Ухвала суду № 22003517, 13.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1870/3062/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетична компанія "Сумигазмаш" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від13.07.2011 р. по справі №2а-1870/3062/11

за позовомВідкритого акціонерного товариства виробничо-енергетична компанія "Сумигазмаш"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень- рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство виробничо-енергетична компанія «Сумигазмаш», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001102306/0/38058, №0001092306/0/38060 від 13.05.2011 р.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від13.07.2011 р. відмовлено в задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії «Сумигазмаш».

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від13.07.2011р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не зявився, надав письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не зявився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Державної податкової інспекції в м. Суми на підставі направлення від 04.04.2011 р. №820 проведено позапланову документальну виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії «Сумигазмаш»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.11.2010р. по 31.12.2010 р.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 18.04.2011 року № 2627/23-620/04542778, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п. п 7.4.3., п.п.7.4.5 п.7.4., п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п.10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України № 2756-УІ від 02.12.2010 р., а саме позивачем занижено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за січень 2011р. на 7830 грн.; завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.22.2) податкової декларації по податку на додану вартість за грудень 2010р. на 980 грн.; завищено відємне значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 22.2) податковоїдеклараціїпо ПДВ за січень 2011 р. на суму 98 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ в м. Суми винесено податкові повідомлення-рішення № 0001102306/0/38058 від 13.05.2011р., яким ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі: 980,00 грн. за грудень 2010 року та 98,00 грн. за січень 2011 року, а також накладено штраф у розмірі 1,00 грн.; № 0001092306/0/38060 від 13.05.2011 р., яким збільшено ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 7 830,00 грн., дана сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позову ВАТ виробничо-енергетичної компанії «Сумигазмаш», суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій з придбання товару від ДП «Антаріум», враховуючи відсутність належних доказів реальності господарських операцій з поставки ДП «Антаріум»товару позивачеві. Наявність видаткових та податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, не є достатньою та вичерпною підставою для формування позивачем податкового кредиту за угодою по даному контрагенту.

ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»повинно було включити до складу податкового кредиту часткову суму податку на додану вартість, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного період.

В порушення п.п 7.4.3., п.п.7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 167/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями, п. 199.3 ст.199 Податкового кодексу України, підприємством завищено податковий кредит на суму податку на додану вартість в сумі 98 грн. Вищезазначене порушення призвело до неправильного розрахунку ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»суми бюджетного відшкодування в декларації за січень 2011 року.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірне направленння ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»податкового повідомлення - рішення за формою згідно з додатком 6 про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма "В2") в зв'язку із чим податковим органом було збільшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 7830 грн., з урахуванням вимог п. 200.4, п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчить акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001102306/0/38058 від 13.05.2011 р. в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 980 грн. за грудень 2010 р., податковий орган посилається на порушення вимог п.п.7.4.1, п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п.10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», які виникли в зв'язку із завищенням суми податкового кредиту по взаємовідносинам ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»з ДП «Антаріум».

Представник позивача в судовому засіданні суду першої інстанції, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, пояснив, що між ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»та ДП «Антаріум»укладено усний договір на поставку товару.

На підставі рахунку № 261110 від 26.11.2010 р., виписаного ДП «Антаріум»(м.Вишгород Київської області), ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»сплачено грошові кошти в сумі 5880,00 грн., в т.ч. ПДВ 980,00 грн. за контролер управління АПКИ 422102.002 в кількості - 2 шт. (а.с.25-26).

03.12.2010 р. ДП «Антаріум»виписано податкову накладну № 31271 на оплачений товар (а.с. 27). ДП «Антаріум»виписано 06.12.2010 року видаткову накладну № 31271 (а.с. 28).

Представник позивача також зазначив, що операції щодо отримання товару відображено в бухгалтерському обліку підприємства, поставлено на облік по рах.20.2 (а.с.29).

Суму податку на додану вартість, сплаченої у вартості товару, позивачем відображено в податковому обліку, а 980,00 грн. включено до складу податкового кредиту грудня 2010 року.

Крім того, представник позивача пояснив, що в день прибуття товару 06.12.2010 р. до м.Суми було направлено на сервісне та гарантійне обслуговування до ТОВ ВКФ «Сенс Лтд»(м.Вінниця). В підтвердження даної позиції представником позивача надано протокол №26 від 06.12.2010 р., з якого вбачається, що комісією вирішено замінити по гарантії плату управління та індикації- 2 шт. (а.с. 30).

Актом приймання передачі №0002279 від 06.12.2010 р. ТОВ ВКФ «Сенс Лтд»(м.Вінниця) прийняло матеріальні цінності від ВАТ ВЕК «Сумигазмаш», в т.ч. і плату управління та індикації (контролер) (а.с.31).

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистика та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Представник позивача вказав, що доставка товару здійснювалася за рахунок продавця, фактично товар отримано в м. Суми.

Так, представником позивача надано копії сторінок журналу реєстрації довіреностей та письмові пояснення ОСОБА_2, з яких вбачається, що у даної особи, яка уповноважена отримувати товар, відсутні будь-які документи, які б засвідчували факт отримання від уповноваженої особи ДП «Антаріум»матеріальних цінностей через службу «Нічний експрес».

Із пояснень представника позивача також вбачається, що отриманий товар на даний час не повернутий з ТОВ ВКФ «Сенс Лтд»(м.Вінниця) після гарантійного обслуговування, на даний час в господарській діяльності ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»не використовується.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій з придбання товару від ДП «Антаріум», не надано до суду жодного належного доказу, якій би свідчив, яким чином відбулося постачання товару, не надано доказів отримання та належного приймання товару.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5. ст..7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно вимог п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

П.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку. Тобто мова йде не тільки про фактично сплачені, а й про нараховані суми, але які можуть бути включені до податкового кредиту

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому колегія суддів зазначає, що наявність видаткових та податкових накладних, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, не є достатньою та вичерпною підставою для формування податкового кредиту за угодою по даному контрагенту. Вказані факти підлягають обов'язковому доведенню в судовому процесі при розгляді судом спору стосовно правильності формування платником податку податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків на відповідності їх дійсному економічному змісту. Наслідки в бухгалтерському, відповідно, в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталі платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Тобто у разі фіктивності (безтоварності) операцій визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку, а даному випадку ВАТ ВЕК «Сумигазмаш», доказів сплати продавцеві вартості товару з ПДВ.

Крім того, як свідчить акт перевірки, податковий орган посилається на те, що при перевірці дод.5 "Розшифровки податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкової декларації з ПДВ за грудень 2010р. з базою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, встановлено розбіжність податкового кредиту з контрагентом ДП «Антаріум»в сумі податку на додану вартість 980 грн.

Із акту №627/23-1/32304897 від 22.03.2011р. ДПІ у Вишгородському районі Київської області вбачається, що провести зустріч звірки щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, якими сформовано податкове зобов'язання та податковий кредит за грудень 2010 р. по січень 2011 р. неможливо, в зв'язку із тим, що ДП «Антаріум»не знаходиться за місцем реєстрації. Також зазначено, що на письмові запити управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Вишгородському районі від 18.02.2011р. № 861/10/15-202/324 та від 17.03.2011р. № 1541/10/15-202/607 дане підприємство не надано жодних підтверджуючих документів. У ДПІ "Антаріум" відсутні трудові ресурси для здійснення об'єму робіт, враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації товару (робіт, послуг) - працює за штатом 1 особа, сумісників 7 осіб, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, не мають реального товарного характеру, зазначено, що господарські операції з ДП «Антаріум»не підтверджуються, виходячи із врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна та наявність трудових ресурсів (а.с.57-54).

В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача зазначив, що розбіжність податкових зобов'язань та податкового кредиту усунута в зв'язку із прийнятим оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та зняттям податкового кредиту в сумі 980 грн. ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»за грудень 2010 року.

Крім того, як свідчить акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001102306/0/38058 від 13.05.2011 р. в частині зменшення розміну від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 98 грн. за січень 2011 р., перевіркою встановлено, що питома вага операцій, які не є об'єктом оподаткування у загальній сумі обсягу продажу за звітний місяць, складає (2140 грн.: 249210 грн. х 100%) = 0.86 %.

Податок на додану вартість з вартості придбання (робіт, послуг), які використовуються у загальногосподарській діяльності у розмірі - 2610грн. необхідно було розподілити між операціями, що оподатковуються за ставкою 20% і операціями, що не є об'єктом оподаткування.

Частина (частка) використання в неоподатковуваних операціях звітного періоду, яка не може бути включена до складу податкового кредиту звітного періоду у розмірі 22,44 грн. (2610грн. х 0.86%).

У звітному періоді ВАТ ВЕК "Сумигазмаш" до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість у розмірі 8805,12 грн. з вартості загальногосподарських витрат по ВАТ «Сумиобленерго»(електроенергія).

Згідно п.п.7.4.3 п..7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені, або придбані, частково використовуються в оподаткованих операціях, а частково ні до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовлені або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Таким чином ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»повинно було включити до складу податкового кредиту часткову суму податку на додану вартість, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного період.

Згідно п.п.7.4.5 п. 7.4.. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами".

Таким чином, в порушення п.п 7.4.3., п.п.7.4.5 п. 7.4.. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 199.3 ст.199 Податкового кодексу України № 2756-УІ від 02.12.10р. підприємством завищено податковий кредит на суму податку на додану вартість в сумі 98 грн.

Вищезазначене порушення призвело до неправильного розрахунку ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»суми бюджетного відшкодування в декларації за січень 2011 року.

Представником позивача в судовому засіданні дане порушення не оспорювалося та не спростовувалося, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001102306/0/38058 від 13.05.2011 р. в частині зменшення ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»суми податку на додану вартість в сумі 98 грн.

Як свідчить акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001092306/0/38060 від 13.05.2011р. про збільшення суми бюджетного відшкодування за січень 2011 р. та зарахування даної суми у зменшення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів, різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (грудень 2010 року) має від'ємне значення і складає згідно декларації-51511 грн., згідно перевірки - 50531 грн..

Різниця складає 980 грн. - сума зменшеного розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 р. вищезазначеним спірним податковим повідомленням-рішення №0001102306/0/38058 за січень 2011 року.

Так, враховуючи прийняте податкове повідомлення-рішення №0001102306/0/38058 за січень 2011 року показники рядка 22.2 декларації за грудень 2010 року переносяться до рядка 23.1 декларації за січень 2011 року та повинні становити 50531 грн. (а.с.38-43)

Також перевіркою встановлено, що у звітному періоді ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»складу податкового кредиту було включено податок на додану вартість у розмірі 2610 грн. з вартості загальногосподарських витрат по ПАТ «Сумигаз»(природний газ).

Згідно п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені, або придбані, частково використовуються в оподаткованих операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовлені або придбанні, яка відповідає частці використання, д дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24) (а.с.39).

Таким чином, в декларації за січень 2011 року в рядку 24 повинна міститься сума зазначена в рядку 23 за даними перевірки 52559 (за мінусом 980 грн.) та яка повинна бути перенесена до рядка 25 декларації за січень 2011 року.

Тобто, позивач самостійно визначив суму, яка фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів, але неправильно заповнив показники рядка 25.

Враховуючи вищезазначені порушення, сума бюджетного відшкодування повинна становити 52559 грн., тобто на 7830 грн. більше ніж зазначено в декларації за січень 2011 року - 44729 грн.

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України № 2756-УІ від 02.12.10р.. передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частка такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б)залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.10р., якщо за результатами перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Таким чином податковим органом правомірно направлено ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»податкове повідомлення - рішення за формою згідно з додатком 6 про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма "В2") в зв'язку із чим податковим органом збільшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 7830 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обовязок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову позивача, законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень, що кореспондується приписами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Натомість позивач, в порушення вимог ч.1 ст. 71 КАС України, не довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від13.07.2011 р. по справі №2а-1870/3062/11 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетична компанія "Сумигазмаш" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від13.07.2011р. по справі№2а-1870/3062/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетична компанія "Сумигазмаш" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень- рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Курило Л.В. Калиновський В.А. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >