Ухвала суду № 22008906, 19.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2011 р.Справа № 2а-3093/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Григорєвої Д.І.

представника позивача Овчаренка І.А.

представника відповідача Калініної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолажської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від16.05.2011р. по справі№2а-3093/11/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Власівський мірошник»

до Нововодолажської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Власівський Мірошник»(далі за текстом-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області (далі за текстом-відповідач), в якому просив визнати недійсними наступні податкові повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області:

-№0000014600/0 (форма «В1») від 28.09.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 6574930,00 гривень,

- №0000014600/1 (форма «В1») від 27.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 6574930,00 гривень,

-№0000014600/2 (форма «В1») від 12.01.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 6574930,00 гривень Товариству з обмеженою відповідальністю «Власівський Мірошник».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від16.05.2011р. адміністративний позов задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області від 28.09.2010 року № 0000014600/0 (форма «В1»), від 27.10.2010 року № 0000014600/1 (форма «В1»), від 12.01.2011 року № 0000014600/2 (форма «В1») про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 6574930,00 гривень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п.7.7.2, п.п. 7.7.3, п.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 159 КАС України.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач був перевірений Нововодолазькою МДПІ у Харківській області про що складено акт про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 17.09.2010 року № 2078/07-0-12/34895482.

У висновку, який міститься в цьому Акті державним податковим ревізором-інспектором відповідача зазначено, що позивачем було завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 6574930,00 гривень. В ході проведення перевірки було встановлено порушення п.п.7.7.2, п.п. 7.7.3, п.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Актом перевірки встановлено, що позивач в уточненому розрахунку зменшує рядок 26 в сумі 6574930 грн., але не відображає дану суму а рядку 8.6 «зменшення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду».

На підставі висновку перевірки керівником відповідача було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.09.2010 р. №0000014600/0 про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 6574930,00 гривень.

Позивач не погодився з винесеним рішенням та оскаржив його до Нововодолазької МДПІ у Харківській області та до ДПА у Харківській області. За результатами розгляду скарги підприємства залишенні без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності дій відповідача щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємством в декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року від 10.08.2010 року, вх.№8950 в рядку 26 (залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) задекларовано суму у розмірі 6574930 грн.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20 травня 2010 року № 2275-VI з 16 червня 2010 р. до 1 січня 2011 р. діяла нова редакція підпункту «б»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, згідно якої:

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

-залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

-залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Нової форми податкової декларації з податку на додану вартість та порядку її заповнення Державною податковою адміністрацією України затверджено не було.

Таким чином, відповідно до зазначених положень починаючи з червеня 2010 року в рядок 26 декларації не можна було вносити суми, за якими не проведені розрахунки з постачальниками та зазначений рядок не може використовуватися для зазначення податкових зобов'язань звітного періоду, тобто така частина суми з рядка 26 не переноситься в рядок 23.2. Окремого рядка для збереження несплачених залишків від'ємного значення податку на додану вартість в декларації з ПДВ внесено не було.

Отже, станом на 16 червня 2010 року чіткий законодавчо встановлений порядок заповнення рядків 26 та 23.2 декларації з податку на додану вартість був відсутній.

10.08.2010 року позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість за червень 2010 року у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого в рядку 26 декларації зазначено суму 0 грн.

При цьому, в зазначеному уточненому розрахунку податкової декларації за червень 2010 року в рядку 23.2 (значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду) спірна сума 6574930 гривень була відображена, оскільки таке значення мав рядок 26 податкової декларації попереднього звітного періоду, а саме за травень 2010 року.

В наступних деклараціях з податку на додану вартість, починаючи з декларації за серпень 2010 року (період, наступний за поданням уточнюючого розрахунку) сума 6574930 гривень у рядку 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) та рядку 23.2 (значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду) не відображалась та до бюджетного відшкодування позивачем не заявлялась.

Таким чином, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачем самостійно виправлено помилку у показниках раніше поданої податкової декларації за червень 2010 року .

З матеріалів справи вбачається, що перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за червень 2010 року проводилась з 06.09.2010 року по 10.09.2010 року. про що свідчить акт перевірки №2078/07-0-12/34895482 (а.с.23).

Тобто, перевірка позивача проведена Нововодолажською міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області після виправлення підприємством самостійно виявленої помилки у податковій декларації за червень 2010 року, відповідно до уточнюючого розрахунку, поданого до податкового органу 10.08.2010 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає неправомірними доводи апеляційної скарги відповідача про завищення позивачем в порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “ Про податок на додану вартість” бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму у розмірі 6574930,0 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень №0000014600/0 (форма «В1») від 28.09.2010 року, №0000014600/1 (форма «В1») від 27.10.2010 року, №0000014600/2 (форма «В1») від 12.01.2011 року про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6574930,00 гривень.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Нововодолажської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від16.05.2011р. по справі№2а-3093/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 24.10.2011 р.