Ухвала суду № 22004949, 11.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1670/4137/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засіданняСпівак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2011р. по справі№2а-1670/4137/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою віповідальністю "Джерело",звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002271502/1463 від 27 квітня 2011 року. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що вказане рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від31.05.2011р. позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області № 0002271502/1463 від 27 квітня 2011року.

Кременчуцька обєднана державна податкова інспекція у Полтавській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від31.05.2011р..

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими та правомірними, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело", (код ЄДРПОУ 13962686) є юридичною особою, позивач взятий на податковий облік у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції у Полтавській областіз 09.09.1992 р. за № 5894 та зареєстрований платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 23548819 серії НБ № 175036, індивідуальний податковий номер 139626816037.

В період з 14.02.2011 року по 15.03.2011 року Кременчуцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкових декларацій ТОВ "Джерело" з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 15.03.2011 року № 1262/15-322/13962686.

За висновками перевірки позивачем порушено п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ за листопад, грудень 2010 року на суму 52766,32 грн.

Дане порушення перевіряючі пов'язують із відсутністю фактичних господарських відносин між позивачем та ПП "ОСОБА_1" за укладеним договором, відсутністю у ПП "ОСОБА_1" умов для здійснення господарської діяльності та із встановленням серед постачальників ПП "ОСОБА_1" - ТОВ "Вел-маркет", яке має ознаки фіктивності.

На підставі акту перевірки за порушення позивачем п.п. 1.7 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0002271502/1463 від 27.04.2011 року, яким ТОВ "Джерело" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “податок на додану вартість” в розмірі 65957,90 грн., у тому числі, за основним платежем - в сумі 52766,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 13191,57грн.

Позивач не погодився із даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Колегія суддів зазначає, що завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з Акту перевірки, на думку перевіряючих, ТОВ "Джерело" занижено податок на доданку вартість в сумі 52766,32 грн.

Зазначена сума встановлена податковим органом як розбіжність між даними ТОВ "Джерело" та даними Кременчуцької ОДПІ стосовно взаємовідносин позивача з ПП "ОСОБА_1".

Проте встановлено, що 01 листопада 2010 року між ТОВ "Джерело" та ПП "ОСОБА_1". був укладений договір субпідряду №01-10, за умовами якого Підрядник (ТОВ "Джерело") доручає, а Субпідрядник (ПП "ОСОБА_1") забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання спеціалізованих будівельно-монтажних робіт, пов`язаних з "Капітальним ремонтом будівлі центрального пульту управління Кременчуцького судноплавного шлюзу".

Факт належного виконання робіт за вищевказаним договором підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку: актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010року № 570, 575; податковими накладними від 29.11.2010 року № 570, 575, копії яких наявні у матеріалах справи.

За виконані роботи ТОВ "Джерело" перерахувало ПП "ОСОБА_1" грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками 26.11.2010 року, 12.01.2011 року.

03 листопада 2010 року між ТОВ "Джерело" та ПП "ОСОБА_1" був укладений договір субпідряду №03-10 за умовами якого Підрядник (ТОВ "Джерело") доручає, а Субпідрядник (ПП "ОСОБА_1") приймає на себе зобов`язання з виконання будівельних і ремонтно-будівельних робіт на об`єктах Підрядника, а Підрядник зобов`язується прийняти Субпідрядника і оплатити виконані роботи.

Факт належного виконання робіт за вищевказаним договором підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку: копіями актів приймання виконаних будівельних робіт грудень 2010 року№ 1099,1100; податковими накладними від 31.12.2010 року № 1099, 1100, копії яких наявні у матеріалах справи.

За виконані роботи ТОВ "Джерело" перерахувало ПП "ОСОБА_1" грошові кошти,що підтверджується банківськими виписками 16.02.11 року, 01.02.2011 року.

Позивачем включено до складу податкового кредиту до податкових декларації з ПДВ за листопад, грудень 2010 року в розмірі 52766,32 грн.

Таким чином, податковий кредит позивачем сформовано на підставі, виписаних ТОВ "Джерело" та ПП "ОСОБА_1" належно оформлених податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно пп. 1.7. п. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (далі Порядок) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп. 2.3.4 п. 2.3 п. 2 Порядку не допускається відображення в акті необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб`єкта господарювання.

Відповідно до п.п. 75.1.1. ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Твердження відповідача щодо неналежних господарських відносин позивача з контрагентами та їх фіктивності, є необгрунтованими, оскільки воно спростовується документами, які були надані під час проведення перевірки та залучені до матеріалів справи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів, виписку з банківських рахунків про рух коштів. Встановлено, що податкова накладна та первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують факт здійснення господарської операції із ПП "ОСОБА_1", та інші документи під час проведення камеральної перевірки не досліджувалися та у відповідності із п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України дослідженню не підлягали. Таким чином, сума ПДВ, зазначені у податкових накладних, є підтвердженою.

Також, є необґрунтованими посилання відповідача про нереальність господарської операції із ПП "ОСОБА_1", яку відповідач повязує з фактом здійснення ПП "ОСОБА_1" господарських операцій з ТОВ "Вел-Маркет", яке має ознаки фіктивності та не звітувалося перед податковими органами з вересня 2010року, виходячи з наступного.

У п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 цього Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п.10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Враховуючи наведене, сама по собі несплата податку субпідрядника (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту підрядником та суму бюджетного відшкодування.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

У зв'язку з тим, що понесені витрати пов'язані з господарською діяльністю цілком підтверджені документально, у т.ч. податковими накладними, висновок відповідача про заниження ПДВ є неправомірним.

Згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 вказаного Закону реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору, його виконання та видачі податкових накладних, ТОВ "Джерело" та ПП "ОСОБА_1" мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які не було анульовано.

Таким чином, оскільки, ТОВ "Джерело" та ПП "ОСОБА_1" на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому Законом України "Про податок на додану вартість" порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цих підприємств є правомірним.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

Відповідачем не надано доказів якіб спростовували данні документів обліку позивача. Висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях. При цьому належна перевірка господарської діяльності позивача не проведена, висновки зроблені в межах камеральної перевірки, висновки якої не відповідають обсягу документів які досліджуються (та були фактично досліджені) в ході такої перевірки.

Оскільки відповідачем не доведено порушення позивачем п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, то включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, здійснені у відповідності до вимог Закону України “Про податок на додану вартість”.

Беручи до уваги наведене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, тобто винесене без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому є неправомірним і підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2011р. по справі№2а-1670/4137/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 17.10.2011 р.