Єдиний державний реєстр судових рішень ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2011 р. Справа № 2а-12516/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Русанової В.Б.
за участю секретаря судового засіданняКоцури Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2011р. по справі№2а-12516/10/2070
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський хлібозавод" <Список ><Текст >
до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Відкрите акціонерне товариство «Ізюмський хлібзавод» (ВАТ «Ізюмський хлібзавод») звернулося до суду з адміністративним позовом до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції ( далі ОДПІ в Ізюмському р-ні) в якому просило скасувати рішення №0000212320/0 від 08.06.2010 р, №0000212320/1 від 06.07.2010 р., 0000212320/2 від 06.09.2010 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що витрати на оплату праці та страховий збір до фонду державного страхування працівників правомірно віднесені до валових витрат, оскільки зазначене передбачене у Договорах оренди позивача з ТОВ « Кулиничівський хлібзавод». Зазначив, що ним не було порушено п. 8.7.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки витрати на поліпшення основних фондів не перевищили 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного періоду. ОДПІ невірно було повязано придбання будівельних матеріалів в сумі 38056,96 та послуги по ремонту покрівлі у сумі 12339,49 з Договором оренди. Зазначені операції не повязані між собою та є самостійними. Придбання будівельних матеріалів та ремонтних робіт у сторонніх організаціях здійснювалось з метою поліпшення власних основних фондів. Базою для розрахунку амортизаційних відрахувань звітного періоду, за 2009 рік, є балансова вартість основних фондів на початок звітного періоду, а не вартість основних засобів у податковому обліку.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2011 р. адміністративний позов ВАТ «Ізюмський хлібзавод» задоволено в повному обсязі. Скасовано оскаржувані рішення.
Не погодившись з даною постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2011 р. та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що за результатами перевірки ВАТ «Ізюмський хлібзавод» встановлено завищення витрат на оплату праці, не повязану з власною господарською діяльністю на загальну суму 325261 грн, завищення суми страхового збору до фондів державного загальнообов*язкого страхування працівників задіяних в господарській діяльності на суму 121130 грн; завищено витрати на поліпшення основних фондів на загальну суму 50396 грн; завищено амортизаційні відрахування на суму амортизації невиробничих фондів на загальну суму 95157 грн.
Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що рішення №0000212320/0 від 08.06.2010 р, №0000212320/1 від 06.07.2010 р., 0000212320/2 від 06.09.2010 р. не є такими, що ґрунтуються на законі, винесені з порушенням ч.3 ст. 2 КАСУ, є неправомірними.
Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду першої інстанції переглянуте в межах доводів апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду, що Ізюмською ОДПІ проведена планова перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р. та іншого законодавства за даний період.
За результатами перевірки складений акт №725/2320/00381901 від 26.05.2010 р. та на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення №0000212320/0 від 08.06.2010 р., яким ВАТ «Ізюмський хлібзавод» визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 221981,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення за №0000212320/1 від 06.07.2010 р., №0000212320/2 від 06.09.2010 р.
Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» ( далі Закон №334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закон №334/94-ВР ( в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт).
Щодо завищення ВАТ «Ізюмським хлібзаводом» за період з 01.04.2007 р по 31.12.2007 р. витрат на оплату праці, не повязану з власною господарською діяльністю на суму 325261,00 грн колегія суддів зазначає.
У період, що перевірявся, ВАТ «Ізюмський хлібокомбінат» виробництво та реалізацію хлібобулочних виробів не здійснювало. Відповідно до договорів оренди з від 30.10.2006 р. , 30.09.2007 р. б/н з ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничі», товариство надавало у тимчасове користування власні приміщення, торгові обєкти, обладнання, транспортні засоби.
Згідно умов договорів, орендоване майно надається орендатору для виробництва та реалізації хлібобулочних виробів.
Розмір орендної плати, згідно умов договорів, визначався протоколом узгодження ціни щомісяця (п.5 Договорів).
За період з 01.04.2007 р. по 31.12.2007 р., як слідує з акту перевірки, директору ВАТ «Ізюмський хлібзавод» нараховано заробітної плати всього на суму 4500 грн. А до складу валових витрат по оплаті праці працівників ( крім директора) підприємством віднесено витрати на суму 325261 грн.
Також товариством до складу валових витрат було віднесено суму страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов*язкового страхування на суму 121130 грн.
Враховуючи положення п.5.1, п.п 5.2.1 ст. 5 Закону №334/94-ВР, колегія суддів вважає правомірними висновки податкового органу, щодо завищення валових витрат по оплаті праці, сумі страхового збору (внесків) до фонду державного загальнообов*язкового страхування, оскільки дані витрати не пов*язані з власною господарською діяльністю.
Посилання суду першої інстанції на те, що сума орендної плати була збільшена на суму оплати праці працівників та сплату страхових внесків, колегія суддів вважає помилковими в зв*язку з тим, що в даний період позивач не здійснював господарської діяльності щодо виробництва та реалізації хлібобулочних виробів.
Стосовно включення позивачем у П кварталі 2009 р. витрат, повязаних з поліпшенням основних фондів вартість будівельних матеріалів на суму 38056,96 грн. та послуг по ремонту покрівлі у сумі 12339,49 грн. колегія суддів зазначає.
Підпунктом 8.7.1 ст. 8 Закону №334/94-ВР передбачено, що підприємтва мають право протягом звітного податкового періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов*язані з поліпшенням орендованих основних фондів, що підлягають амортизації, в тому числі витрати з поліпшення орендованих основних фондів, в сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного періоду.
Відповідно до п. 6.1 Договору оренди з ТОВ « Хлібокомбінат «Кулиничі» орендодавець зобов*язаний відшкодувати орендатору вартість ремонтних робіт і виробництва невід*ємних поліпшень при розірванні Даного договору.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає правомірними висновки відповідача, що позивачем було порушено п.п. 8.7.1 п.8.7 ст. 8 Закону №334/94-ВР, в звязку з чим допущено завищення валових витрат на суму 50396 грн.
Щодо встановлених податковим органом поршень абз.2 п.п. 8.3.1, п.п. 8.1.4 ст. 8 Закону №334/94-ВР колегія суддів зазначає.
Відповідно до абз.2 п.п.8.1.4 ст.8 Закону №334/94-ВР не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або поліпшення невиробничих фондів.
Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки, визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених п. 8.6 даної статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.
Згідно даних декларації на прибуток підприємства за 2008 р. балансова вартість основних засобів на кінець 2008 р. складала 0 та амортизація не нараховувась ( а.с. 129).
В декларації за 1 квартал 2009 року позивачем було зазначено балансову вартість усіх груп основних засобів на початок 2009 р. в сумі 1136012 грн ( а.с. 127).
Доказів щодо придбання основних засобів у 1У кварталі 2008 р. та протягом 2009 р. позивачем не надано і даних акту перевірки, щодо відсутності такого придбання не спростовано.
За період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р. позивачем все виробниче обладнання, торгівельні об*єкти та транспортні засоби були передані в оренду ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничі», а з 10.04.2008 р. ТОВ«Кулиничівський хлібзавод».
У протоколах вартості узгодження вартості орендних послуг відсутня така складова як амортизаційні відрахування.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що висновки Ізюмської ОДПІ в Харківській обл., щодо завищення амортизаційних відрахувань на суму амортизації невиробничих фондів на суму 95157 грн є правомірними, оскільки ВАТ «Ізюмський хлібзавод» нараховувало амортизаційні відрахування на обладнання, споруди, транспорт, які не використовувало для власного виробництва, а надавало в оренду. Підтвердження врахування амортизаційних відрахувань у складі орендної плати підприємством не надано як під час перевірки так і під час судового розгляду. Як наслідок правомірними є висновки податкового органу щодо безпідставного заниження оподатковуваного прибутку позивача .
Зважаючи на вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року по справі№2а-12516/10/2070 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Відкритому акціонерному товариству "Ізюмський хлібзавод" відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
<Звіт про виконання >
Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис)
(підпис)Любчич Л.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 17.10.2011 р.
Судове рішення № 22009902, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.10.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-12516/10/2070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: