Ухвала суду № 22011247, 04.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1870/1127/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого суддіСіренко О.І.

СуддівЛюбчич Л.В.

Спаскіна О.А.

Розглянула у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Деоніс-Агро»на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2011р. по справі №2а-1870/1127/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деоніс-Агро»до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

09 червня 2011 року постановою Сумського окружного адміністративного суду по справі № 2а-1870/1127/11 в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Деоніс-Агро" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2010 року № 0000742312/0/59790 та № 0000752312/0/59792, а також податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Суми від 19 жовтня 2010 року № 0001112312/1/80563 та № 0011223 12/1/80564 - відмовлено за необґрунтованістю.

У апеляційній скарзі позивач просить постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказує, що судом першої інстанції не враховано при прийнятті рішення, що позивачем було надано всі необхідні та оформлені належним чином первинні документи, які надають право на отримання податкового кредиту, а також право на віднесення відповідних сум до складу валових витрат, а саме: договори з відповідними контрагентами, акти наданих послуг, податкові накладні, а також банківські виписки на підтвердження факту оплати за договорами.

Суд апеляційної інстанції на підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження, оскільки сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Деоніс-Агро" з 27.06.2007 року зареєстроване та має статус юридичної особи, взято на облік в якості платника податків в ДПІ в м. Суми.

З 25.06.2010р. по 23.07.2010р. посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Суми було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Деоніс-Агро" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р.

28.07.2010р. за наслідками перевірки складено акт №5846/2312/35172196/50 «Про результати планової виїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Деоніс-Агро», ідентифікаційний код 35172196, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010.р», в якому встановлено порушення: 1) п.п. 4,1 ст. 4, 5.1, 5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та встановлено заниження податку на прибуток на суму 75299,00 грн., в тому числі за 2008р. 16256,00 грн., за 2009р. 59043,00 грн.; 2) п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у результаті чого позивачу було донараховано податок на додану вартість у сумі 89760,00 грн., в тому числі за липень 2008р. в сумі 25333,00 грн., за серпень 2008р. в сумі 5000,00 грн., за жовтень 2008р. в сумі 8333,00 грн., за жовтень 2009р. в сумі 51094,00 грн.

09.08.2010р. на підставі акту перевірки від 28.07.2010р. №5846/2312/35172196/50 ДПІ в м. Суми винесено податкове повідомлення-рішення №0000742312/0/59790 від 09.08.2010 р., яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 134640,00 грн., в тому числі за основним платежем - 89760,00 грн. та за штрафними санкціями - 44880,00 грн., а також винесено податкове повідомлення-рішення №0000752312/0/59792, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 151045,00 грн., в тому числі за основним платежем - 74989,00 грн. га за штрафними санкціями - 76056,00 грн.

За результатами розгляду первинних скарг ДПІ в м. Суми винесено рішення, яким податкові повідомлення-рішення №0000742312/0/59790 та' №0000752312/0/59792 від 09.08.2010 р. залишені без змін, а скарги ТОВ '"Деоніс-Агро" - без задоволення.

Після розгляду даних скарг були прийняті податкове повідомлення-рішення №0001112312/1/80563 від 19.10.2010 р., яким позивачу було донараховано податку на додану вартість у розмірі 1500,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1000,00 грн. та за штрафними санкціями - 500,00 грн.; та податкове повідомлення-рішення №0001122312/1/80564 від 19.10.2010 р., яким позивачу донараховано податку на прибуток у розмірі 9,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з відсутністю у первинних документах інформації про конкретні послуги, надані контрагентами ТОВ «Деоніс-Агро», немає можливості встановити факт надання послуг та їх зв'язок з використанням у господарській діяльності, що є необхідною підставою для включення витрат підприємства до складу валових витрат, а також визначення зобовязань з податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції правомірним, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваюгься (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону N 334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону N 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" встановлено, що підставою для включення витрат підприємства до складу валових витрат є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з урахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2008 р. ТОВ "Деоніс-Агро" укладено договір з ТОВ "Аметт" про здійснення юридичного обслуговування в наступних формах: проведення юридичних консультацій; складення висновків та підготовка довідок за вимогами клієнта; складання проектів необхідних документів; юридична експертиза наданих клієнтом документів.

Факт надання зазначених послуг підтверджується актом виконаних робіт (а.с. 90), наданим ТОВ "Деоніс-Агро" посадовим особам податкового органу під час перевірки. В той же час в даному акті відсутня інформація про конкретні послуги, надані замовнику, що виключає можливості дійти висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з використанням у господарській діяльності. Відсутність відповідних документів, які підтверджують факт виконання робіт, послуг вказує на відсутність реального виконання договору. Крім того, позивачем не було доведено зв'язку суми понесених витрат з його господарською діяльністю.

За умовами договору №ДА 03/10 від 03.10.2008 р. ТОВ "Аметт" здійснює надання інформаційно-консультативних послуг по забезпеченню основної діяльності ТОВ "Деоніс- Агро". Виконання зазначених робіт підтверджується актом виконаних робіт (а.с. 87), однак, даний акт не містить повної та достовірної інформації щодо надання конкретних юридичних послуг.

За умовами договору №01/07 від 01.07.2009 р. ТОВ "Аметт" повинно було провести вантажно-розвантажувальні роботи, виконання яких підтверджувалось актом виконаних робіт (а.с. 81-85). В той же час надані акти виконаних робіт не містять повної та достовірної інформації щодо фактичного виконання вантажно-розвантажувальних робіт, також в акті відсутня інформація про конкретні послуги надані замовником, відсутні документи, які підтверджують факт виконання робіт (послуг), таких як товарно-транспортні накладні та інше, що вказує на відсутність реального виконання договору.

Враховуючи норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", відсутність в актах виконаних робіт інформації про конкретні послуги надані замовником позбавляє можливість дійти висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з використанням у господарській діяльності, оскільки факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений тільки з урахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності. При проведенні перевірки ТОВ "Деоніс-Агро" не було доведено зв'язку суми понесених витрат з його господарською діяльністю.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Посилання позивача у апеляційній скарзі на той факт, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи ним надано, вони оформлені належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства, спростовуються висновками суду, оскільки з матеріалів справи вбачається невідповідність вказаних первинних документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність»та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Деоніс-Агро»залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2011р. по справі №2а-1870/1127/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГоловуючийСіренко О.І.

СуддіЛюбчич Л.В.

Спаскін О.А.