Ухвала суду № 22009959, 25.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1670/5848/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2011р. по справі№2а-1670/5848/11

за позовом Управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській області <Список ><Текст >

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 <Текст ><3 особи ><3 особа >

про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИЛА:

06 липня 2011 року, Управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській області ( далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1( далі відповідач) про стягнення штрафу 1700,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 року по справі №2а-1670/5848/11 позовні вимоги позов Управління у справах захисту справ споживачів у Полтавській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про про стягнення штрафу задоволено.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на корить Державного бюджету (21081100; 106, р/р 31115106700002 ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 34698804) штраф у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України " Про рекламу”, що на думку відповідача і призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України та п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Станом на день розгляду справи штраф у добровільному порядку відповідачем не сплачено, а тому підлягає примусовому стягненню. Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд першої інстанції зробив висновок про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанці, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Управлінням у справах захисту прав споживачів у Полтавській області отримано подання Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 26.05.2010 року за вих. № 01-22/520 про порушення законодавства про зовнішню рекламу, яким повідомлялося про виявлене порушення а саме, розміщення реклами, на яку відсутні дозвільні документи на

ОСОБА_2, АДРЕСА_2, рекламодавець -фізична особа -І підприємець ОСОБА_1

Листами від 02.12.2010 року № 2238/01-08, від 10.02.2011 року № 170/01-44, І Управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській області зобов'язувало І відповідача надати документи на підтвердження вартості розповсюдженої реклами, розміщеної по АДРЕСА_2.

Вимоги Управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській області про надання інформації щодо вартості розповсюджуваної реклами (листи від 02.12.2010 року № 2238/01-08, від 10.02.2011 року № 170/01-44) ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

У зв'язку з тим, що станом на 22.02.2011 року відповідачем не було надано інформації про вартість розповсюдженої реклами Управлінням у справах захисту прав споживачів у Полтавській області складено протокол № 16 про порушення законодавства про рекламу від 22.02.2011 року

22.02.2011 року Управлінням також прийнято рішення № 16 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, яким розпочато справу про порушення законодавства про рекламу відносно фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Як свідчать матеріали справи за результатами розгляду Управлінням у справах захисту прав споживачів у Полтавській області винесено рішення від 22.02.2011 року № 16 про накладення штрафу за порушення п. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу", яким за неподання інформації щодо вартості розповсюджуваної реклами територіальному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів на відповідача накладено штраф у розмірі 1700 грн.

03.03.2011 року рішення про накладення штрафу було направлено відповідачу рекомендованим листом та отримано 14.03.2011 року, що підтверджується підписом про отримання.

Таким чином, станом на момент розгляду справи штраф у добровільному порядку відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим Управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській області звернулося до суду з вимогами про стягнення його з відповідача.

Також було встановлено, що штраф у розмірі 11700 грн.не був сплаченим відповідачем у добровільному порядку. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та зазначає, що частиною 6 статті 27 Закону України "Про рекламу" встановлено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 693, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення штрафу у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги приписи ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанці, що позовні вимоги грунтуються на вимогах чинного законодавства України та підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи наведене, за відповідачем існує заборгованість у розмірі 1700 грн., яка на час розгляду справи не сплачена, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 ><198/199 >, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2011р. по справі№2а-1670/5848/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Бондар В.О. Донець Л.О. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >