Ухвала суду № 22009627, 19.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1670/4806/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2011р. по справі№2а-1670/4806/11

за позовом ПП "Промінвест-автоматика" <Список ><Текст >

до Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011року адміністративний позов ПП "Промінвест-автоматика" до Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задоволено. Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області № 0002181502/1446 від 22 квітня 2011 року визнано протиправним та скасовано.

Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2011р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

ПП "Промінвест-автоматика" заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду обґрунтованою, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними в справі доказами та просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Постанову окружного адміністративного суду від 08.08.2011 року без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області, суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України , отже висновки про завищення позивачем сум податкового кредиту по ПДВ за січень, лютий 2011 року необґрунтовані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Кременчуцької ОДПІ в період з 01.04.2011 по 06.04.2011 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість ПП "Промінвест-автоматика" за січень, лютий 2011 року, за результатами якої складено акт № 1994/15-322/34537467 від 06.04.2011р.

Перевіркою встановлені порушення позивачем ст.ст. 185,187, п. 198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість за січень, лютий 2011 року на загальну суму 5287,68 грн.

На підставі висновків акту перевірки керівником Кременчуцької ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 0002181502/1446 від 22.04.2011р. про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5288,68 грн., в тому числі - 5287,68 грн . за основним платежем, 1,0 грн. - штрафні санкції.

Підставою для зменшення податкового кредиту з ПДВ слугувало те, що позивач формує податковий кредит з контрагентом ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", за результатами проведеного автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено, що в свою чергу основними постачальниками ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" з січня 2011 року по лютий 2011 року є ПП "НАФТА-КАПІТАЛ" та ТОВ «Компанія «Відродження», фактично згідно податкової звітності у якого відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, ПП «Нафта - Капітал» не знаходиться за юридичною адресою, відповідно до декларації ТОВ «Компанія «Відродження» з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року (останній звіт) основні фонди підприємстві відсутні, витрати на оплату праці відсутні,відповідно до розрахунку комунального податку ІІ квартал 2010 року (останній звіт) наймані працівники відсутні. Відповідно до баз даних ДПС податкової, звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Статтею 9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в перевіряємий період підприємство позивача здійснювало господарські операції з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" , який є постачальником.

З матеріалів справи вбачається , що на виконання усної угоди ПП "Промінвест-автоматика" отримано від ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" товар .

В ході господарських операцій в рамках зазначеного договору ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" контрагентом позивача виписані видаткові накладні № 201 від 31.01.2011, № 1370 від 03.02.2011, № 1371 від 25.02.2011.

Оплата за поставлений товар проведена частково, що підтверджується копіями рахунків фактур, банківської виписки.

Отриманий товар в подальшому використаний позивачем при проведенні будівельних робіт за договорами генерального підряду від 01.02.2011, 03.02.2011, згідно з якими позивач виступав генпідрядником, що вбачається з актів приймання виконаних робіт за лютий, травень 2011 року.

При цьому , з довідки з ЄДРПОУ вбачається , що позивач здійснює електромонтажні роботи, будівництво будівель.

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що фактичне виконання господарських операцій ПП "Промінвест-автоматика" з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" підтверджується видатковими накладними , податковими накладними, копіями рахунків фактур, банківської виписки.

При цьому, сам податковий орган не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінінансово-господарською документацією.

Колегія суддів зазначає , що податкові накладні оформлені належним чином, крім того з акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Згідно зазначених податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість, копії яких наявні у матеріалах справи.

Тобто , з наведеного вбачається ,що всі господарські операції ПП "Промінвест-автоматика" з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання активів, отримання послуг та розрахунки з постачальниками таких активів та послуг, таким чином податковий кредит правомірно відображено в податкових деклараціях з ПДВ.

Посилання податкового органу на незнаходження контрагента за юридичною адресою при вирішенні зазначеного спору до уваги судом не приймаються, оскільки акти обстеження від 17.03.2001р., від 25.03.2011р., від 08.04.2011р. та від 08.04.2011р. складені після доставки товару позивачеві від ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10".

З матеріалів справи вбачається , що ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" на момент здійснення господарської операції знаходився в Єдиному державному реєстрі, мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, доказів в підтвердження визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію до суду не надано.

Посилання апелянта на незнаходження за своєю юридичною адресою контрагентів ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10"- ПП "Нафта капітал" та ТОВ "Компанія "Відродження" та відсутності у останніх трудових ресурсів, транспортного та виробничого обладнання як на доказ завищення ПП "Промінвест-автоматика" податкового кредиту є безпідставними, оскільки жодних фактів, які б вказували на те, що товар, реалізований позивачеві ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", придбаний останнім саме у ПП "Нафта капітал" та ТОВ "Компанія "Відродження" відповідачем під час перевірки не встановлено та суду не наведено.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено, що на час здійснення господарських операцій позивачу мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент.

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону про ПДВ свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом №168/97-ВР, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та в його діях не має порушень ст.ст. 185,187, п. 198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у звязку з чим податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області № 0002181502/1446 від 22 квітня 2011р. не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає , що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду , переглянувши судове рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає , що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2011р. по справі№2а-1670/4806/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. <повний текст >