Постанова № 22006229, 10.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 р. Справа № 2а-1870/3499/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. по справі№2а-1870/3499/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМГАЗ" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Суми <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

06.06.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промгаз» (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі відповідач), в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001142312/0/84750 від 04.11.2010 року, № 0001142312/1 від 30.12.2010 року та № 0001142312/2 від 04.03.2011 року; понесені ним в зв'язку із розглядом даної справи судові витрати (судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп. та 2000 грн. за надання юридичних послуг) відшкодувати за рахунок Державного бюджету України.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2011 року по справі № 2а-1870/3499/11 позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем стосовно позивача, а саме: податкове повідомлення-рішення №0001142312/0/84750 від 04.11.2010 р.; податкове повідомлення-рішення №0001142312/1 від 30.12.2010 р.; податкове повідомлення-рішення № 0001142312/2 від 04.03.2011 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 03 грн. 40 коп.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати, повязані з оплатою допомоги адвоката, який надавав правову допомогу за договором про надання юридичних послуг від 30 травня 2011 року, в сумі 96 грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований та здійснює господарську діяльність у встановленому законом порядку, що підтверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №410604 від 26.05.2011 року.

Основними видами господарської діяльності позивача є оптова та роздрібна торгівля пальним, інші види оптової торгівлі, що підтверджується Довідкою № 1912 з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

З 29.09.2010 року по 18.10.2010 року податковим органом була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки був складений Акт № 8603/2312/32462903/80 від 21.10.2010 року, згідно якого встановлено порушення п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.3 п.7.2 та п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: позивачем у червні 2010 року включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 20 965,67 грн., в той час як контрагентом TOB «РЕСУРС СЕРВІС» до складу податкових зобов'язань включено суму 0,0 грн. по контрагенту-позивачу та податкова декларація по податку на додану вартість за червень 2010 року не подавалася, що становить під сумнів дану господарську операцію, в результаті чого відповідачем занижено податок на додану вартість на суму 20 966,00 грн.

На підставі вище зазначеного Акта 04.11.2010 року відповідачем прийняте податкове-повідомлення-рішення № 0001142312/0/84750, згідно з яким позивачеві визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 31 499,00 грн., у т.ч. 20 966,00 грн. основного платежу та 10 483,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За процедурою апеляційного оскарження відповідачем також були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001142312/1 від 30.12.2010 року та № 0001142312/2 від 04.03.2011 року.

22.09.10 року позивачем до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва було направлено запит № 7295/7/23-129 про проведення перевірки TOB «Ресурс Сервіс», щодо взаємовідносин із позивачем. Від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва отримано відповідь про неможливість проведення перевірки вищезазначеного підприємства та підтвердження факту взаємовідносин, так як воно не знаходиться за адресою реєстрації. Декларація з ПДВ за червень 2010 року відсутня.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (далі - Закон № 168/97-ВР) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За п.п. 7.7.4., платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

За п.п. 7.7.5. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205 (далі - Порядок).

Згідно пункту 1.3 Порядку, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону (в редакції, чинній на момент здійснення поставки), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, 21 травня 2010 року між позивачем та TOB «РЕСУРС СЕРВІС» був укладений Договір купівлі-продажу №112РМ-10 (а.с.32-35), предметом якого є постачання скрапленого вуглеводневого газу у кількості 1 000 тонн.

На виконання вказаного договору згідно накладних №РС-1004/06-3вр від 04.06.2010 року, №РС-1022/06-Івр від 22.06.2010 року, №РС-1024/06-5вр від 24.06.2010 року та №РС-1030/06-Нвр від 30.06.2010 року (а.с.36-39) TOB «РЕСУРС СЕРВІС» по ставило на користь позивача скраплений газ у кількості 19,24 тонни на загальну суму 105 681,99 грн.

Оскільки за умовами п. 6.1 Договору купівлі-продажу №112РМ-10 від 21.05.2010 року оплата за товар здійснюється шляхом 100% попередньої оплати грошових коштів, позивач протягом червня 2010 року перерахував на користь TOB «РЕСУРС СЕРВІС» грошові кошти на загальну суму 125 794,01 грн.

Згідно зазначеного вище договору TOB «РЕСУРС СЕРВІС» відпускало скраплений газ із Яблунівської ГНС (с. Вирішальне, Лохвицький район, Полтавська область), де знаходилось представництво TOB «РЕСУРС СЕРВІС».

Перевезення скрапленого газу здійснювалось власним автотранспортом позивача, що підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля, крім того на ім'я водія оформлялися посвідчення про відрядження та довіреності на підтвердження повноважень на отримання скрапленого газу від TOB «РЕСУРС СЕРВІС», цей факт було підтверджено відповідними накладними.

Також в матеріалах справи міститься податкова декларація з ПДВ за червень 2010 року, та належним чином завірена її копія.

Згідно отриманого позивачем Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ №№434533, 434534 станом на 29.06.2011 року TOB «РЕСУРС СЕРВІС» зареєстроване за адресою м. Київ, вул. Сумська, 3 (Голосіївський район). Видами діяльності TOB «РЕСУРС СЕРВІС», поряд з іншим, є оптова торгівля паливом - 51.51.0 та інші види оптової торгівлі - 51.90.0, що відповідає характеру та змісту господарських операцій з позивачем.

Виходячи з вищенаведеного вбачається, що на підставі податкової декларації з ПДВ № 63007 від 30.06.2010 року позивачем включено до податкового кредиту за червень 2010 року суму ПДВ 20 965,67 грн., яка є складовою оплати на користь TOB «РЕСУРС СЕРВІС» за скраплений газ згідно Договору купівлі-продажу №112РМ-10 від 21.05.2010 року.

Як встановлено у п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Будь-яких інших обмежень щодо включення до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість, у т.ч. в зв'язку із неподанням податкової звітності контрагентом, який виписав податкову накладну, законом не встановлено.

З наведених положень п. 7.4 ст. 7 Закону вбачається, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним ПДВ.

Підпунктом 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

За таких обставин, Законом № 168/97-ВР визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ - відсутність податкової накладної чи митної декларації.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів в цій частині погоджується з висновком суду першої інстанції.

Стосовно частини позовних про стягнення витрат на правову допомогу та судового збору у розмірі 96,00 грн., то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються його відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч. 1, ч. 3 ст. 90 КАС України, витрати, повязані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних Положень КАС України, передбачено, що положення цього Кодексу щодо звільнення особи від оплати правової допомоги та забезпечення надання правової допомоги, а також частина третя статті 90 цього Кодексу набирають чинності з моменту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Граничний розмір компенсації витрат, повязаних з розглядом адміністративних справ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590.

Додаток до зазначеної постанови у підпункті 1 пункту 1 містить посилання на граничний розмір витрат, повязаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є субєктом владних повноважень, який не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

Матеріали справи не містять повного та чіткого розрахунку суми витрат за отримання юридичних послуг за 2 дні та обґрунтування розумної необхідності судових витрат, повязаних з надання правової допомоги по даній справі у розмірі 96,00 грн.

Таким чином, у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

На підставі ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межах доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Колегія суддів, дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, тому постанова суду підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, <Список >ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. по справі№2а-1870/3499/11 скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України витрати, повязані з оплатою допомоги адвоката, який надавав правову допомогу за договором про надання юридичних послуг від 30 травня 2011 року, в сумі 96 грн. 00 коп.

В цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Бондар В.О. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 14.10.2011 р.