Ухвала суду № 22005571, 18.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1670/4183/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засіданняГалан О.О.,

в присутності:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Домбровського Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2011р. по справі№2а-1670/4183/11

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ФОП ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення - рішення № 0032791702/615 від 6 травня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 13 693 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 3 423 грн. 25 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на ті обставини, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 р. по 14.04.2011 р., податковим органом було складено акт № 2456/17-311/НОМЕР_1 від 21.04.2011 р., яким протиправно встановлено зменшення податкового зобов'язання всього у сумі 13 693 грн., у тому числі: за березень місяць 2008 р. у сумі 3 742 грн. та за травень місяць 2010 р. у сумі 9 951 грн. Також посилався на те, що при придбанні товарів у контрагентів ТОВ "ТСК Пласт" та ТОВ "Постпринт" було оплачено їх вартість, про що свідчать первинні бухгалтерські документи, які надавались в ході перевірки, в ціні товару було сплачено податок на додану вартість. Вважає податкове повідомлення-рішення № 0032791702/615 від 06 травня 2011 року безпідставним, таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що позивачем правомірно, з підстав, встановлених Законом України "Про податок на додану вартість" включено до податкового кредиту суму ПДВ фактично сплачену ТОВ "ТСК Пласт" та ТОВ "Постпринт" у ціні придбаних товарів, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0032791702/615 від 6 травня 2011 року.

Стягнуто з Державного бюджету на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: 7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 10 травня 2002 року зареєстрований Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області, про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності № 76. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва № 76511672 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого Кременчуцькою ОДПІ 29 травня 2002 року.

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією з 08.04.2011 року по 14.04.2011 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, за період з 01.01.2008 р. по 14.04.2011 р., за результатами якої складено акт № 2456/17-311/НОМЕР_1 від 21.04.2011 р.

В акті перевірки відповідач посилався на те, що в результаті порушення платником податку підпункту 7.3.1, пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , завищено податковий кредит та відповідно занижено суму ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податків до бюджету всього на суму 13 693 грн., у тому числі: за березень місяць 2008 р. у сумі 3 742 грн. та за травень місяць 2010 р. у сумі 9 951 грн.

Так, зокрема, перевіркою встановлено, що в березні 2008 року позивачем було включено до податкового кредиту суду ПДВ 3 742 грн.

В акті перевірки вказано, що згідно даних електронної звітності АРМ "Контрагенти" ТОВ "ТСК Пласт" в декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року не відобразило ФОП ОСОБА_1, а згідно результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в травні 2010 року до податкового кредиту включив суму ПДВ 9 951 грн.

Також, перевіркою встановлено, що згідно даних електронної звітності АРМ "Контрагенти" ТОВ "Постпринт" не подало декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, та не відобразило ФОП ОСОБА_1

З огляду на викладене, перевіркою було зроблено висновок про те, що ФОП ОСОБА_1.1 було неправомірно віднесено в березні 2008 р. суму ПДВ 3 742 грн. та травні 2010 р. 9 951 грн., чим порушено підпункти, 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0032791702/615 від 06.05.2011 р., відповідно до якого платнику податку збільшено суму грошового зобов'язання за ПДВ в розмірі 13 693 грн. за основним платежем, та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 423 грн. 25 коп. за порушення підпункту 7.3.1, пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане позивачем 06.05.2011 року, що підтверджується підписом на корінці оспорюваного податкового повідомлення-рішення .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивача за результатами господарських операцій з ТОВ "Постпринт" та ТОВ "ТСК Пласт" за наслідками яких видані податкові накладні №415 від 03.03.2008 року, №416 від 03.03.2008 року, №150 від 25.05.2010 року на суму загальну суму ПДВ 13692,19 грн. позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, підтверджених первинними документами (видатковими накладними, рахунками фактури та виписками з банку), виданих на реально отриманий товар призначений для використання в господарській діяльності, що ґрунтується на вимогах Закону України “Про податок на додану вартість”. Натомість, висновок перевірки про завищення позивачем податкового кредиту на зазначену суму є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі - Закон) податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з нормами цього Закону.

Згідно із п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (надалі - Закон) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом норми підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно підпункту 7.3.1. пункту 7.3. статті 7 Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З огляду на викладені положення Закону колегія суддів зазначає, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Як свідчать матеріали справи, основними видами діяльності позивача ФОП ОСОБА_1 за довідкою з ЄДРПОУ, зокрема, є:

51.53.2. - оптова торгівля будівельними матеріалами,

51.43.1. - оптова торгівля електропобутовими приладами.

Господарські відносини позивача (покупець) з ТОВ "Постпринт" (продавець) ґрунтувалися на підставі договору купівлі-продажу укладеного 05 травня 2010 року №05/05/2 (а.с.40).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору ТОВ "Постпринт" зобов'язується передати у власність приватного підприємця ОСОБА_1, а він в свою чергу в порядку та на умовах визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Крім того, між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ "ТСК Пласт" 03 березня укладено договір купівлі продажу №29/08.

Умовами зазначеного договору встановлено, що ТОВ "ТСК Пласт" передає у власність позивача товар, а останній приймає його та оплачує відповідно до специфікацій №1 та №2 які є невід'ємною частиною даного договору.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ "Постпринт" та ТОВ "ТСК Пласт" на виконання вищенаведених договорів видало приватному підприємцю ОСОБА_1 податкові накладні, а саме: №415 від 03.03.2008 року на зальну суму 8986,80 грн. в т.ч. ПДВ 1497,80 грн. (а.с.51), №416 від 03.03.2008 року на загальну суму 13463,23 грн. в т.ч. ПДВ 2243,87 грн. (а.с.54) та №150 від 25.05.2010 року на загальну суму 5703,12 грн. в т.ч. ПДВ 9950,52 грн. (а.с.101, 102).

Станом на момент здійснення операцій ТОВ "Постпринт" та ТОВ "ТСК Пласт" були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Зазначені податкові накладні, на загальну суму ПДВ 13692,19 грн., оформлено згідно вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, підписані та скріплені печатками контрагентів позивача ТОВ "Постпринт" (ідентифікаційний код 36845669) та ТОВ "ТСК Пласт" (ідентифікаційний код 35310573), які на момент їх видачі знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були зареєстровані платниками ПДВ.

Вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95р. №168/704).

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" " первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

Відповідно ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 10 вказаного Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) мають право подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право па пільги щодо оподаткування у порядку, встановленому законами України; одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, проведених державними податковими органами; оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії їх посадових осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичне виконання договорів купівлі продажу укладених між позивачем та ТОВ "Постпринт" і ТОВ "ТСК Пласт" підтверджується первинною бухгалтерською документацією, а саме: видатковими накладними №Тп0000000066 від 03.03.2008 року, №Тп0000000067 від 03.03.2008 року, №000134 від 25.05.2010 року, платіжними дорученнями №21 від 20.03.2008 року, №25 від 01.04.2008 року та випискою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" по рахунку позивача.

Також, реальність господарських операцій щодо придбання товару позивачем у ТОВ "Постпринт" та ТОВ "ТСК Пласт" підтверджується книгами обліку доходів і витрат №6/1319 та №4/2141 в яких приватний підприємець ОСОБА_1 відобразив придбаний ним товар у згадуваних товариств.

Разом з тим, під час розгляду справи позивач пояснив, що транспортування придбаного товару він здійснював на автомобілі Сітроен Белінго днз НОМЕР_2, право керування яким надано позивачу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що придбаний за податковими накладними №415 від 03.03.2008 року, №416 від 03.03.2008 року, №150 від 25.05.2010 року в подальшому був реалізований ЗАТ "Світловодське кар'єроуправління", ТОВ "Україна Промресурс", ЗАТ "ОДЕБП ЗКШМБ", завод металевих конструкцій ЗАТ "Об'єднання Дніпроенергобудпром", ПП "Завод силікатної цегли", ЗЗБВ №1 КП, що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, рахунками фактури та виписками з банківського рахунку позивача, які досліджені судом та залучені до матеріалів справи.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що податковий кредит позивача за результатами господарських операцій з ТОВ "Постпринт" та ТОВ "ТСК Пласт" за наслідками яких видані податкові накладні №415 від 03.03.2008 року, №416 від 03.03.2008 року, №150 від 25.05.2010 року на суму загальну суму ПДВ 13692,19 грн. позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, підтверджених первинними документами (видатковими накладними, рахунками фактури та виписками з банку), виданих на реально отриманий товар призначений для використання в господарській діяльності, що ґрунтується на вимогах Закону України “Про податок на додану вартість”. Натомість, висновок перевірки про завищення позивачем податкового кредиту на зазначену суму є необґрунтованим.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження відповідача щодо відсутності у позивача права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих ТОВ "ТСК Пласт" та ТОВ "Постпринт", оскільки вказані суб'єкти господарювання при поданні податкової звітності не відобразили позивача як свого контрагента та не сплатили ПДВ до бюджету, оскільки Законом України "Про податок на додану вартість" та іншими нормативно-правовими актами, не передбачено обов'язку платника податку забезпечувати або перевіряти факт сплати ПДВ до бюджету його контрагентами.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те що вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2011 року по справі№2-а-1670/4183/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2011р. по справі№2а-1670/4183/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Катунов В.В.

Судді<підпис >

<підпис >Ральченко І.М. Жигилій С.П. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 24.10.2011 р.