Ухвала суду № 22009699, 11.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1670/3151/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняГригор'євої Д.І.,

представника позивача Одійчука П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2011р. по справі№2а-1670/3151/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігал" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року ТОВ «Рігал» (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі Кременчуцька ОДПІ, відповідач), в якому просив суд:

- визнати нечинним податкове повідомлення рішення № 0001611502/1058 від 31.03.2011року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 31.03.2011 року №000161502/1058, яким ТОВ «Рігал» збільшено суму грошового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 12101 грн., з них: за основним платежем в сумі 12100 грн. та за штрафними санкціями в сумі 1 грн.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи скаргу порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції положень Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. ст. 9, 86, 159 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представника позивача перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Кременчуцької ОДПІ у період з 15.02.2011 року по 16.03.2011 року проведено камеральну перевірку податкової декларації ТОВ «Рігал» з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт № 1273/15-322/30480957 від 16.03.2011 року, в якому встановлено порушення ТОВ «Рігал» п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ за січень 2011 року на суму 12100 грн.

На підставі вищезазначеного акту, податковим органом було винесено податкове повідомлення рішення № 0001611502/1058 від 31.03.2011 року, яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 12101 грн., в т.ч. за основним платежем 12100 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

За приписами п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон), податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

За змістом підпункту 7.2.6. пункту 7.2 ст. 7 вказаного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п 7.4. ст. 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Рігал» за результатами господарської операції з ПП «Градко», включено до складу податкового кредиту у січні 2011 року кошти в сумі 12100 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2010 року між ПП «Градко (надалі Постачальник) та ТОВ «Рігал» (надалі Покупець) укладено договір поставки № 01-12/1 (надалі Договір) за умовами якого Постачальник зобовязується продати Покупцю товар (поліізобутилен ГОСТ 13303-86), а Покупець зобовязується придбати його для власних потреб.

В ході виконання господарської операції з постачання поліізобутилену ПП «Градко» виписано податкову накладну № 714 від 06.12.2010 року щодо поставки поліізобутилену в кількості 2420 кг. на суму 72600 грн. в т. ч. ПДВ 12100 грн. (а. с. 19).

На момент видачі податкової накладної ПП «Градко» мало статус платника податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 100304058 від 01.11.2010 року (а. с. 229) та було зареєстроване у встановленому законом порядку.

Факт передачі позивачу його контрагентом за договором поліізобутилену в кількості 2420кг. підтверджено видатковою накладною № 714 від 06.12.2010 року (а. с. 22)

06 грудня 2010 року водій позивача ОСОБА_2 на підставі довіреності отримав товар за адресою: м. Кременчук, вул.. Профспілкова, 1 безпосередньо у керівника ПП «Градко», та здійснив його перевезення на склад позивача за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська, 1.

Факт перевезення товару, отриманого від ПП «Градко», підтверджується товарно-транспортною накладною № 714 від 06.12.2010 року та подорожнім листом № 5 від 06.12.2010 року.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт реального виконання умов Договору.

Доводи апеляційної скарги, про нереальність господарської операції із ПП «Градко», яку відповідач повязує із здійсненням останнім господарських операцій з ТОВ «Вел-Маркет», яке має ознаки фіктивності та не звітувалось перед податковими органами з вересня 2010 року, колегією суддів відхиляються, враховуючи наступне.

За приписами п. 1.3. вказаного Закону, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 Закону, платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Колегія суддів зазначає, що несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Отже, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обовязку щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) вступає у звязку з цим у відповідні правовідносини з державою не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Крім того, відповідачем не встановлено та не доведено, що ПП «Градко» придбало у ТОВ «Вел-Маркет» саме поліізобутилен, який у подальшому був поставлений позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень рішень.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, зазначає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права та підстав для скасування судового рішення не вбачає.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2011р. по справі№2а-1670/3151/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 17.10.2011 р.