Ухвала суду № 22013293, 11.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1670/3657/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого суддіСіренко О.І.

Суддів Спаскіна О.А.

Любчич Л.В.

При секретарі Коцура Т.А.

За участю представника позивачаКоваленок М.О.

За участю представника відповідачаПощивайло О.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Комбінату комунальних підприємств м. Глобине на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року по справі №2а-1670/3657/11 за позовом Комбінату комунальних підприємств м. Глобинедо Полтавського обласного відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатностіпро визнання рішення недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

30 травня 2011 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні позову Комбінату комунальних підприємств м. Глобинепро визнання недійсним рішення від 14 квітня 2011 року № 149 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на той факт, що позивач є юридичною особою, яка здійснює свою господарську діяльність на підставі Господарського кодексу України, а тому при застосування штрафних санкцій необхідно дотримуватись строків, передбачених ст. 250 ГК України.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволенні, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що протягом 2008 - 2010 року позивачем подавались звіти до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в яких позивачем самостійно обраховувалась сума страхових внесків, що підлягала сплаті до зазначеного Фонду.

З 04 квітня 2011 року по 05 квітня 2011 року головним спеціалістом КРВ виконавчої дирекції Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, згідно з планом проведення ревізії та перевірок на квітень 2011 року, на підставі доручення № 367 від 31.03.2011 року, проведена планова перевірка Комбінату комунальних підприємств м. Глобине (код ЄДРПОУ 30864136) з питань повноти нарахування, своєчасності перерахування та правильності використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.01.2008 року по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки правильності нарахування, перерахування і використання коштів Фонду № 2/12 від 05 квітня 2011 року, яким встановлені порушення позивачем:

- ч.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а саме: несвоєчасна сплата страхових внесків протягом 2008 року - 2011 року;

- п.1. ч. 1. ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а саме: за рахунок коштів Фонду призначена і виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок травми, пов`язаної з нещасним випадком на виробництві;

- абз. 1 п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2011 № 1266;

- п. 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

14.04.2011 року відповідачем винесено рішення 149, яким позивачу визначено обов`язок щодо повернення неправомірних витрат - 792 грн, та застосовано фінансову санкцію - 228 грн, накладено штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 9865 грн, за порушення порядку витрачання страхових коштів - 396 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення № 149 від 14.04.2011 року в частині нарахування фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків до Фонду прийнято відповідачем в межах наданих повноважень та відповідно до норм чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав:

Згідно п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1. ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, (надалі-Закон) встановлено, що страховик має право: здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальники - роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до п. 6 ч. 1. ст. 28 Закону страховик має право накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 1 статті 30 зазначеного Закону страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами по справі, позивачем протягом періоду, що перевірявся, несвоєчасно сплачувались страхові внески до Фонду.

Порушення відображені в акті № 2/12 від 05 квітня 2011р., який підписаний керівником та головним бухгалтером без зауважень та заперечень.

Згідно особового рахунку позивача за період з 01.01.2011р. по 23.08.2011р. останній 17.06.2011р. перерахував 1020,00 грн. - сума пені (228,00 грн.) та неприйнятих до заліку неправомірних витрат (792,00 грн.) відповідно до рішення № 149 від 14.04.2011р.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про те, що відповідачем правомірно застосовані фінансова санкція за несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків до Фонду, за період 2008 - 2009 роки, який перевірявся.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що позивач є юридичною особою, яка здійснює свою господарську діяльність на підставі Господарського кодексу України, а тому при застосування штрафних санкцій необхідно дотримуватись строків, передбачених ст. 250 ГК України, колегія суддів вважає безпідставними.

Згідно із ст. 4 Господарського кодексу України відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не є предметом регулювання цього Кодексу.

Частиною 3 ст.19 Господарського кодексу України, визначено сфери господарської діяльності суб'єктів господарювання, за якими здійснюється державний нагляд (контроль), не передбачено здійснення державного контролю і нагляду за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Стаття 250 Господарського Кодексу України передбачає, що адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» є основним законом, який відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей, а також регулює діяльність Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Дія інших нормативно - правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частинах, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» штрафні санкції (штраф, пеня) застосовуються незалежно від строку, який минув із дати порушення вимог Закону.

Таким чином, положення ст. 250 Господарського Кодексу України, якими обмежено строки застосування штрафних санкцій, не можуть застосовуватись до даних правовідносин.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального а процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комбінату комунальних підприємств м. Глобине залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року по справі №2а-1670/3657/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17 жовтня 2011 року.

Головуючий Сіренко О.І.

Суддів Любчич Л.В.

Спаскін О.А.