Ухвала суду № 22010067, 20.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 р.Справа № 2а-7098/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. по справі№2а-7098/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мі-Фарм" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мі-Фарм" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач)в якому просив суд:

-визнати не чинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 17.01.2011 р. № 0000101720 про визначення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 9843,75 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2011 року адміністративний позов задоволено.

Визнано не чинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 17.01.2011 р. №0000101720.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2011 р. залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мі-Фарм" пройшло державну реєстрацію та зареєстроване ВК Харківської міської ради 03.04.2008 року. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова за № 163 від 04.04.2008 року.

На підставі направлення № 771 від 30.11.2010 року фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Мі-Фарм" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.04.2008 року по 30.09.2010 року.

Перевірка проводилась з 30.11.2010 року по 27.12.2010 року.

За результатом перевірки було складено Акт про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Мі-Фарм", код за ЄДРПОУ 35857741 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.04.2008 року по 30.09.2010 року № 3485/23-03-05/35857741 від 30.12.2010 р.

Згідно висновків Акту перевіркою встановлено порушення ТОВ "Мі-Фарм" п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003 року, що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за квітень 2008 року на загальну суму 7875,00 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000101720/0 від 17.01.2011 року, яким ТОВ "Мі-Фарм" було визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 7875,00 грн. за основним платежем та 1968,75 штрафні (фінансові) санкції.

Судом першої інстанції також встановлено, що згідно з протоколом № 1 загальних зборів учасників ТОВ "Мі-Фарм" від 03.04.2008 року затверджений статутний капітал позивача у розмірі 52500 грн. Згідно з зазначеним протоколом громадянин ОСОБА_1 вніс до статутного фонду оргтехніку та офісні меблі на суму 26250 грн., що складає 50 % статутного капіталу. Громадянка ОСОБА_2 внесла до статутного фонду оргтехніку та офісні меблі на суму 26250 грн., що складає 50 % статутного капіталу.

Згідно з актом прийому-передачі внесків засновників в статутний капітал позивача від 03.04.2008 року директор ОСОБА_1 прийняв внески від засновників.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено суму грошового зобов'язання за порушення п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вказаної норми грунтувалися на тому, що позивач, який на думку відповідача є податковим агентом щодо вартості майна внесеного фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в обмін на корпоративні права, не утримав, не нарахував та не сплатив до бюджету податок з доходів фізичних осіб за квітень 2008 року.

Суд першої інстанції обгрунтовано не погодився з такими доводами позивача та дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне.

За визначенням, наведеним у п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(з відповідними змінами та доповненнями), податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Зміст цього визначення дозволяє зробити висновок, що податковим агентом слід вважати особу, відповідльну не лише за утримання та сплату податку з доходів фізичних осіб, а й відповідальну за його нарахування.

Між тим, відповідно до пункту 9.6 статті 9 згаданого Закону, яка визначає особливості нарахування та сплати окремих видів доходів, облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Крім того, обєктом оподаткування резидента відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є загальний місячний оподатковуваний дохід, до складу якого згідно приписів п. 4.2.13 п. 4.2. ст. 4 цього ж Закону включаються інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.

Згідно з п. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 вказаного Закону інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Підпунктом 9.6.6 п. 9.6 ст. 9 Закону передбачено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року, а останній визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку,що вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна, що знаходиться у її власності, до статутного фонду юридичної особи є придбання такою фізичною особою права власності на частку у статутному фонді юридичної особи і не є доходом в розумінні п.п. 12 ст. 1 вказаного Закону та не є операцією з продажу або обміну майна в розумінні ст.ст. 11, 12 зазначеного Закону.

Крім того, зважаючи на встановлений на законодавчому рівні особливий порядок визначення оподатковуваного доходу від операцій з інвестиційними активами, обовязок щодо нарахування якого покладений саме на платника податку, суд першої інстанції обгрунтовано визначився з висновком про безпідставність доводів позивача стосовно покладення у спірному випадку обовязку зі сплати податку з доходів фізичних осіб на податкового агента ТОВ "Мі-Фарм".

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. по справі№2а-7098/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 25.10.2011 р.