Ухвала суду № 22012323, 24.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1670/3317/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Шулік О.Й.

представника відповідача Мирошніченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцька обєднана державна податкова інспекція у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від25.05.2011р. по справі№2а-1670/3317/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен"(далі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі за текстом-відповідач), в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000841502/0/648 від 16.03.2011 року, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 10 843 грн. 55 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2 710 грн. 89 коп.;

- визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу Кременчуцької ОДПІ від 01.04.2011 р. № 764/790.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від25.05.2011р. зазначений позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000841502/0/648 від 16 березня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен" за платежем податку на додану вартість на 10 843 (десять тисяч вісімсот сорок три) грн. 55 коп. за основним платежем та 2 710 (дві тисячі сімсот десять) грн. 89 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 01.04.2011 р. № 764/790.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: п.п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 9, 86, 159 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Діовен" (код ЄДРПОУ 31574438) 20 червня 2001 року зареєстровано виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 681408. Товариство зареєстровано платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва № 23549676 про реєстрацію платника податку на додану вартість серія НБ № 175179, виданого Кременчуцькою ОДПІ 29 червня 2001 року.

17 січня 2011 року позивачем подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року та реєстр отриманих та виданих податкових накладних № 12 за грудень 2010 року, до якого, зокрема, включені суми ПДВ по відносинам з ПП "Нафта-Капітал" в розмірі 10 843,55 грн., по яким отримані податкові накладні.

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією з 18.01.2011 року по 25.02.2011 року проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен", поданої за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт № 888/15-322/31574438 від 28.02.2011 р.

В акті перевірки відповідач посилався на те, що в результаті порушення платником податку пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР, завищено податковий кредит та відповідно занижено суму ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податків до бюджету в розмірі 10 843,55 грн. за грудень 2010 року.

Акт перевірки підписаний позивачем 01.03.2011 року із запереченнями на акт про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 28.02.2011 року № 888/15-322/31574438, які 04.03.2011 року були отримані відповідачем. Розглянувши заперечення, відповідач листом від 14.03.2011 року повідомив товариство, що податковими органами встановлено порушення підпункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1., 7.4.5. пункту 7.4., пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого по декларації з ПДВ за грудень 2010 року завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 10 843,55грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000841502/0/648 від 16.03.2011 р., відповідно до якого платнику податку збільшено суму грошового зобов'язання за ПДВ в розмірі 10 843,55 грн. за основним платежем, та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 710,89 грн. за порушення пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000841502/0/648 від 16 березня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен" за платежем податку на додану вартість на 10 843 (десять тисяч вісімсот сорок три) грн. 55 коп. за основним платежем та 2 710 (дві тисячі сімсот десять) грн. 89 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, суд першої інстанції виходив з безпідставності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ПП «Нафта-Капітал».

Так, 01.12.2010 року між ПП «Нафта-Капітал»(продавець) та позивачем (покупець) укладено договір поставки № Д/01122-10, відповідно до якого продавець зобовязується поставити та передати у власність покупця товар, а саме запасні частини до вантажних автомобілів та інші товари виробничого призначення, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар. Моментом виконання зобов'язання по передачі товарно-матеріальних цінностей вважається дата підписання видаткової накладної, а в частині проведення розрахунків до повного їх виконання. Відправка продукції здійснюється на умовах самовивозу, або за рішенням сторін продукція відправлялась траспортом ПП "Нафта-Капітал" чи відправкою.

Факт поставки позивачу ПП «Нафта-Капітал»зазначених в договорі товарів підтверджується видатковими накладними № 723 від 27.12.2010 р., № 724 від 28.12.2010 р., податковими накладними № 884 від 27.12.2010р., № 885 від 28.12.2010 р., рахунками № 271210 від 27.12.2010 р., № 281210 від 28.12.2010 р., реєстром платіжних документів ( а.с. 15-21), реєстром отриманих та виданих податкових накладних ( а.с. 28-34), а також довіреностями № Дио-125 від 27.12.2010 р., № Дио-126 від 28.12.2010 р. виданими позивачем на отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП «Нафта-Капітал»на імя директора збуту Івко А.В. ( а.с. 87-90), технічним паспортом, відповідно до якого у ТОВ «Діовен»в користуванні знаходиться транспортний засіб вантажний фургон, що підтверджує факт транспортування позивачем товарів.

За результатами взаємовідносин з позивачем ПП «Нафта-Капітал»було видано податкові накладні № 884 від 27.12.2010р., № 885 від 28.12.2010 р., суми ПДВ за якими включені позивачем до податкового кредиту грудня 2010 року.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з нормами цього Закону.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Тобто, законодавцем чітко визначено, що податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

При цьому, відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість до дати його анулювання.

ПП «Нафта-Капітал» на момент здійснення господарської операції з позивачем знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено, що право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з дати здійснення першої з подій:

- або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, позивач, отримавши від продавця належним чином оформлені податкові накладні, правомірно, відповідно до зазначених норм, відніс до податкового кредиту суми ПДВ за ними у відповідний звітний період.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту грудня 2010 року з підстав відсутності у ПП «Нафта-Капітал»»ресурсів для здійснення господарської діяльності, а також недекларування контрагентом в строки податкових зобовязань за грудень 2010 року, з наступних підстав.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обовязку при формуванні податкового кредиту здійснювати перевірку господарського стану його контрагентів та контроль за дотриманням постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету та своєчасності подання податкової звітності, і в подальшому за можливі дії порушника зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді донарахування податку на додану вартість, який вже був сплачений покупцем в ціні товару.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з такими постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобовязань може слугувати підставою для висновку щодо неправомірного формування податкового кредиту.

Між тим, податкова інспекція не навела жодних доводів щодо наявності таких дій позивача.

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на акт обстеження № 18 від 17.01.2011 р., відповідно до якого ПП «Нафта-Капітал»не знаходиться за юридичною адресою та на анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість даного підприємства 20.01.2011 року, оскільки правовідносини між позивачем та ПП «Нафта-Капітал», за результатами яких останнім видані податкові накладні на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, мали місце в грудні 2010 року, тобто до зазначених податковим органом подій.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на протокол співбесіди з директором ПП «Нафта-Капітал»від 18.01.2011 року, на підставі якого відповідач вважає, що гр. ОСОБА_4 є власником ПП "Нафта-Капітал" лише формально та фактично фінансово-господарську діяльність не здійснював, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Колегія суддів зазначає, що пояснення директора ПП «Нафта-Капітал» ОСОБА_4 надані останнім не у межах адміністративної справи, а тому зазначені пояснення не можуть бути належними доказами в даній адміністративній справі.

Крім того, в матеріалах справи маються пояснення ОСОБА_4 від 18.01.2011 р., витребуваних Кременчуцькою ОДПІ в ході перевірки ПП "Нафта-Капітал", в яких ОСОБА_4 зазначив, що працює директором, головним бухгалтером ПП "Нафта-Капітал" з листопада 2010 р., особисто підписував документи фінансово-господарської діяльності, первинні бухгалтерські документи та документи податкової звітності.

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги пояснення ОСОБА_4 надані ним не в межах даної адміністративної справи, як належні докази по справі, оскільки зазначені докази протирічать один одному. При цьому, при наданні вищезазначених пояснень ОСОБА_4 не був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.

Згідно до ч. 2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів по справі на підтвердження завищення позивачем податкового кредиту грудня 2010 року по взаємовідносинам з ПП "Нафта-Капітал".

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно, необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції щодо його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 01.04.2011 р. № 764/790, суд першої інстанції виходив з того, що податкове зобов'язання, нараховане оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, є неузгодженим на момент розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було отримано першу податкову вимогу Кременчуцької ОДПІ № 764/790 від 01.04.2011 р., згідно якої сума податкового боргу ТОВ "Діовен" по податку на додану вартість за узгодженими податковими зобов'язаннями, нарахованими податковим повідомленням-рішенням № 0000841502/0/648 від 16.03.2011 року, становить 13 550,45 грн., у тому числі: 10 839,56 грн. за основним платежем та 2 710,89 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Між тим, приписами абзаців 1, 5 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, враховуючи, що позивачем оскаржено рішення податкового органу № 0000841502/0/648 від 16.03.2011 року, податкове зобов'язання, нараховане зазначеним рішенням є неузгодженим на момент розгляду даної справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана податкова вимога прийнята відповідачем безпідставно, необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції щодо її скасування.

Враховуючи викладене, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від25.05.2011р. по справі№2а-1670/3317/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 31.10.2011 р.