Ухвала суду № 22005684, 19.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1092/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: <Суддя >

Суддів: <Суддя >

при секретарі Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківагроснаб" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Встановила:

У лютому 2011 року, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківагроснаб" (далі ТОВ "Харківагроснаб") звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (далі ДПІ у Ленінському районі м. Харкова) про скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000280700/0 від 02.11.2010 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 53.333 грн.;

- №0000050700/0 від 26.01.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) в розмірі 53.333 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року позовні вимоги ТОВ "Харківагроснаб" задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Ленінському районі м. Харкова задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ДПІ у Ленінському районів м. Харкова проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ фірма «Харківагроснаб»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року (акт перевірки № 2954/07-004/25190036 від 26.10.2010 року).

Перевіркою встановлено, що ТОВ фірма "Харківагроснаб" в порушення вимог п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції Закону, що була чинною на час виникнення правовідносин, далі Закон № 168/97) безпідставно віднесла до складу податкового кредиту у липні 2010 року суму ПДВ у розмірі 343.189,2 грн. за податковими накладними, отриманими від постачальників товару: ТОВ "Фінвестбуд" - 288.874,17 грн., ТОВ "Ерідан-Плюс" - 53.333,33 грн., ТОВ ВТФ "Авіас" - 941,7 грн., ТОВ "Інтертранслогістик" - 40 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 0000280700/0 від 02.11.2010 року ТОВ фірма «Харківагроснаб»зменшено залишок заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2010 року у розмірі 285.759 грн.

За наслідками розгляду первинної скарги підприємства, податкове повідомлення-рішення залишено без змін, на адресу підприємства направлено податкове повідомлення-рішення № 0000280700/1 від 14.12.2010 року.

За наслідками розгляду повторної скарги підприємства, рішенням ДПА у Харківській області № 39/10/25-103 від 13.01.2011 (а.с. 42) скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 02.11.2010 року № 0000280700/0 (від 14.12.2010 року № 0000280700/1) в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на 232.426 грн. та в цій частині рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про результати розгляду первинної скарги, а в іншій частині вказані (взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Ерідан-Плюс») рішення залишені без змін.

Як установлено судом, підставою прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, винесених органом податкової служби за результатами неодноразового адміністративного оскарження, було те, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ вартості послуг, придбаних у контрагента (ТОВ «Ерідан-Плюс), податкова декларація з ПДВ за липень 2010 року якого не визнана як податкова звітність у звязку з віднесенням підприємства до платників податків високого ризику.

Так, згідно з договором від 02.07.2010 року між ТОВ «Ерідан-Плюс»та ТОВ фірма «Харковагроснаб»остання придбала ТМЦ. Сторони засвідчили і повідомили одна одну про те, що вони мають статус платника податку на додану вартість. У зв'язку з отриманням товару позивачем на підставі виданих контрагентом податкових накладних, актів приймання-передачі та платіжних документів суму ПДВ, сплачену за послуги у відповідному місяці, було віднесено до податкового кредиту за липень 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд дійшов правильного висновку про те, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих контрагентом позивача податкових накладних, спростовують висновки органа податкової служби про безпідставність віднесення підприємством-позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі вартості отриманих ТМЦ.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону N 168/97 визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Як визначено пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону N 168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

Відповідно до пп. 7.2.6 Закону N 168/97 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. А згідно пп. 7.2.3 цього Закону - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Датою ж виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг), у відповідності з пп. 7.3.1 зазначеного Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з абзацом другим пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. При цьому відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товарів.

Виходячи з норм пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону N 168/97-ВР надані податкові накладні є такими документами, що підтверджують проведення господарської операції, оскільки містять відомості про продавця товару, за якими можливо в разі необхідності провести його перевірку щодо підтвердження зазначених у накладній відомостей, відомості про проданий товар, його вартість, суму податку на додану вартість.

Таким чином, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, отримавши податкові накладні, сплатив суму за отримані послуги, зокрема суму ПДВ, висновок суду - правильний і ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя -(підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 24 жовтня 2011 року.

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.