Ухвала суду № 22008175, 04.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 р.Справа № 2а-5649/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого суддіСіренко О.І.

СуддівЛюбчич Л.В.

Спаскіна О.А.

Розглянула в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011р. по справі №2а-5649/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хатон»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И Л А :

23 червня 2011 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хатон» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення №0001882305 від 29.074.11р. задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №0001882305 від 29.04.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов»язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 8187 грн. 50 коп., з них за основним платежем 6550 грн. та за штрафними ( фінансовими ) санкціями 1637 грн. 50 коп.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хатон»(61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 11, кв. 519, код ЄДРПОУ 33413726) витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі відповідач ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги , відповідач вказує, що неповернутий статутний капітал набуває статусу безповоротної фінансової допомоги у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, і підпадає під дію п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР, тобто має бути включеним до складу валового доходу підприємства позивача.

Позивач заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Хатон»має статус юридичної особи, зареєстровано шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 29.03.2005р. , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію А00 497182 від 29.03.2005р.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ №150696, ТОВ «Хатон»станом на 28.04.2011р. знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності.

7 квітня 2011 року відповідачем здійснено перевірку ТОВ «Хатон», якою встановлено порушення позивачем п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР, про що складено акт № 990/2305/33413726.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення №0001882305, яким встановлено суму грошового зобов'язання ТОВ «Хатон»за платежем з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 8187 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем у розмірі 6550,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1637,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хатон», суд першої інстанції виходив з того, що на момент перевірки сума коштів, які підлягають поверненню засновникам ( учасникам), не визначена, про що свідчить сама наявність спору з податковим органом, шестимісячний строк для виконання зобов»язання не настав.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції правомірним, виходячи з наступного :

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції, яка діє з 23.12.2010р., валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає в тому числі доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу" (п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону N 334/94-ВР).

Відповідно до п.п.1.22.1 п.1.22 ст. 1 Закону N 334/94-ВР, безповоротна фінансова допомога це ,серед іншого, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем по справі по проведенню перевірки ТОВ «Хатон»встановлено порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: сума кредиторської заборгованості в розмірі 26200 грн., по якій минув термін позовної давності, не врахована до складу валового доходу по рядку 01.6 Декларацій «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5»за І квартал 2011 року. До кредиторської заборгованості належить заборгованість підприємства перед його засновниками, повязана із формуванням статутного фонду.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про господарські товариства»від 19 вересня 1991 року N 1576-XII, грошові кошти, що належать товариству, включаючи виручку від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами, розподіляються між учасниками товариства у порядку і на умовах, передбачених цим Законом та установчими документами, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію.

Майно, передане товариству учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Господарського кодексу України, розрахунки з кредиторами у разі ліквідації господарського товариства здійснюються відповідно до статті 61 цього Кодексу з урахуванням таких особливостей: кошти, що належать господарському товариству, у тому числі від продажу його майна у разі ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством, та іншими кредиторами розподіляються між учасниками товариства в порядку і на умовах, передбачених цим Кодексом, законом про господарські товариства та установчими документами товариства, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію; майно, передане товариству його засновниками або учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди. У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості товариства його кошти не підлягають розподілу між учасниками товариства до вирішення цього спору або до одержання кредиторами відповідних гарантій погашення заборгованості.

Тобто у випадку припинення підприємства позивача шляхом його ліквідації, розподілу підлягають грошові кошти, що належать товариству, та майно, передане товариству його засновниками або учасниками. Вклади засновників до статутного капіталу таким чином не можуть повертатись їм у випадку ліквідації товариства.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що сума внесків засновників ТОВ «Хатон»у зв'язку з формуванням його статутного капіталу в розмірі 26200 грн. не може вважатись безповоротною фінансовою допомогою в розумінні п.п.1.22.1 п.1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відповідно не має включатись до складу валового доходу позивача.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Посилання позивача у апеляційній скарзі на норми постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1994р. №63, постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1996р. №458 висновків суду не спростовують.

Доводи апеляційної скарги про неправомірність рішення суду у зв'язку з тим, що заборгованість підприємства перед засновниками належить до кредиторської заборгованості, є безповоротною фінансовою допомогою та має бути включена до складу валового доходу, колегія суддів вважає такими, що спростовуються висновками суду апеляційної інстанції, оскільки суми внесків засновників товариства до статутного фонду при його ліквідації останнім не повертаються в силу норм Господарського кодексу України та Закону України «Про господарські товариства», а тому не можуть вважатись заборгованістю. Зменшення позивачем розміру валового доходу на суму таких внесків у розмірі 26200 грн. не є порушенням чинного податкового законодавства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2011р. по справі №2а-5649/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГоловуючийпідписСіренко О.І.

СуддіпідписЛюбчич Л.В.

підписСпаскін О.А.

З оригіналом згідно:

Суддя Харківського апеляційного

адміністративного судуСіренко О.І.