Ухвала суду № 22003536, 10.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1870/3638/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2011р. по справі№2а-1870/3638/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Гуала Кложерс Україна" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення бюджетної заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2011 року по справі №2а-1870/3638/11 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуала Кложерс Україна" (далі позивач) до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі відповідач 1) та до Головного управління державного казначейства України в Сумській області (далі відповідач 2) про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на загальну суму 639993 грн. 73 коп.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача невідшкодовану суму бюджетного відшкодування у розмірі 639993 грн. 73 коп.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму судового збору у розмірі 1700 грн., сплаченого за подання адміністративного позову.

Відповідач 1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-1 посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.8) та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.9).

Позивачем до податкового органу, 20.07.2010 року було подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 105037 за червень 2010 року, де вбачається, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість за червень 2010 року, склала 1 188 857 грн.

Крім того, 17.09.2010 року позивачем до відповідача-1 було подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9003879288 за серпень 2010 року, з якої випливає, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість за серпень 2010 року склала 3 067 171 грн.

З 30.09.2010 року по 12.10.2010 року відповідачем-1 було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з метою встановлення достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість (далі ПДВ), що декларувалось в травні 2010 року та за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в липні 2010 року.

За результатами вказаної перевірки перевіряючими було складено довідку від 12 жовтня 2010 року № 8296/23-6/35743082, у якій зазначено, що перевіркою підтверджено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок за червень 2010 року у розмірі 1 188 857 грн. та за серпень 2010 року у розмірі 3 067 171 грн.

18.11.2010 року позивачем до відповідача-1 було подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9005177786 за жовтень 2010 року. Згідно зазначеної декларації сума що підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість за жовтень 2010 року склала 1 411 129 грн.

17.12.2010 року позивачем до відповідача-1 було подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9005663741 за листопад 2010 року. Згідно зазначеної декларації сума що підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість за листопад 2010 року склала 1 790 041 грн.

З 11.01.2011 року по 24.01.2011 року працівниками відповідача-1 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з метою встановлення достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень, листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні, жовтні 2010 року.

За результатами вказаної перевірки було складено довідку від 27.01.2011 року №302/23-620/35743082, в якій зазначалось, що перевіркою підтверджено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок за жовтень 2010 року у розмірі 1 411 129 грн. та за листопад 2010 року у розмірі 1 790 041 грн.

18 січня 2011 року позивачем до відповідача-1 було подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9006209977 за грудень 2010 року. Згідно зазначеної декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість за грудень 2010 року склала 557 255 грн.

З метою встановлення достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в листопаді 2010 року, відповідачем-1 з 04.03.2011 року по 15.03.2011 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача.

За результатами вказаної перевірки було складено довідку від 21.03.2011 року №1714/23-6/35743082, у якій зазначено, що перевіркою підтверджено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок за грудень 2010 року у розмірі 557 255 грн.

У вищевказаних довідках зазначалось, що остаточний висновок про відшкодування заявлених сум ПДВ з бюджету буде зроблено при проведенні та надходженні всіх зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника.

На час розгляду даної справи з вищезазначених сум залишається невідшкодованою сума 639993 грн. 73 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії податкового органу не відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (далі - Закон № 168/97-ВР) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За п.п. 7.7.4. наведеного вище Закону, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

За п.п. 7.7.5. Закону № 168/97-ВР, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205 (далі - Порядок).

Згідно пункту 1.3 Порядку, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

За матеріалами справи вбачається, що відповідачем-1 в 2010 - 2011 роках неодноразово проводились перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, зокрема, з 30.09.2010 року по 12.10.2010 рік проведена позапланова виїзна перевірка за червень 2010 року, за результатами якої складено довідку від 12.10.2010 року №8296/23-6/35743082, 11.01.2011 року по 24.01.2011 рік проведена позапланова документальна перевірка за жовтень-листопад 2010 року, за результатами якої складено довідку від 27.01.2011 року № 302/23-620/35743082, з 04.03.2011 року по 15.03.2011 рік проведена позапланова документальна перевірка за грудень 2010 року, за результатами якої складено довідку від 21.03.2011 року № 1714/23-6/35743082.

У кожній з вищевказаних довідок відповідач-1 зазначав, що перевіркою жодних порушень не встановлено.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.п. 7.7.6. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом 7.7.1 пунктом 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.7.2 ст. 7 зазначеного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Колегія суддів, погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що з наведеної норми вбачається, що питання щодо встановлення від'ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування) і цей факт Законом не ставився у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб, щодо яких відповідач-1 не підтвердив та не спростував факту сплати ними до бюджету ПДВ.

Бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.

За таких підстав, доводи апеляційної скарги про помилковість позовних вимог є необґрунтованими.

Згідно з п. 7.4.1 ст. 7 зазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) ... протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку тощо.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги) або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що закон не ставить право позивача на податковий кредит, так само, як і право на бюджетне відшкодування, у залежність від факту сплати ПДВ постачальником товарів (послуг) до бюджету.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про безпідставність з вказаних підстав позову є хибними.

З наведених положень п. 7.4 ст. 7 Закону вбачається, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду копіями виписок з банку.

Крім того, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

За таких обставин, Законом № 168/97-ВР визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ - відсутність податкової накладної чи митної декларації.

Закон № 168/97-ВР не ставить право платника податку на отримання бюджетного відшкодування в залежність від проведення податковим органом зустрічних перевірок підприємств - постачальників. Законодавством України не передбачено право податкового органу на зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на підставі неможливості проведення таких перевірок.

Також законодавчо не передбачено такої підстави для зменшення бюджетного відшкодування, як нижчі за середньогалузеві показники податкового навантаження з ПДВ.

Крім того, за матеріалами справи вбачається, що податковим органом не заперечувався той факт, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товарів продавцю.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

У звязку з чим, колегія суддів, переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п. 1 ч.1ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що рішення суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому постанову не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2011р. по справі№2а-1870/3638/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Бондар В.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 14.10.2011 р.