Ухвала суду № 22003421, 12.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2011 р.Справа № 2а-4375/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняВолкової А.М.

представників відповідача - Липитинська О.А., Хардікова Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2011р. по справі№2а-4375/11/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства "Термолайф"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

третя особа - Міністерство економіки України

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство “Термолайф”звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова “Про застосування штрафних (фінансових) санкцій”за № 0000302200 від 30 липня 2010 р. на суму 74027061,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2011 року зазначений позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000302200 від 30.07.2010 року на суму 74027061,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 159 КАСУ, ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", п. 14, п. 16 ст. 1 Митного кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проведено перевірку ЗАТ “Термолайф”з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року. При проведенні перевірки складено акт від 16.07.2010 року № 1788/23-03-05/34015182, яким встановлено порушення позивачем ст.2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”від 23.09.1994 року № 185/94-ВР в частині порушення строків поставки імпортної продукції на митну територію України.

Порушення, зафіксовані актом перевірки, стали підставою для винесення рішення від 30.07.2010 року № 0000302200, яким до позивача відповідно до ст.4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”застосовані штрафні санкції у розмірі 74027061.00 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням відповідач скористався правом адміністративного узгодження спірного податкового повідомлення рішення, відповідно до приписів п.1.20 ст.1, ст.5 Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за результати якого рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що датою імпорту слід вважати дату надходження товару на митну території України, що й є фактичним перетином товаром митного кордону України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а тому і необґрунтованість прийняття Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова рішення “Про застосування штрафних (фінансових) санкцій”за № 0000302200 від 30 липня 2010 р. на суму 74027061,00 грн. .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно статті 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями Україні, розташованими за її межами.

Моментом здійснення імпорту, згідно статті 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно з пунктами 23, 35 статті 1 Митного Кодексу України, переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація; пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Таким чином, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, ЗАТ “Термолайф” уклало з "GАММА МЕССАNIСА SРА”, Італія, Генеральний контракт ТL/GМ від 31 жовтня 2006 року (контракти № 1 ТL/GМ від 31 жовтня 2006 р. i №2 ТL/GМ від 31 жовтня 2006 р.) на постачання, шефмонтаж, механічні випробування, запуск, пуско-налагоджувальні випробування, експлуатаційні випробування і приймання установки по виробництву виробів” з мінеральної вати. За умовами вищевказаних контрактів, "GАММА МЕССАNIСА SРА”повинно провести шефмонтаж, механічні випробування, запуск, пуско - налагоджувальні випробування, експлуатаційні випробування і приймання установки. Згідно доповнень № 13 до контракту № 1 ТL/GМ від 31 жовтня 2006 р. та № 10 до контракту № 2 ТL/GМ від 31 жовтня 2006 поставка останньої партії обладнання здійснювалася 30 грудня 2009 р. (а.с.26-178 т.1)

Проведення оплати за Генеральним контрактом ТL/GM від 31 жовтня 2008 року підтверджується платіжними документами, сума сплати за вказаним контрактами протягом 2007-2009 року дорівнювала 11900 000,00 євро. (а.с. 63-76, т. 3)

Обладнання на загальну суму 11184 000,00 євро (установка для виробництва виробів на основі мінеральної вати для будівництва) надійшло до України на підставі ВМД типу ІМ-74 (у кількості 84 штук) протягом грудня 2008 року - червня 2009 року та до моменту оформлення ВМД типу ІМ-40 зберігалось на митному ліцензійному складі ТОВ “Євро-Диліжанс”.

ВМД типу ІМ-40 оформлено 19.02.2010 року (ВМД № 435008) на загальну суму 10884000,00 євро.

Факт та дата фактичного перетину вантажу через митний кордон України по контракту № 1 ТL/GМ від 31 жовтня 2006 р. та контракту №2 ТL/GМ від 31 жовтня 2006 р. підтверджується відповідними відмітками пункту митного органу - Південною митницею України про взяття товару під митний контроль відповідно 26.08.2008 року , 14.04., 15.04 та 27.04.2009 року та 05.12, 23.12, 24.12.2008, 02.02., 10.02, 18.03, 24.03, 03.04, 05.05 29.05., 16.06.2009 року (а.с. 149-250 т.1, а.с. 1-232 т.2), що свідчить про дотримання позивачем граничних строків поставки товарів, визначених Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994р. № 185/9.

З урахуванням викладеного колегія суддів зауважує, що відміткою пункту пропуску митниці про взяття товару під митний контроль України засвідчується факт та дата фактичного переміщення вантажу через митний кордон України, що свідчить про дотримання позивачем граничних строків поставки товарів, визначених Законом України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000302200 від 30.07.2010 року на суму 74027061,00 грн., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна вимога про скасування такого рішення є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, <пункт >205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2011р. по справі№2а-4375/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Жигилій С.П. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 17.10.2011 р.