Постанова № 22006099, 18.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2011 р. Справа № 2а-1870/860/11 Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Тацій Л.В., Суддя Дюкарєва С.В.

при секретарі Букар Х.М.

за участю:

з викликаних та повідомлених осіб в судове засідання ніхто не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Кассіопея»на постанову Сумського окружного адміністративного суду від12.05.2011р. по справі№2а-1870/860/11

за позовом Приватного підприємства «Кассіопея»

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП «Кассіопея», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Конотопська МДПІ Сумської області № 0000832311/0 від 30.09.10 р., № 0000832311/1 від 22.10.10 р., № 0000832311/2 від 17.11.10 р. та № 0000832311/3 від 03.02.11 р. про визначення податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 57797,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 17339,1 грн.; № 0000852311/0 від 30.09.10 р., № 0000852311/1 від 22.10.10 р., № 0000852311/2 від 17.11.10 р. та № 0000852311/3 від 03.02.11 р. про визначення податкового зобовязання по ПДВ в сумі 46238,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 23119,0 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.11 р. по справі № 2а-1870/860/11 в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.05.11 р. по справі № 2а-1870/860/11 і прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що ПП «Кассіопея»зареєстроване рішенням виконкому Конотопської міської ради народних депутатів № 26 від 25.02.03 р., взятий на податковий облік в органах ДПС 17.03.03 р. та згідно свідоцтва № 25537304 від 26.03.03 р. є платником ПДВ.

Надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень від 30.09.10 р. № 0000832311/0 та № 0000852311/0 є акт № 381/23-3/32325257 від 20.09.10 р. планової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.04.09 р. по 30.06.10 р.

Позивач скористався правом оскаржити вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративній процедурі, для чого ним були подані до Конотопської МДПІ Сумської області первинна скарга від 04.10.10 р., до ДПА в Сумській області повторна скарга від 28.10.10 р. та до ДПА України повторна скарга від 25.11.10 р. Рішеннями Конотопської МДПІ Сумської області № 12172/10/25-10/27ск від 20.10.10 р. (а.с.27-29), ДПА в Сумській області № 17726/10/25-005-155/224ск від 12.11.10 р. (а.с.35-37), ДПА України № 1603/6/25-0515 від 26.01.11 р. (а.с.43-45) за результатами розгляду первинної та повторних скарг оскаржені податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги без задоволення.

З урахуванням результатів розгляду скарг платника податків в межах адміністративного оскарження відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0000832311/1 від 22.10.10 р., № 0000832311/2 від 17.11.10 р. та № 0000832311/3 від 03.02.11 р. про визначення податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 57797,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 17339,1 грн.; № 0000852311/1 від 22.10.10 р., № 0000852311/2 від 17.11.10 р. та № 0000852311/3 від 03.02.11 р. про визначення податкового зобовязання по ПДВ в сумі 46238,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 23119,0 грн., тобто тотожні оскарженим в частині визначення податкового зобовязання та застосування штрафних санкцій.

Колегія суддів вважає необхідним зауважити, що підстави та порядок прийняття нового податкового повідомлення-рішення за результатами розгляду скарг платника податків в межах адміністративної процедури були встановлені ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка не передбачала прийняття такого повідомлення в разі незадоволення (часткового) скарги платника податків та без здійснення додаткового нарахування податкового зобовязання та/або застосування штрафних санкцій. За таких підстав у відповідача не було законних підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000832311/1 від 22.10.10 р., № 0000832311/2 від 17.11.10 р. та № 0000832311/3 від 03.02.11 р., № 0000852311/1 від 22.10.10 р., № 0000852311/2 від 17.11.10 р. та № 0000852311/3 від 03.02.11 р., а тому у суду першої інстанції існували підстави для задоволення позову, що свідчить про незаконність судового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

В акті перевірки вказано, що перевіряючими були виявлені порушення платником податків вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в 4 кварталі 2009 р. в сумі 57797,0 грн., які повязані з віднесенням до валових витрат сплачених коштів на користь ТОВ «Будюніпром»за нікчемними договорами № 23/09 від 23.09.09 р., № 7/10 від 07.10.09 р., № 26/10 від 26.10.09 р., оскільки вказане підприємство за місцезнаходженням не знаходиться, дозволу на виготовлення печатки в органах МВС не отримувало, згідно бази даних кількість працюючих становить 1 особу, на підприємстві відсутні основні фонди. Крім того, вказане підприємство фігурує у ряді кримінальних справ як підприємство, що фактично не здійснює господарську діяльність.

Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, суд першої інстанції дослідив порядок отримання дозволу на виготовлення печатки і зважаючи на те, що такого дозволу ТОВ «Будюніпром»не отримував, посилаючись на приписи ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 1.2, п. 2.1 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. №168/704, дійшов висновку про те, що формування валових витрат всупереч положенням п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»було проведено на підставі неналежно оформлених документів.

Також в обґрунтування судового рішення суд першої інстанції послався на те, що під час перевірки та в судовому засіданні встановлено, що у ТОВ «Будюніпром»на час укладання та виконання договорів на виконання будівельних робіт з ПП «Кассіопея»були відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, а саме: відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, що підтверджується службовими записками, довідкою про неможливість провести перевірку, податковим розрахунком комунального податку (а.с.123-124,126,133-135).

Крім того, договори, укладені позивачем з замовниками робіт ДП «Авіакон»та Конотопське міське правління праці та соціального захисту населення, не передбачали виконання робіт ПП «Кассіопея»з залученням субпідрядника. Акти виконаних робіт, складені та підписані позивачем з замовниками, не містять відміток про виконання вказаних робіт саме субпідрядниками, в даних графах стоїть прочерк (а.с.139-208), хоча, як вбачається з п. 1 Пояснень щодо заповнення «Акту приймання виконаних підрядних робіт»(типової форми № КБ-2в) згідно спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури № 237/5 від 21.06.02 р. «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»(чинного на час виникнення спірних відносин) акт приймання виконаних підрядних робіт складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві на основі журналу обліку виконаних робіт у двох примірниках і подається субпідрядником генпідряднику, генпідрядником - замовнику (забудовнику).

Дані обставини стали підставою для висновку про те, що позивачем не доведений належними та допустимими доказами факт виконання робіт за вищевказаними договорами саме ТОВ «Будюніпром», а тому є недоведеними реальність господарських операцій та правомірність формування по ним валових витрат.

Вищенаведені обставини також стали підставою для підтвердження правомірності висновків відповідача про незаконність формування податкового кредиту по ПДВ по вказаним операціям, оскільки податкові накладні оформлені неналежним чином, а самі витрати не відносяться до валових витрат, тобто не були використані у власній господарській діяльності.

В апеляційній скарзі апелянт наполягає на тому, що суд першої інстанції безпідставно визнав нікчемними правочини, укладені та виконані позивачем з ТОВ «Будюніпром», чим порушив вимоги ч. 2 ст. 215 та ст. 203 ЦК України, оскільки не зясував, що зміст договорів не суперечить ЦК України, іншим нормативним документам та моральним засадам суспільства, що особи мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, вчинені вони у формі, встановленій законом. Також апелянт наполягає на тому, що суд першої інстанції судове рішення обґрунтував лише тим, що на підприємстві ТОВ «Будюніпром»відсутні основні засоби та людські ресурси, тоді як на виконання робіт могли бути укладені трудові договори і з робітниками, що не проживають у м. Києві, а самі роботи були підтверджені належними документами.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що наведені твердження апелянта не відповідають змісту судового рішення, оскільки суд першої інстанції не визнавав правочини нікчемними, а тільки за результатами дослідження наданих до матеріалів справи документів зробив висновок про те, що вони оформлені неналежним чином. Крім того, суд першої інстанції встановив, що будь-якої інформації до замовників про залучення для виконання робіт за договорами № 18/08/421-09 від 18.08.09 р., № 1/09/422-09 від 01.09.09 р., № 10/09/420-09 від 10.09.09 р., № 3/09/418-09 від 03.09.09 р., № 23/09/499-09 від 23.09.09 р., № 19/06/478-09 від 19.06.10 р., № 16/09/498-09 від 16.09.09 р., № 17/08/419-09 від 17.08.09 р., № 1/10/475-09 від 01.10.09 р., укладеними з ДП МО України «Конотопський авіаремонтний завод», № 64 від 28.09.09 р., № 65 від 01.09.09 р., № 68 від 28.09.09 р., № 67 від 28.09.09 р., 66 від 28.09.09 р., укладені з Конотопським міським управлінням праці та соціального захисту населення, не подавалася і погодження на їх участь в роботах не отримувалася.

Колегія суддів також вважає необхідним відмітити, що надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що роботи по капремонту фасаду цеху № 8 (договір № 23/09/499-09 від 23.09.09 р.) позивачем на користь замовника ДП МО України «Конотопський авіаремонтний завод»були виконані у жовтні 2009 р., тоді як акт про виконання цих же робіт ТОВ «Будюніпром»був оформлений за листопад 2009 р., тобто це свідчить про те, що до підписання акту позивачем з ТОВ «Будюніпром»ці роботи вже були виконані.

Також слід відмітити, що в жовтні 2009 р. згідно актів виконаних робіт для виконання визначеного в них обєму робіт ТОВ «Будюніпром»було використано 2128,0 люд/год., а в листопаді 2864,0 люд/год. Тобто в жовтні мали працювати на даному підприємстві не менше 12 осіб, а в листопаді не менше 17 осіб. Проте даних про те, що така численність працюючих працювала на даному підприємстві на час виконання робіт позивачем не надано і твердження про можливі укладені з робітниками строкові трудові договори також не доведені належними та допустимими доказами (в органі ДПС за місцем реєстрації ТОВ «Будюніпром»відсутні дані про нарахування та перерахування вказаним підприємством прибуткового податку з громадян та перерахувань до соціальних фондів внесків із заробітної плати).

Вищенаведені обставини свідчать про те, що роботи ТОВ «Будюніпром»на користь позивача не виконувалися, а документи на їх виконання були оформлені без належних підстав.

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень Конотопської МДПІ Сумської області від 30.09.10 р. № 0000832311/0 та № 0000852311/0, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Кассіопея»на постанову Сумського окружного адміністративного суду від12.05.2011р. по справі№2а-1870/860/11 задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від12.05.2011р. по справі№2а-1870/860/11 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень Конотопської МДПІ Сумської області № 0000832311/1 від 22.10.10 р., № 0000832311/2 від 17.11.10 р. та № 0000832311/3 від 03.02.11 р., № 0000852311/1 від 22.10.10 р., № 0000852311/2 від 17.11.10 р. та № 0000852311/3 від 03.02.11 р. і в цій частині позов задовольнити.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від12.05.2011р. по справі№2а-1870/860/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Н.С. Водолажська

Судді Л.В. Тацій

С.В. Дюкарєва

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24.10.2011 року.