Ухвала суду № 22010561, 20.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1670/5932/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою суб`єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2011р. по справі№2а-1670/5932/11

за позовом Прокурора Карлівського району Полтавської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області

до суб`єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1 <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення фінансових сапнкцій,

ВСТАНОВИЛА:

11 липня 2011 року прокурор Карлівського району Полтавської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області(далі по тексту позивач, ТУ ГДІ на автомобільному транспорті) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1(далі по тексту СПДФО ОСОБА_1.), в якому просив суд стягнути з відповідача фінансові санкції в сумі 1700,00 грн. до Державного бюджету України.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2011 року по справі № 2а-1670/5932/11 адміністративний позов прокурора Карлівського району в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській областідо суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1про стягнення фінансових санкцій задоволено.

Стягнуто з суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1 фінансові санкції в сумі 1700,00 грн до Державного бюджету України (р/р 31112106700146 в УДК у Карлівському районі, код ЄДРПОУ 34698453, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019 згідно бюджетної класифікації 21081100, символу 106).

Постанову звернуто до негайного виконання.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2011 року по справі № 2а-1670/59325/11 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм п.2.4 Положення про порядок контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України “Про автомобільний транспорт”, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 02.07.2010 р. № 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 липня 2010 р. за N 561/17856, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. № 502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року”. Зазначив, що про проведення планової перевірки додержання Ліцензійних умов його не було завчасно попереджено у встановленому законом порядку, перевірки проводились за його відсутності. За таких обставин, вважає незаконним застосування до нього фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

З огляду на приписи ч.8 ст.183-2 КАС України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за апеляційною скаргою СПДФО ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року по справі № 2а-1670/5932/11 за позовом прокурора Карлівського району в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі ТУ ГДІ на автомобільному транспорті у Полтавській областідо СПДФО ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.01.2011 року працівниками ТУ ГДІ на автомобільному транспорті в Полтавській області в ході проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійсненої на підставі завдання на перевірку №015226 від 04.01.2011 року, перевірено транспортний засіб марки МБ308, номерний знак НОМЕР_1, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, що належить ФОП ОСОБА_1 та знаходився під керуванням водія ОСОБА_2.

За наслідками перевірки державними інспекторами складено акт б/н від 06.01.2010 року, в якому зафіксовано, що відповідачем допущено порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” - надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення договору із замовником транспортних послуг та документа, що засвідчує оплату цих послуг (а.с.7).

На підставі вказаного висновку акту перевірки від 06.01.2010 року начальником ТУ ГДІ на автомобільному транспорті у Полтавській області винесено постанову №119092 від 07.02.2011 року про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. - за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Враховуючи, що сума фінансових санкцій відповідачем сплачена не була, прокурором Карлівського району Полтавської області було подано позов в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі ТУ ГДІ на автомобільному транспорті у Полтавській областіпро стягнення з СПДФО ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” державний контроль за додержанням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, яким є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (далі Головавтотрансінспекція), що діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 р. № 1190 “Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті” (далі по тексту Положення № 1190).

Для виконання покладених на Головавтотрансінспекцію завдань згідно пункту 8 зазначеного Положення утворюються територіальні органи Головавторансінспекції в межах граничної чисельності її працівників.

Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 (далі по тексту Порядок № 1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових, рейдових перевірок.

Відповідно до статті 39 Закону "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документами для нерегулярних пасажирських перевезень: для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем по справі, в ході спірних перевірок було виявлено порушення відповідачем приписів абз.3 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” в частині здійснення нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, наявність яких є обов`язковою: договору із замовником транспортних послуг та документа, що засвідчує оплату цих послуг.

У відповідності до п.21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Положеннями пункту 25 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі (п.п.26, 27 Порядку № 1567).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було надіслано на адресу СПДФО ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт № 17-02-08/98 від 04.01.2010 р. (а.с.9).

Згідно з абз.2 п.27 Порядку № 1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як свідчать матеріали справи, начальником ТУ ГДІ на автомобільному транспорті, з урахуванням допущених відповідачем порушень абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” було прийнято постанову про застосування фінансових санкцій № 119092 від 07.02.2011 р. на суму 1700,00 грн.

Колегія суддів відмічає, що вказана постанова відповідачем не оскаржена та є чинною.

Відповідно до п.28 Порядку № 1567 фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Однак, на час розгляду справи судом як першої, так і апеляційної інстанції фінансові санкції в сумі 1700,00 грн. відповідачем не сплачено.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїм правом на надання заперечень проти позову не скористався та не надав жодних доказів на спростування фактів виявлених порушень.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає позовні вимоги прокурора Карлівського району в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській областідо суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1про стягнення фінансових санкцій такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про неповідомлення ТУ ГДІ на автомобільному транспорті в Полтавській області відповідача про проведення перевірки заздалегідь, оскільки, у відповідності до п.10 Порядку № 1567, обов`язок письмового попередження суб'єкта господарювання покладено на орган державного контролю виключно у випадку планової перевірки.

Колегія суддів вважає помилковим посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009р. № 502 „Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року”, оскільки норми Порядку № 1567 є спеціальними порівняно з нормами вищевказаної постанови КМУ.

Беручи до уваги наведене, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо неправомірності проведеної спірної перевірки.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу суб`єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2011р. по справі№2а-1670/5932/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Дюкарєва С.В.

Судді<підпис >

<підпис >Жигилій С.П. Перцова Т. С. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >