Постанова № 22010553, 25.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 р. Справа № 2а-4197/11/2070 Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Букар Х.М.

за участю:

представника позивача Чеховський Д.Ю.

представника відповідача Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від23.05.2011р. по справі№2а-4197/11/2070

за позовом Приватного підприємства «Деметра»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП «Деметра», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському район м. Харкова № 0002042310 від 11.04.10 р. в частині стягнення штрафу в розмірі 43597,58 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.11 р. по справі № 2а-4197/11/2070 позов був задоволений.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.11 р. по справі № 2а-4197/11/2070 та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач надав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наспаних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт ДПІ м. Суми № 2117/18/19/23/31149163/204 від 29.03.11 р. фактична перевірка магазину, що розташований за адресою: м. Суми, пров. 1-й Заводський, 2, який належить ПП «Деметра», питань дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товар (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, в якому зафіксовані порушення підприємством вимог п. 9, п. 11 та п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За даними перевірки виявлені порушення повязані з тим, що позивач не вів облік товарних запасів за місцем їх реалізації та/або зберігання на загальну суму 21798,79 грн.; не забезпечив зберігання в КОРО №2 033004706Р/2 від 19.11.10 р. фіскального звітного чеку № 1145 за 11.03.11 р.; проводив розрахункові операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів.

Суд першої інстанції зясував, що підприємство позивача було зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 12.09.00 р. №14801200000001867, має філію у м. Суми, яка діє на підставі Положення про філію. У п. 1.2 зазначеного Положення визначено, що філія діє на засадах підпорядкованості та підзвітності органу управління ПП «Деметра», яке несе відповідальність по зобов'язанням філії. Планування господарської діяльності філії здійснюється її директором (керуючим) під контролем директора підприємства (п. 4.1 Положення). Відповідно довідки за підписом директора ПП «Деметра»відповідно до наказу про облікову політику ПП «Деметра»на 2011 р. філіали, які знаходяться на балансі головного підприємства, сплачують консолідований податок на прибуток та не мають статусу юридичної особи.

В обґрунтування висновків суд першої інстанції послався на те, що з пояснень представника відповідача в судовому засіданні в суді першої інстанції випливає, що на момент перевірки у філії позивача були відсутні первинні документи. Однак при цьому відповідач не спростував та не довів, що ПП «Деметра»не обліковувало товарно-матеріальні цінності, які були зазначені під час перевірки як не обліковані на філії ПП «Деметра»у м. Суми. Також суд першої інстанції вказав на те, що під час перевірки інспектора ДПІ не з'ясовували обліковий залишок ТМЦ на точці відповідно до даних бухгалтерського обліку, а лише підрахували фактичний залишок товару та порівняли його з документами (товарно-транспортними накладними), які були наявні на філії позивача під час перевірки.

Судове рішення вмотивоване тим, що документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, є первинний документ. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, як це визначено у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В якості доказу по даній справі суд першої інстанції прийняв пояснення представника позивача про те, що всі прибуткові документи позивача для їх зберігання передаються до головного підприємства ПП «Деметра»у м. Харкові. Відповідно п. 2.15 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р., первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Згідно п. 2 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідно п. 5 ст. 8 Закону підприємство самостійно затверджує правила документообігу і технологію обробки інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

З посиланням на наказ № 1-У від 06.01.11 р. про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики у 2011 р., де підприємство визначило, що ведення бухгалтерського обліку згідно принципам і методам, передбаченим положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, головне підприємство веде узагальнений бухгалтерський облік оприбуткування ТМЦ і матеріалів і податковий облік валових розходів та амортизаційних відрахувань філіалів. Облік філіалів, в тому числі оприбуткування ТМЦ, виконується в електронному вигляді на цифрових носіях, суд першої інстанції зробив висновок про те, що бухгалтерський облік у позивача ведеться централізованою бухгалтерією, розташованою у головному підприємстві. Тому на час здійснення перевірки всі первинні документи, у тому числі і ті, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, могли знаходитись у головному підприємстві в централізованій бухгалтерії.

Також суд першої інстанції послався на п. 6.1 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», де вказано, що первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов'язковій передачі до архіву; ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в якій зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. У відповідності до ч.2 ст.9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити визначені цією статтею.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, товарно-транспортні накладні. Такі документи є водночас підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку. Хоча при цьому, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»не зазначає необхідність зберігання документів первинного бухгалтерського обліку за місцезнаходженням товару. Згідно п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Суд першої інстанції в обґрунтування власних висновків вказав на те, що ним встановлено, що облік запасів на підприємстві (філії) ведеться відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку, а також те, що філія ПП «Деметра»у м. Суми отримувала товари від головного підприємства, яке і здійснює облік ТМЦ. На підтвердження факту передачі з головного підприємства, розташованого у м. Харків, на філію у м. Суми товарно-матеріальних цінностей, а також на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, до позову у якості доказів були додані засвідчені копії товарно-транспортних та витратних накладних за березень 2011 р.

Наведені обставин стали підставою для висновків суду першої інстанції про законність позовних вимог.

Проте колегія суддів вважає необхідним відмітити, що в п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», про порушення якого вказано в акті перевірки, записано, що субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Тобто дана норма встановлює не загальний порядок оприбуткування ТМЦ у господарюючого субєкта, про який вказує суд першої інстанції в обґрунтування висновків судового рішення, а особливості обліку ТМЦ на місці їх реалізації. Оскільки позивач здійснював реалізацію товарів на відокремленому структурному підрозділі, то у цьому магазині повинні знаходитися документи, які б підтверджували передачу цього товару в реалізацію в кількості та номенклатурі, що знаходилися у продажу.

Зважаючи на те, що на місці реалізації були відсутні документи про передачу товарів від підприємства до відокремленого підрозділу для реалізації, що позивачем не заперечувалося, а надані до матеріалів справи ТТН та видаткові накладні підтверджують лише факт поставки товарів постачальниками на користь позивача, то слід зробити висновок про те, що висновки перевіряючих про порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є правомірними.

Зважаючи на те, що висновки судового рішення ґрунтуються на помилковому розумінні сутності порушення та довільному трактуванні норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.11 р. по справі № 2а-4197/11/2070 з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від23.05.2011р. по справі№2а-4197/11/2070 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від23.05.2011р. по справі№2а-4197/11/2070 за позовом Приватного підприємства «Деметра»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Відмовити у задоволенні позову ПП «Деметра»про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському район м. Харкова № 0002042310 від 11.04.10 р. в частині стягнення штрафу в розмірі 43597,58 грн.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Л.В. Тацій

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01.11.2011 року.