Ухвала суду № 22011455, 24.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2011 р.Справа № 2а-9325/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від30.03.2011р. по справі№2а-9325/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вант ЛТД"

до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вант ЛТД" (далі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області (далі за текстом-відповідач), в якому просив:

- визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Шосткинської МДПІ (далі відповідач) від 11.11.2010 року №0001801502/0 відповідно до якого ТОВ «Вант ЛТД»були донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 35322 та штрафні санкції на суму 17661 грн., а всього на загальну суму 52983 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від30.03.2011р. зазначений позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області №0001801502/0 від 11.11.2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) Товариству з обмеженою відповідальністю "Вант ЛТД" за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в розмірі 52983 грн. 00 коп., в тому числі: за основним платежем - 35322 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17661 грн. 00 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, ч.3 ст. 5 та ст.7 Господарського Кодексу України, ч.1,2,5 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, з урахуванням вимог п.2 ст.3, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.10.2010 року посадовими особами Шосткинської МДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка TOB „Вант" ЛТД" з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП „Лотус-Трейдінг-Терм" (код ЄДРПОУ 35555272) за період з 01.11.2008 року по 30.11.2008 року.

При цьому, підставою для проведення документальної невиїзної перевірки TOB „Вант" ЛТД" був лист № 3815/23-709 від 05.02.2010р. який надійшов на адресу Шосткинської МДПІ 11.02.2010 року від Ленінської МДПІ у м. Луганську з актом перевірки від 28.01.2010 р. №60/23/35555272 (а.с.104-109) про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Лотус-Трейдінг-Терм»з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з листопада 2008 року по червень 2009 року.

За результатами документальної невиїзної перевірки, проведеної на підставі п. 1ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" від 04.12.1990р. № 509-ХІІ із змінами та доповненнями було складено Акт від 22.10.2010 року № 1393/1502/23047599 (а.с.8-16), відповідно до якого було встановлено порушення : п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, ч.3 ст. 5 та ст.7 Господарського Кодексу України, ч.1,2,5 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, ч.І ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, з урахуванням вимог п.2 ст.3, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями). Внаслідок виявлених порушень, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем податку на додану вартість до сплати за рахунок завищення суми податкового кредиту у розмірі 35322,00 грн., за звітний податковий період - листопад 2008 року.

За наслідками проведеної перевірки, Шосткинською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001801502/0 від 11.11.2010 року (а.с.17) та донараховано податку на додану вартість в сумі 52983 грн. в т.ч. основного платежу 35322,00 грн. та 17661,00 грн. штрафних санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з безпідставності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ПП «Лотус-Трейдінг-Терм».

Так, 29.10.2008 року між ПП «Лотус-Трейдінг-Терм»(продавець) та ТОВ «Вант», ЛТД (покупець) укладено договір № 104, відповідно до якого продавець зобовязується здійснити поставку хімічної продукції (товар), а покупець зобовязується прийняти та оплатити зазначений товар.

Виконання сторонами договору своїх зобовязань повністю підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, картками рахунку, оборотно-сальдовими відомостями, реєстром отриманих та виданих податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договору № 104 від 29.10.2008 року, укладеного з ПП «Лотус-Трейдінг-Терм», а тому висновки податкового органу про відсутність реальності здійсненої господарської операції та нікчемності укладеного між позивачем та ПП «Лотус-Трейдінг-Терм»договору, не відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача як на підставу нікчемності правочину на ненадання ПП «Лотус-Трейдінг-Терм»підтверджуючої документації виникнення податкових зобовязань, з наступних підстав.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обовязку при формуванні податкового кредиту здійснювати контроль за дотриманням постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету та своєчасності подання податкової звітності, і в подальшому за можливі дії порушника зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді донарахування податку на додану вартість, який вже був сплачений покупцем в ціні товару.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з такими постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобовязань може слугувати підставою для висновку щодо неправомірного формування податкового кредиту.

Між тим, податкова інспекція не навела жодних доводів щодо наявності таких дій позивача.

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача як на підставу нечинності правочину на акт від 21.01.2010р. №29, відповідно до якого ПП «Лосут-Трейдінг-Терм»не знаходиться за юридичною адресою та на анульовання свідоцтва платника податку на додану вартість даного підприємства 03.08.2009 року, оскільки правовідносини між позивачем та ПП «Лосут-Трейдінг-Терм»мали місце в жовтні-листопаді 2008 року, тобто до зазначених податковим органом подій.

Посилання відповідача на те, що протягом 2008-2009 років неодноразово здійснювались виходи за юридичною адресою підприємства, про що було складені довідки про встановлення місцезнаходження платника податків ПП «Лосут-Трейдінг-Терм»від 09.04.2008р. №1960, від 15.05.2008р. №3030, від 22.07.2009р. №8624, згідно яких підприємство за місцезнаходженням не знаходиться та на те, що ГВ ПМ Ленінської МДПІ у м.Луганськ проводились оперативно розшукові заходи по встановленню місцезнаходження посадових осіб, колегія суддів також до уваги не приймає, оскільки жодних доказів на підтвердження зазначених фактів відповідачем не надано.

Відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а згідно з ч.1 цієї ж статті кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно до ч. 2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів по справі на підтвердження нікчемності угоди укладеної позивачем з ПП «Лотус-Трейдінг-Терм».

За результатами господарської операції ПП «Лотус-Трейдінг-Терм»було видано позивачу податкові накладні № 104-03/10 від 03.11.2008 року, № 104-10/10 від 10.11.2008 року, наявність яких підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних, протоколом виїмки від 12.05.2010 року слідчого відділу прокуратури Луганської області (а.с.43-45,147).

Суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні товарів ПП «Лотус-Трейдінг-Терм»на підставі зазначених накладних були включені позивачем до складу податкового кредиту листопада 2008 року.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Тобто, законодавцем чітко визначено, що податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

При цьому, відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість до дати його анулювання.

ПП «Лотус-Трейдінг-Терм» на момент здійснення господарської операції з позивачем знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, позивач, виконав вимоги п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сплативши податок на додану вартість в ціні товарів ПП «Лотус-Трейдінг-Терм», який, в свою чергу, виконав вимоги п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - видав покупцю, яким є позивач, податкові накладні на визначені та сплачені суми податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з дати здійснення першої з подій:

- або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, позивач, маючи від продавця належним чином оформлені податкові накладні, правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ за ними у відповідний звітний період.

Доводи відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту листопада 2008 року з підстав не надання відповідної первинної документації є безпідставними та спростовуються Актом від 12.10.2009р., складеним за результатами проведення відповідачем планової виїзної перевірки ТОВ «Вант ЛТД»за період з 01.04.2008р. по 30.06.2009р., відповідно до якого будь-яких порушень, зокрема відсутність відповідної первинної документації по жодному з контрагентів та завищення податкового кредиту, в ході перевірки не виявлено (а.с.53-94).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно, необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції щодо їх скасування.

Таким чином, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від30.03.2011р. по справі№2а-9325/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 31.10.2011 р.