Ухвала суду № 22011406, 27.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1670/3407/11 Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Букар Х.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представник відповідача Домбровський Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від03.06.2011р. по справі№2а-1670/3407/11

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка, ФОП ОСОБА_1, звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області № 0059651701/0/1815 від 21.08.10 р., № 0059651701/1/2 від 05.01.11 р. та 0030751702/1/100 від 22.01.11 р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від03.06.11 р. по справі№2а-1670/3407/11 адміністративний позов був задоволений.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від03.06.11 р. по справі№2а-1670/3407/11 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивачка надала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 06.08.10 р. державним податковим ревізором-інспектором Кременчуцької ОДПІ Пожиловою Ю.М. проведено документальну невиїзну перевірку податкової звітності з ПДВ ФОП ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_1) по питанню правомірності формування податкового кредиту по контрагенту ПП «Нафто-Кретор», поданої за квітень 2010 р. (№ 40066 від 14.05.10 р.).

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0059651701/0/1815 від 21.08.10 р. є акт № 76/17-117/1934417626 від 06.08.10 р. документальної невиїзної перевірки податкової звітності з ПДВ. За результатами проведеної перевірки перевіряючими були встановлені порушення позивачем позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме: неправомірне віднесення до складу податкового кредиту в квітні 2010 р. суми ПДВ в розмірі 30111,64 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що у термін з 18.10.10 р. по 29.10.10 р. Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.09 р. по 30.06.10 р. За результатами перевірки складено акт № 5748/17-311/1926708467 від 03.11.10 р., в якому зафіксовані порушення позивачкою вимог п. 7.3.1., п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», а саме, заниження ПДВ за травень - червень 2010 р. на суму 28560,0 грн., в тому числі, за травень 2010 р. 19801,0 грн., за червень 2010 р. 8759,0 грн., та порушення вимог п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме неподання декларації з ПДВ за травень 2010 р.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0030751702/0/2622 від 15.11.10 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 43010,0 грн., з них за основним платежем 28560,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14450,0 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, що позивачка скористалася правом адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень. За результатами розгляду скарг податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги - без задоволення. З метою доведення нового граничного строку сплати податкових зобовязань винесено відповідно податкові повідомлення-рішення № 0059651701/1/2 від 05.01.11 р. та № 0030751702/1/100 від 22.01.11 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з метою повного захисту прав позивача згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийшов за межі позовних вимог про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та визнав протиправними і скасував податкові повідомлення-рішення № 0059651701/0/1815 від 21.08.10 р., № 0059651701/1/2 від 05.01.11 р., якими визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 42156,30 грн., з них за основним платежем 30111,64 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 12044,66 грн., № 0030751702/0/2622 від 15.1110 р., № 0030751702/1/100 від 22.01.11 р., якими визначено податкове зобов`язання з ПДВ 43010,0 грн., з них за основним платежем 28560,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 14450,0 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) СПД-ФО, ОСОБА_1.22.07.99 р. зареєстрована, як субєкт підприємницької діяльності (і.к. НОМЕР_1). Відповідно свідоцтва НОМЕР_2 ФОП ОСОБА_1 є платником ПДВ.

Під час проведення перевірки податкової звітності з ПДВ ФОП ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_1) по питанню правомірності формування податкового кредиту по контрагенту ПП «Нафто-Кретор», поданої за квітень 2010 р., перевіряючими було встановлено, що за період з 01.04.10 р. по 30.04.10 р. СПД ФО ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов'язань по ПДВ у розмірі 4400400 грн. та задекларовано податковий кредит у розмірі 43734,0 грн. Згідно поданих звітів підприємниця здійснює операції тільки на митній території України.

Згідно системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено завищення податкового кредиту по ПП «Нафто-Кретор»(код 4607790) на суму ПДВ у розмірі 30111,64 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Нафто-Кретор»(код 34607790) зареєстровано в Кременчуцькій ОДПІ 22.09.06 р.; стан платника 0 - основний платник; вид діяльності - оптова торгівля паливом; свідоцтво платника ПДВ анульовано за ініціативою податкового органу 15.06.10 р. Керівником цього підприємства є Скуріхіна Юлія Миколаївна. Податкова декларація з ПДВ за квітень 2010 року не визнана як податкова звітність та не відображено в податкових зобов'язаннях суму ПДВ по СПД ФО ОСОБА_1

Між ПП «Нафто-Кретор» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір № 06/01-13 від 06.01.10 р., відповідно до якого постачальник зобовязується поставити нафтопродукти ( товар) узгодженими партіями, а покупець зобовязується прийняти і оплатити їх. Загальна кількість товару по цьому договору є загальною сумою всіх видаткових накладних. Також договором визначено, що відвантаження товару проводиться: залізничним транспортом FCA франко-перевізник (приймально-виставочні шляхи АТ «Укртатнафта»); автомобільним транспортом покупця EXW (м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3); автомобільним транспортом постачальника DDU (місце призначення вказано покупцем).

Згідно умов даного договору позивачем був придбаний у ПП «Нафто-Кретор»товар, а саме: бензин А-95 у кількості 3,76 т., придбаний у ПП «Нафто - Кретор»у квітні 2010 р., що підтверджується видатковою накладною № 07/04/01 від 07.04.10 р., який позивач у подальшому реалізував ФОП ОСОБА_5 у квітні 2010 р., що підтверджується видатковою накладною № 7-04/3 від 07.04.10 р.; бензин А-92 у кількості 3,76 т., придбаний у ПП «Нафто-Кретор»у квітні 2010 р., що підтверджується видатковою накладною № 15/04/06 від 15.04.0 р., який у подальшому було продано ТОВ «Царичанка»у квітні 2010 р., що підтверджується видатковою накладною № 15-04/4 від 15.04.10 р.; дизельне паливо у кількості 15,02 т., придбане ПП «Нафто-Кретор»у квітні 2010 р., що підтверджується видатковою накладною № 29/04/07 від 29.04.10 р., яке у подальшому у квітні 2010 р. придбав СБК «Радянський», що підтверджується видатковою накладною № 29-04/4 від 29.04.10 р.; дизельне паливо Л-0, 05-62 у кількості 7,58 т., придбане позивачем у ПП «Нафто-Кретор»у червні 2010 р., що підтверджується видатковою накладною № 10/06/07 від 10.06.10 р., яке в подальшому було реалізовано СФГ «Урожай», що підтверджується видатковою накладною № 10 - 06/4 від 10.06.10 р. Суми вказаних господарських операцій з продажу позивачем товару були включені до складу податкових зобов'язань у квітні, червні 2010 р. Позивач сплатив ПДВ за квітень згідно платіжного доручення № 36 від 26.05.10 р., за червень 2010 р. - згідно платіжного доручення № 46 від 21.07.10 р.

Нафтопродукти, що позивач купував у ПП «Нафто-Кретор», останній придбавав у ПАТ «Укртатнафта», що підтверджується копіями первинних документів, які містяться в матеріалах справи.

Транспортування паливно-мастильних матеріалів від ПП «Нафто-Кретор»до позивача не здійснювалося, оскільки придбаний товар знаходився на складі ПАТ «Укртатнафта», звідки в подальшому і здійснювалася реалізація позивачем товару на користь СПД ОСОБА_5, ТОВ «Царичанка», СБК «Радянський», які згідно досягнутих домовленостей самостійно здійснювали вивезення товару зі складу ПАТ «Укртатнафта».

В ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено, що СПД-ФО ОСОБА_1 (покупець) мала взаємовідносини з ПП «Нафто-кретор»(постачальник) на предмет придбання нафтопродуктів на загальну суму 937714,28 грн., в тому числі ПДВ - 156285,71 грн. Розрахунки проводились у безготівковій формі. ПП Нафто - Кретор»відноситься до категорії платників високого ризику - «інструментів», відпрацювання яких проводиться в рамках операції «Бюджет». Згідно даних електронної звітності АРМ «Контрагенти»ПП «Нафто-кретор»(код ЄДРПОУ 34607790) перебуває на обліку у Кременчуцькій ОДПІ, вид діяльності - оптова торгівля паливом, стан -0 (основний платник). Подана декларація по ПДВ за квітень 2010 р. має статус «Необов'язкового звіту», а з травня 2010 року підприємство не звітується. За ініціативою податкового органу 15.06.10 р. ПП «Нафто-Кретор»анульовано свідоцтво платника ПДВ, згідно п.п. «в»п.9.8 ст.9 Закону України «Про ПДВ».

Відповідно до інформації, наведеної в п. 1.15 акту перевірки, СПД-ФО ОСОБА_1 було неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 30112,0 грн., чим порушено п. 7.4.1, п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»згідно акту № 76/17-117/1926708467 від 06.08.10 р. про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової звітності з ПДВ СПД-ФО ОСОБА_1, по питанню правомірності формування податкового кредиту по контрагенту ПП «Нафто-кретор», поданої за квітень 2010 р.

Перевіркою правильності визначення ПДВ за період з 01.07.09 р. по 30.06.10 р. було встановлено, що СПД-ФО ОСОБА_1 не було подано декларацію з ПДВ за травень 2010 р. та не відображено суму ПДВ, віднесену до податкового кредиту, у розмірі 19673,0 грн. згідно податкової накладної № 150 від 11.05.10 р. на загальну суму 118039,30 грн. та отримані ПММ від ПП «Нафто-кретор», з ким неможливо підтвердити взаємовідносини та повноту віднесених сум до податкового зобов'язання, оскільки дане підприємство не подає декларації з ПДВ до податкового органу з квітня 2010 р.

Колегія суддів зазначає, що в доводах апеляційної скарги відповідач по справі наполягає на тому, що ПП «Нафто-Кретор»анульовано свідоцтво платника ПДВ з 15.06.10 р. Між тим необхідно зазначити, що актом Кременчуцької ОДПІ № 148 від 15.06.10 р. було анульовано реєстрацію платника ПДВ ПП «Нафто-Кретор», але постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.10 р. у справі № 2а-3753/10/1670, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.10 р., визнано протиправним та скасовано зазначене рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, отже посилання апелянта на те, що ПП «Нафто-Кретор»не є платником ПДВ є безпідставними та доказів того, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій були скасовані відповідачем не надано.

Колегія суддів зазначає, що відповідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про ПДВ»податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду. Податкова накладна відповідно п. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Відповідно п. 7.4.1 вказаної норми податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В п. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Згідно п. 7.4.5 даної норми не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6). При цьому в п. 7.5.1 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). А відповідно п. 7.2.4 право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник ПДВ до дати його анулювання.

Положеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 р. «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 3.4 Порядку), оскільки, як визначено в ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Колегія суддів також вважає доцільним зауважити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у звязку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обовязки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобовязань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обовязків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обовязок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобовязань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від03.06.2011р. по справі№2а-1670/3407/11 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від03.06.2011р. по справі№2а-1670/3407/11 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Л.В. Тацій

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 02.11.2011 року.