Ухвала суду № 22006515, 18.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2011 р.Справа № 2а-385/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області на постанову від 27.04.2011р. по справі№2а-385/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський мясокомбінат"

до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вовчанський мясокомбінат", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення № 0003661501/0 від 03 вересня 2010 р., № 0003661501/1 від 28 вересня 2010 р., № 003661501/2 від 25 жовтня 2010 р. та № 003661501/3 від 12.01.2011 року.

В обгрунтування позову зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі помилкових тверджень, що зазначені в акті перевірки.

Представники відповідача просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що в ході проведеного аналізу податкової звітності контрагента ТОВ «Євродез-2007», з використанням інформаційної бази АРМ Система автоматизованого співставлення податкових збовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що ТОВ «Євродез-2007» знаходиться на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, стан підприємства «4» - порушено провадження у справі про банкрутство. Декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року до органів податкової служби не подавалась, податкові зобовязання не задекларовано. Отже, враховуючи неподання податкової звітності контрагентом ТОВ «Євродез-2007», відповідачем зроблено висновок про відсутність основних фондів, трудових, матеріальних ресурсів, транспортних засобів, тощо необхідних для проведення відповідної господарської діяльності. Враховуючи вищенаведене, перевіркою зроблено висновок, що наявність у ТОВ „Вовчанський мясокомбінат» вище вказаних податкових накладних є обовязковою обставиною для визнання правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Право на податковий кредит у ТОВ «Вовчанський мясокомбінат» не виникає, оскільки при цьому не дотримано обовязкових умов для імення такого права виникнення обєкту оподаткування.

Таким чином, відповідач зазначив, що ТОВ „Вовчанський мясокомбінат» в порушення вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкову накладну, отриману від ТОВ „Євродез-2007» у травні 2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський мясокомбінат" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 72 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 09.08.2011 року представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання 18.10.2011 року сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

17.10.2011 року відповідач звернувся з письмовою заявою, в якій просить відкласти розгляд справи, у зв'язку з виробничою зайнятістю та неможливістю прибуття в судове засідання відповідального фахівця.

Колегія суддів, вирішивши клопотання відповідача, вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки не надано доказів поважності причини неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 01.03.2010 року між позивачем та ТОВ «Євродез-2007» укладено договір поставки № 103-10-15, предметом якого є поставка товару у кількості та якості відповідно до накладних. На виконання вказаного договору ТОВ “Євродез-2007” надано позивачеві податкову накладну № 65 від 31.05.2010 року на загальну суму 930000.00 грн., в тому числі ПДВ 155000.00 грн., сума якого була віднесена позивачем до податкового кредиту за травень 2010 року.

Вовчанською міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Вовчанський мясокомбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо задекларованих показників в поданому уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2010 р.

За результатами перевірки складено акт від 20.08.2010 року № 1156/15-32447115, яким встановлено порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого ТОВ «Вовчанський мясокомбінат» в частині безпідставного заниження суми податку на додану вартість за травень 2010 року у розмірі 68296,00 грн.

На підставі порушень, встановлених в акті перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0003661501/0 від 03.09.2010 року, яким позивачеві визначено податкове зобовязання у розмірі 95614,40 грн., в тому числі основний платіж 68296,00 грн., штрафні санкції 27318,40 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням відповідач скористався правом апеляційного узгодження спірного податкового повідомлення рішення, відповідно до приписів п.1.20 ст.1, ст.5 Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за результатами якого податкове повідомлення рішення залишено без змін та винесені відповідні рішення № 0003661501/1 від 28 вересня 2010 р., № 003661501/2 від 25 жовтня 2010 р. та № 003661501/3 від 12.01.2011 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету або відображення його у податковій звітності це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку на додану вартість особа, яка відповідно до вказаного закону зобовязана здійснювати утримання або внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем або особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України. Бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Приписами підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Із дослідженої в судовому засіданні копії податкової накладної, виданої ТОВ «Євродез-2007» позивачеві вбачається, що вона містить усі необхідні реквізити, встановлені для податкових накладних, відповідає вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 зазначеного Закону, платники податку, визначені у підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Враховуючи викладене колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету або відображення його у податковій звітності це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству установчих документів контрагентів товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарах, послугах отриманих від продавця, окрім випадку, коли такий продавець був позбавлений статусу платника податку на додану вартість. В судове засідання доказів виключення ТОВ “Євродез-2007” з реєстру платників податку на додану вартість та оприлюднення на web-сайті Державної податкової адміністрації України даних про анульовані його свідоцтва платника податку на додану вартість на момент укладення договорів та видачі податкових накладних не надано та судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі не доведено обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 року по справі№2а-385/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову від 27.04.2011р. по справі№2а-385/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 24.10.2011 р.