 р. по підприємствам ТОВ «Вест Траст»код: 35395395, ТОВ «Агістель»код: 36440291, ВАТ «Дніпронафтопродукт»код: 03481879, ТОВ «Славія»код: 32280625 рахуються розбіжності, з якими позивач укладав та виконував господарські операції.

Оскільки перелічені підприємства не подали податкову звітність за лютий та березень 2010 р. до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, перевіряючі зробили висновок про те, що вони виписали на адресу ТОВ "Ресурс 08" податкові накладні без декларування відповідних сум податкових зобовязань, а тому витрати позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Вест Траст», ТОВ «Агістель», ВАТ «Дніпронафтопродукт»та ТОВ «Славія»були понесені за нікчемними угодами, які в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, а віднесення підприємством до складу податкового кредиту сум ПДВ суперечить вимогам податкового законодавства.

Судом першої інстанції були досліджені укладені позивачем з його контрагентами договори, за результатом якого було встановлено, що з ТОВ «Вест-Траст»(продавець) був укладений договір поставки нафтопродуктів № 64-2008/П від 14.10.08 р., предметом якого є поставка нафтопродуктів, бензину А-80, А-92, А-95, палива дизельного. Повний асортимент та ціна вказаного товару передбачалося визначати в додаткових угодах до вказаного договору, які є невідємною його частиною. Додатковими угодами до договору № 64-2008/п від 14.10.08 р. були узгоджені умови поставки ЕХW-склад ВАТ «Дніпронафтопродукт». Поставка нафтопродуктів підтверджена копіями видаткових накладних.

Також позивачем з ТОВ «Агістель»(продавець) був укладений договір поставки нафтопродуктів № 2009-27-П від 01.06.09 р., предметом якого була поставка бензину А-80, А-92, А-95, палива дизельного, повний асортимент та ціна якого узгоджується в додаткових угодах до вказаного договору, які є невідємною його частиною. Відповідно специфікацій до договору № 2009-27-П від 01.06.09 р. та умов договору сторони узгодили поставку на умовах ЕХW-склад ВАТ «Дніпронафтопродукт»або інші склади, орендовані на підставі цивільно-правових договорів. Отримання палива підтверджується копіями видаткових накладних та актами прийому-передачі.

Також позивачем з ТОВ «Славія»(продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 42-09/08-Р від 29.09.08 р., предметом якого є поставка бензину А-76, А-80, А-92, А-95, палива дизельного. Сторонами договору був узгоджений конкретний перелік товарних цінностей, які підлягали поставці, і в додаткових угодах були узгоджені умови поставки ЕХW-склад ВАТ «Дніпронафтопродукт». Поставка на користь ТОВ «Ресурс 08»дизельного пального, бензину А-95, А-92, А-80, автомобільного масла, масляних фільтрів, тосолу, рідини для омивання автомобільного скла, рідини гальмівної, фільтрів повітряних, рідини гальмівної, води дистильованої та інше підтверджується копіями видаткових накладних.

За договорами ТОВ «Ресурс 08»з ТОВ «Вест-Траст», з ТОВ «Агістель»право власності на придбаний товар переходить до покупця під час підписання відповідної видаткової накладної, за договором з ТОВ «Славія»товар вважається переданим у розпорядження покупця з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

З урахуванням наведених фактів суд першої інстанції зробив висновок про те, що твердження відповідача про те, що факт отримання товару підтверджується тільки листуванням, спростовується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Судом першої інстанції також було встановлено, що придбане пальне та інші товари доставлялися до позивача перевізником ВАТ «Дніпронафтопродукт»на підставі договору № 2512/09-8 від 25.12.09 р., що спростовує посиланням Нововодолазької МДПІ Харківської області в акті перевірки № 1348/18-0-12/36074578 від 28.05.10 р. на договір № 1410/08-1, термін дії якого закінчився 31.12.09 р.

Факт надання ВАТ «Дніпронафтопродукт»позивачу послуг з перевезення підтверджується дослідженими судом першої інстанції в судовому засіданні актами виконаних робіт з додатками. Крім того, фактичне переміщення пального та інших товарів, придбаних позивачем у ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія»підтверджується копіями ТТН, з яких вбачається, що перевезення здійснювалося саме ВАТ «Дніпронафтопродукт».

Як вбачається з матеріалів справи, в користуванні позивача на умовах договорів оренди знаходилися автозаправні станції за адресами: м. Харків, Мерефянське шосе, 36; Харківська область, Дергачівський район, с. Лісне, 731 км автотраси Харків-Москва; Харківська область, м. Ізюм, вул. Комсомольська, 98-Г; Харківська область, смт. Нова Водолага, площа Мотики, 1; Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Рубіжанське шосе, 2-А; Харківська область, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 293-А; Харківська область, Харківський район, с. Черкаські Тишки, вул. Радянська, 3-А; м. Харків, вул. Харківських дивізій, 22-Б; Харківська область, м. Балаклея, вул. Куйбишева, 1-Б; Харківська область, м. Балаклея, вул. Харківська, 2-Б; Харківська область, м. Лозова, вул. Кооперативна, 2/1; м. Харків, вул. Роганська, 132-Б; м. Харків, вул. Косіора, 1-А; Харківська область, Красноградський район, с. Піщанка, вул. Кірова, 49; Харківська область, м. Балаклея, вул. Перемоги, 248; Харківська область, м. Ізюм, вул. Ростовський шлях, 14-Д і саме на ці адреси доставлялося перевізником паливо та супутні товари.

В обґрунтування висновків судового рішення суд першої інстанції послався на те, що єдиний порядок організації та виконання робіт, повязаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі нафта) і нафтопродуктів встановлюється Інструкцією «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах, організаціях України», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України/Міністерства економіки України/Міністерства транспорту та звязку України/Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.08 р. Вимоги цієї Інструкції є обовязковими для всіх субєктів, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Відповідно п. 10.2.1 Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними ТТН у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Згідно п. 10.2.4 забороняється приймати нафтопродукти у разі: неналежного оформлення або відсутності ТТН; відсутності паспорта якості на нафтопродукт або неналежного його оформлення (відсутність номера, марки та виду, заповнення не за всіма ознаками якості); відсутності копії сертифіката відповідності та інше.

Позивачем на підтвердження факту отримання пального, придбаного у ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія», були надані копії ТТН. Також не спростовано того, що при придбанні пального були позивачу продавцями надані всі необхідні та передбачені Інструкцією первинні документи.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивачем придбаний у ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія»товар попередньо передавався для зберігання ВАТ «Дніпронафтопродукт»на підставі договору № 2112/09-12 від 21.12.09 р., що підтверджено копіями актів приймання-передачі на зберігання, а факт надання вказаних послуг актами виконаних робіт.

Позивачем придбаний товар та отримані послуги були оплачені в повному обсязі, що підтверджено виписками з розрахункового рахунку ТОВ "Ресурс 08". Також позивачем до матеріалів справи надані належним чином оформлені податкові накладні, видані йому продавцями товару, перевізником і зберігачем, які в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між ТОВ «Ресурс 08»та ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія», ВАТ «Дніпронафтопродукт»угод та правомірність формування по вказаним операціям податкового кредиту.

Встановлені судом першої інстанції факти спростовують висновки відповідача про нікчемність правочинів та безтоварність операцій. Дані висновки відповідачем не спростовані, а посилання на порушені кримінальні справи у відношенні посадових осіб підприємств, які були постачальниками постачальників, є безпідставними, оскільки суперечать приписам ст. 67 Конституції України, яка передбачає персоніфікований характер взаємовідносин платника податків з Державою.

Також перекладаючи відповідальність платників податків, які повинні самостійно відповідати по своїм зобовязанням, на сумлінного платника податків, відповідач тим самим уповноважив його здійснювати контроль за дотриманням податкового законодавства відносно своїх контрагентів, що не відповідає положенням чинного законодавства про виключну компетенцію органів ДПС щодо контролю за правильними та своєчасними розрахунками господарюючих субєктів з бюджетами.

Також суд першої інстанції зазначив, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Крім цього, представником Нововодолазької МДПІ Харківської області була надана та залучена до матеріалів справи деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобовязання в розрізі контрагентів на рівні ДПА України між ТОВ «Ресурс 08»та ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія», ВАТ «Дніпронафтопродукт», в якій відсутні розбіжності. Також відповідач підтвердив, що ТОВ «Вест-Траст», ТОВ «Агістель», ТОВ «Славія», ВАТ «Дніпронафтопродукт»на час розгляду справи подали податкові декларації з ПДВ та задекларували податкові зобовязання по взаємовідносинам з ТОВ «Ресурс 08»(т. 5 а.с. 95-132, 224-237).

Колегія суддів також вважає доцільним зауважити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у звязку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обовязки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобовязань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обовязків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обовязок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобовязань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до висновку про невідповідність прийнятого Нововодолазькою МДПІ Харківської області податкового повідомлення-рішення № 0000031800/0 від 09.06.10 р. дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та про необхідність його скасування.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростували.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекція у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від09.06.2011р. по справі№2а-15916/10/2070 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від09.06.2011р. по справі№2а-15916/10/2070 змінити в частині мотивів та підстав для задоволення позов про скасування податкових повідомлень-рішень Нововодолазької МДПІ Харківської області № 0000031800/1 від 18.08.10 р., № 0000031800/2 від 08.09.10 р. та № 0000031800/3 від 23.11.10 р.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від09.06.2011р. по справі№2а-15916/10/2070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Л.В. Тацій

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07.11.2011 року.