Ухвала суду № 22007797, 17.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2011 р.Справа № 2а-3168/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2011р. по справі№2а-3168/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Агро" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,зобо'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

31.03.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-Агро» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (далі відповідач), в якому просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.02.2011 року № 0000070700/0; зобовязати відповідача надати органу Державного казначейства висновок про суми відшкодування податку на додану вартість у заявленому позивачем розмірі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2011року позовні вимоги було задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.02.2011 року № 0000070700/0.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував приписи постанови Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками податкового органу була проведена камеральна перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, про що був складений акт від 14.02.2011 року №344/07-013/30589815.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушені п. 200.1.п. 200.2,п. 200.3,п. 200.4,п. 200.6,п. 200.7,п. 200.8.ст. 200 Податкового кодексу України яким завищено суму бюджетного відшкодування за грудень 2010 року на 93500,00 грн., а саме:

серпень 2010 року у сумі 59334,00 грн.

вересень 2010 року у сумі 9666,00 грн.

жовтень 2010 року у сумі 24500,00 грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення №0000070700/0 від 24.02.2010 року, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування на 93500,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 46750,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

На підставі до п.1.7 ст.1 Закону „Про податок на додану вартість ”, податковий кредит це суми, на яку платнику податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначених згідно з Законом «Про податок на додану вартість».

Підпунктами 7.7.1, 7.7.2,7.7.3,7.7.4,пункту 7.7 статті 7 згаданого вище закону передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), та при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів.

Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податкового органу податкову декларацію та заяву про повернення такого повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податкового органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригінали пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

В ході камеральної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, та судового розгляду у податкового органу не виникло сумнівів у реальному характері угод, за якими позивач визначив бюджетне відшкодування.

Між тим, податковим органом ставиться до вини позивачу подачу у лютому 2011 року заяву про бюджетне відшкодування визначеного за грудень 2010 року.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем була подана декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року у січні 2011 року, та заява про повернення суми бюджетного відшкодування у лютому 2011 року.

Посилання апеляційної скарги про долучення даної заяви до декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року лише у лютому 2011 року та недолучення довідки залишку суми від»ємного значення попередніх податкових періодів та розрахунку суми бюджетного відшкодування колегія суддів не вважає обґрунтованими, оскільки дані додатки були долучені до декларації з податку на додану вартість за грудень 2010року та їх показники не змінились.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанов суду без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2011р. по справі№2а-3168/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Бондар В.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 21.10.2011 р.