Ухвала суду № 22003904, 10.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1870/2382/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунальне підприємство "Ромнитеплосервіс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2011р. по справі№2а-1870/2382/11

за позовом Комунального підприємства "Ромнитеплосервіс" <Список ><Текст >

до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання недійсним податкового рушення,

ВСТАНОВИЛА:

26.04.2011 року, Комунальне підприємство «Ромнитеплосервіс» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Роменської міжрайонної державної податкової інспекції (далі відповідач), в якому просив суд, визнати протиправним податкове повідомлення-рішення №0000232301 від 08.04.2011 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 року позов було задоволено частково.

Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000232301 від 8 квітня 2011 року в частині збільшення суми грошового зобовязання у розмірі 156337,19 грн., у тому числі: за основним платежем у розмірі 125069,75 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 31267,44 грн.

В задоволенні іншої частини позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати частині відмови у задоволенні позову та просив прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2009 року по 31 грудня 2010 року, про що був складений акт від 28 березня 2011 року №290/2301/30880163.

Порушення встановлені під час перевірки склали у порушенні п.1.32.п.5.1,пп.5.3.9п.5.3ст.5,пп1.23 тапп4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого зменшено від»ємне значення обєкта оподаткування в сумі 7895 грн., занижено податок на прибуток в сумі всього у сумі 151596,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2009 року в сумі 4500 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 9000 грн., 1 квартал 2010 року в сумі 4500 грн., 2 квартал 2010 року в сумі 126569,75 грн., 4 квартал 2010 року 7026,25 грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення від 8 квітня 2011 року №0000232301, яким позивачу донараховано основний платіж з податку на прибуток в сумі 151596,00 грн. та фінансову санкцію в сумі 37899,00 грн., всього на суму 189495,00 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат - платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 ст.1 вищевказаного Закону).

Згідно абзацу четвертого п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вищезгаданого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підставі ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. І ст. 9 зазначеного Закону).

Частиною 2 статті 3 цього ж Закону визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні містити обовязкові реквізити, в тому числі реквізит - зміст та обсяг господарської операції.

Податковим органом ставиться під сумнів формування позивачем складу валових витрат шляхом включення до нього вартості консультаційних послуг з питань податкового та бухгалтерського обліку згідно первинних документів, отриманих від субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, оскільки дані господарські операції не містять ознак реальності.

В своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 з яким був укладений договір від 05.01.2009 року про надання послуг № 1, та складені акти прийому-передачі виконаних робіт.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акти прийому - передачі виконаних робіт не містять чіткої інформації стосовно змісту господарських операції, і тому не виконують свою функцію щодо наявності інформації про виконання обов'язків Виконавця по договору № 01 від 05.01.2009 року, і тому вони не можуть бути належними документами для формування валових витрат.

Додані до матеріалів справи процесуальні документи за підписом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вказують на зміст та обсяг виконаних робіт, як це передбачено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому не можуть підтверджувати дані обставини.

Стосовно доводів апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції під час надання оцінки додаткової угоди № 1 до договору від 5 січня 2009 року, то колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що вказані послуги надавались на виконання договору про надання послуг від 05 січня 2009 року, тоді як договір діє до 31 грудня 2009 року.

Надану до суду першої інстанції додаткову угоду №1 до договору про надання послуг від 05 січня 2009 року датовану 29 грудня 2009 року. згідно умов якої договір про надання послуг був доповнений пунктом 7.2 наступного змісту: у разі якщо за один місяць до закінчення дії даного договору жодна із сторін не заявила про розірвання договору, даний договір вважається продовженим строком на один рік, був критично оцінений судом першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з даною оцінкою, оскільки даний документ не був наданий під час перевірки.

Крім цього, колегія суддів погоджується з наданою судом першої інстанції оцінкою змісту актів про надані послуги за договором про надання послуги від 05 січня 2009 року.

Апеляційна скарга не містить посилань на поважність причин ненадання до суду першої інстанції документів, що підтверджують реальний характер даної угоди та були додані до апеляційної скарги, тому підстав для врахування даних доказів у суду апеляційної інстанції не має.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувана частини рішення відповідача відповідає даним критеріям оскільки прийнято та вчинено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Ромнитеплосервіс" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.2011р. по справі№2а-1870/2382/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Бондар В.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 14.10.2011 р.