Ухвала суду № 22005658, 13.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1870/2569/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Рєзнікової С.С.

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 р. по справі№2-а-1870/2569/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Італавто Суми»

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Італавто Суми» (далі ТОВ «Італавто Суми»), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - ДПІ в м. Суми), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000352305/0, № 0000332305/0/30052 та №0000342305/0/30042 від 14.04.2011 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив щодо безпідставності висновків акту перевірки від 28.03.2011р. № 2045/235/36333958 податкового органу за результатами проведеної перевірки ТОВ «Італавто Суми» і протиправності прийнятих на підставі вказаного акту податкових повідомлень-рішень, оскільки висновки перевіряючих не підтверджені відповідними доказами, та є такими, що базуються виключно на припущеннях, оскільки перелік товарів, робіт, послуг, вартість, що не увійшов до ціни продажу в акті відсутній.

Позивав наполягав, що відповідачем в акті перевірки не вказано посилань на конкретні первинні документи, реквізити яких можуть свідчити про те, що TOB «Італавто Суми» порушені вимоги податкового законодавства.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Італавто Суми" задоволений у повному обсязі

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 року № 0000352305/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю “Італавто Суми» з податку на додану вартість в сумі 47233,00 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 року № 0000332305/0/30052 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «Італавто Суми» з податку на прибуток в сумі 46194,00 грн. за основним платежем та 11549,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 року № 0000342305/0/30042 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «Італавто Суми» з податку на додану вартість в сумі 37088,00 грн. за основним платежем та 9272,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 1 ст. 86, ч. 1 ст. 159 КАС України.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомили.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 28.02.2011 року по 21.03.2011 року ДПІ в м. Суми проведена планова виїзна перевірка TOB «Італавто Суми» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.03.2009 р. по 31.12.2010 р. та іншого законодавства за період з 13.03.2009 р. по 31.12.2010 р., про що складено акт перевірки від 28.03.2011 року № 2045/235/36333958 (а. с. 7-54).

Відповідно до висновку акту перевірки від 28.03.2011 року № 2045/235/36333958 встановлено порушення TOB «Італавто Суми»:

1.п.1.31 ст.1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст 4, п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 46194,00 грн., у тому числі: за 3 квартали 2009 року в сумі 1862,00 грн., за 2009 рік в сумі 9370,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 19709,00 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 40177,00 грн., за 2010 рік в сумі 36824,00 грн.

Крім того, встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 202463,00 грн.

2.п. 1.4 ст. 1, п. 4.2 ст. 4, п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податку на додану вартість всього в сумі 37088 грн., в тому числі: за квітень 2010 року в сумі 20343,00 грн., за червень 2010 року в сумі 2475,00 грн. та за жовтень 2010 року в сумі 14270,00 грн.

Крім того, завищено від'ємне значення ПДВ на суму 19434,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 року № 0000352305/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування TOB «Італавто Суми» з податку на додану вартість в сумі 47233,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 року № 0000332305/0/30052 про збільшення суми грошового зобов'язання TOB «Італавто Суми» з податку на прибуток в сумі 46194,00 грн. за основним платежем та 11549,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 року № 0000342305/0/30042 про збільшення суми грошового зобов'язання TOB «Італавто Суми» з податку на додану вартість в сумі 37088,00 грн. за основним платежем та 9272,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с. 56, 57, 58).

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції вважав висновки податкового органу за результатами перевірки ТОВ «Італавто Суми» необґрунтованими, проте як позивачем доведена правомірність дій по віднесенню сплачених сум ПДВ до податкового кредиту шляхом надання належних доказів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до акту від 28.03.2011 року № 2045/235/36333958, перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 13.03.09р. по 31.12.10р. встановлено його заниження всього на суму 360769,00 грн. в тому числі по кварталах: 2 квартал 2009 року 43022,00 грн.; З квартали 2009 року 105367,00 грн.; 2009 рік 169822,00 грн.; 1 квартал 2010 року 74720,00 грн.; 1 півріччя 2010 року 94072,00 грн.; З квартали 2010 року 143761,00 грн.; 2010 рік 190947,00 грн. Заниження скоригованого валового доходу податковим органом встановлено на підставі показників, поданих позивачем податкових декларацій за перевіряємий період (а.с. 9-10).

Податковим органом встановлено, що на TOB «Італавто Суми» відсутні калькуляції на товари, що реалізуються, облік товарів ведеться за фактичною собівартістю придбання (первісною вартістю товару). Підприємство (позивач) визначає цінову пропозицію, згідно дилерського договору №10-2011 від 01.01.11 р. з TOB "Автоторіно", і.к. 35768568, м. Одеса, та дилерського договору №10-2011 від 01.01.2011р. з ДП "Італавто" TOB "Глобал Трейдінг енд Консалтінг TOB", і.к. 23991683, м. Одеса. Згідно цих договорів ціни на автомобілі встановлюються Дистриб'ютором і є єдиними на всій території (м. Суми та Сумська обл.).

Позивачем не включено до валового доходу вартість безоплатно наданих товарів, робіт, послуг, вартість яких не увійшла до ціни продажу, чим порушено п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і як наслідок занижено валовий дохід в сумі 360768,20 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 13.03.2009р. по 31.12.2010р. встановлено його заниження в сумі 46194 грн. Крім того, встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 202463,00 грн. У періоді, що перевірявся, TOB «Італавто Суми» мало від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в зв'язку з низькою торгівельною націнкою.

Крім того, податковий орган дійшов висновку про те, що у разі не отримання підприємством від покупців компенсації за витрати, понесені в звязку із господарською діяльністю, відповідно, товари, роботи, послуги, вартість яких не увійшла до ціни продажу, вважаються безоплатно наданими та відповідно до п. 1.4 ст. 1, п. 4.2 ст. 4, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» повинні включатися до обєкту оподаткування ПДВ в відповідних періодах (а. с. 22).

Пунктом 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (п.п. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Як свідчить акт перевірки від 28.03.2011 року № 2045/235/36333958, податковим органом встановлено при порівнянні доходу, отриманого TOB «Італавто Суми» з понесеними витратами згідно даних бухгалтерського обліку, що витрати підприємства сформовані по рахунках: - pax. 90 (собівартість реалізованої продукції), 92 (адміністративні витрати), 93 (витрати на збут), та перевищують дохід (к-т 70 - доходи від реалізації, 71 рах,- інший операційний доход) на суму 360768,2 грн. За твердженням відповідача у разі не отримання компенсації від покупців за витрати, понесені в звязку з господарською діяльністю підприємства, відповідно товари, роботи, послуги, вартість яких не увійшла до ціни продажу вважаються безоплатно наданими (а. с. 11).

Відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», продаж товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Проте, пунктом 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що безоплатно надані товари (роботи, послуги) це:

- товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;

- роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; - товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Податковим органом не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції належних доказів в обґрунтування вищезазначеного твердження. Відсутні в акті перевірки та не надані до суду докази надання позивачем безоплатних товарів, робіт і послуг, вартість яких не увійшла до ціни продажу.

Відтак, суд першої інстанції правомірно вважав необґрунтованим висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо не включення до валового доходу безоплатно наданих товарів, робіт, послуг, вартість яких не увійшла до ціни товару.

Крім того, надані копії декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 та 2010 рік свідчать про отримання ТОВ «Італавто Суми» за перевіряємий період доходів від господарської діяльності (а. с. 99, 100).

Як свідчить акт перевірки від 28.03.2011 року № 2045/235/36333958, податковим органом перевіркою рядка 16 «Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди» встановлено що в перевіряємому періоді, підприємством включено до складу податкового кредиту частку податку на додану вартість, сплаченого при придбанні основних фондів (легкових автомобілів), проданих у звітному періоді.

Проведеною перевіркою відображеного в рядку 16.4 показника «інші випадки коригування податкового кредиту» за період з 13.03.2009 р. по 31.12.2010 р. встановлено завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 16 Декларацій Колонка Б «коригування податкового кредиту».

Підприємством не надано до перевірки жодних первинних документів, підтверджуючих фактичне придбання товарів та послуг, використання їх в у господарській діяльності. Даними бухгалтерського обліку та бухгалтерськими проводками придбання легкових автомобілів не підтверджено.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як свідчить договір № 12 купівлі-продажу транспортного засобу від 15.04.2009 року, укладений між TOB ТД «Автолюкс» (продавець) та TOB «Італавто Суми» (покупець), позивач придбав автомобіль марки «Alfa Romeo 159 SW» за 192900,00 гривень, у тому числі ПДВ 32150,00 грн. з відстрочкою оплати за вищезазначений автомобіль до 31.12.2009 року (а.с. 72-74).

Факт реальності укладеного договору і виконання його умов сторонами підтверджується копією акту приймання передачі автомобіля по договору №12 від 15.04.2009 року, копією видаткової накладної № РН-0000015 від 15.04.2009 р. та копією договору поручительства № 0110/12 до договору купівлі-продажу №12 від 15.04.2009 p., укладеного між TOB «Автоком»(поручитель), TOB ТД «Автолюкс»(продавець) та TOB «Італавто Суми» (покупець) (а.с. 75, 76, 78, 79).

15.04.2009року позивач отримав податкову накладну № 637 від 15.04.2009 року на суму 192900,00 грн., у тому числі ПДВ 32150.00 гривень і придбаний автомобіль був включений до складу основних фондів позивача (а.с. 77).

20.10.2010року автомобіль марки «Alfa Romeo 159 SW» виключений зі складу основних фондів і проданий як товар за ціною 127500,00 грн. з ПДВ. На дату продажу, на підставі податкової накладної № 637 від 15.04.2009 року, позивачем віднесено до податкового кредиту 19413,70 грн. ПДВ, а саме частину суми ПДВ, нараховану (сплачену) при придбанні автомобіля марки "Alfa Romeo 159 SW", яка відповідає незамортизованій частині вартості, що склалася на момент продажу автомобіля.

Крім того, на підставі договору № 17 купівлі-продажу транспортного засобу від 28.05.2009 року, укладеного між TOB ТД «Автолюкс» (продавець) та TOB «Італавто Суми» (покупець), позивач придбав автомобіль марки «Fiat Grande Punto» за 120600,00 грн., у тому числі ПДВ 20100,00 грн. з відстрочкою оплати за вищезазначений автомобіль до 31.12.2009 року (а.с. 80-81).

На підтвердження реальності укладеної сторонами угоди і виконання її умов, позивачем надані: копія акту приймання передачі автомобіля по договору №17 від 28.05.2009 року, копія видаткової накладної № РН-0000013 від 28.05.2009 р. та копія договору поручительства № 0210/17 до договору купівлі-продажу № 17 від 28.05.2009 p., укладеного між TOB «Автоком»(поручитель), TOB ТД «Автолюкс» (продавець) та TOB «Італавто Суми»(покупець) (а.с. 82, 83, 85 - 86).

28.05.2009року позивачем отримана податкова накладна № 890 від 28.05.2009 року на суму 120600,00 грн., у тому числі ПДВ 20100,00 грн., придбаний автомобіль був включений до складу основних фондів (а.с. 84).

20.10.2010року автомобіль марки «Fiat Grande Punto» виключено зі складу основних фондів і продано як товар за ціною 78000,00 грн. з ПДВ. На дату продажу, на підставі податкової накладної № 890 від 28.05.2009 року, позивач відніс до податкового кредиту 12186,14 грн. ПДВ, а саме - частину суми ПДВ, нараховану (сплачену) при придбанні автомобіля марки «Fiat Grande Punto», яка відповідає незамортизованій частині вартості, що склалася на момент продажу автомобіля.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно змісту п.п. 7.4.2. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Відповідно до змісту листа Державної податкової адміністрації України від 05.11.2008 року №22622/7/16-1517-21 "Щодо формування податкового кредиту з ПДВ при придбанні або у разі продажу легкового автомобіля", у разі виключення легкового автомобіля зі складу основних фондів і продажу його як товару, на дату такого продажу до складу податкового кредиту може бути віднесено частину суми податку на додану вартість, нараховану (сплачену) при придбанні такого автомобіля, яка відповідає незамортизованій частині вартості, але не вище від рівня звичайної ціни, що склалася на момент такого продажу. База оподаткування поставки легкового автомобіля відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону визначається виходячи з його договірної вартості, але не нижче від рівня звичайної ціни.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновків податкового органу про порушення ТОВ «Італавто Суми» п. 1.4 ст. 1, п. 4.2 ст. 4, п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки позивачем надані належні докази - первинні бухгалтерські документи на підтвердження законності укладених угод, виконання їх умов і правомірності віднесення суд ПДВ до податкового кредиту за вказаними угодами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок, щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження правомірності, законності та обґрунтованості прийняття податкових повідомлені-рішень у відношенні позивача.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 15.06.2011 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.06.2011р. по справі№2а-1870/2569/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Катунов В.В.

Судді<підпис >

<підпис >Рєзнікова С.С. Ральченко І.М. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >