Ухвала суду № 22003261, 13.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 р.Справа № 2а-904/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В с т а н о в и л а:

У лютому 2011 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинівський склозавод" (далі ТОВ "Малинівський склозавод") звернувся до суду із адміністративним позовом до Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі Чугуївська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000721722/0 від 29.06.2010 року, №0000721722/1 від 08.09.2010 року, яким визначено податкове зобовязання з доходів найманих працівників у розмірі 117.036.54грн., в тому числі основний платіж 39.012.18 грн. та штрафні санкції -78.024.36 грн., та №0000721722/2 від 18.11.2010 року, яким визначено податкове зобовязання з доходів найманих працівників у розмірі 70.004,97 грн., в тому числі основний платіж 23.334,99 грн., штрафні санкції -46.669,98 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року позов ТОВ "Малинівський склозавод" задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Чугуївська ОДПІ посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.05.2010 року фахівцями відповідача проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Малинівський склозавод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт від 13.05.2010 року № 469/2314/32858847.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Малинівський склозавод":

- п.п.6.3.3. “е”п.6.3. ст.6, п.7.1. ст.7, п.п. 8.1.1 п.8.1. ст.8, п.19.2. “а”ст.19 Закону України від 22.05.2003 року № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" в частині неправомірного застосування соціальної пільги громадянам, які протягом звітного податкового місяця одночасно отримували доходи від здійснення підприємницької діяльності, внаслідок чого не нараховано податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1250,28 грн.

- п.3.13. п.3.1. ст.3, п.7.1. ст.7, п.п.8.1.1. п.п.8.1.2 п.8.1. ст.8 , п.19.2 “а”ст.19 Закону України від 22.05.2003 року № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" в частині неутримання податку за 200.9 рік в сумі 36,00 грн. з виплаченого доходу приватному нотаріусу на загальну суму 240,00 грн.;

- п.п.4.2.9 “е”п.4.2. ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1. п.8.1 ст.8, п.19.2. “а”ст.19 Закону України від 22.05.2003 року № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" в частині неутримання та не перерахування до бюджету податку за 2009 рік на загальну суму 412,05 грн. з доходів фізичних осіб, отриманих ними від підприємства, як додаткове благо на суму 2.746,98 грн.;

- п.п.4.2.9 “е”п.п.4.2 ст.4, п.7.1. ст.7, п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8, п.19.2 “а”ст.19 Закону України від 22.05.2003 року № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" в частині не включення до складу загально місячного оподатковуваного доходу загальної суми 1.187,50 грн., отриманої платниками податку від підприємства, як додаткове благо;не нарахування та неутримання податку за 2009 рік на суму 178,12 грн.;

- п.4.3.14 п.4.3 ст.4 , п.п 4.2.9 “е”п.4.2 ст.4 , п.7.1. ст.7 , п.п. 8.1.1. п.8.1. ст.8, п.19.2 “а”ст.19 Закону України від 22.05.2003 року № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" в частині не включення до складу загального оподатковуваного доходу суми 20.67 грн., яка залишилися ним не повернутою до каси підприємства при первісній вартості майна 356.83 грн. під час остаточного розрахунку з працівником підприємством утримано із заробітної плати; недоотримання податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік на суму 3,10 грн.;

- п.п4.2.9 “е”п.п.4.2. ст.4, п.7.1 ст.7 , п.п.8.1.1 п.8.1. п.8.1 ст.8, п.19.2. ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" в частині неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 4,578.10 грн., з доходів фізичних осіб, отриманих ними від підприємства як додаткове благо на загальну суму 30,520.65 грн.;

- п.п5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.4.2.9 “е” п.п4.2. ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1. ст.8 , п.19.2 “а” ст.19 Закону України від 22.05.2003 року № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" в частині не включення до складу оподатковуваного доходу громадян безоплатно отримані від підприємства матеріалі блага в сумі 217.030,19 грн. і наслідок чого не утримано податку з вказаних виплат на суму 32.554,53 грн.

На підставі вказаних висновків акта перевірки Чугуївською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.06.2010 року № 0000721722/0, яким визначено податкове зобовязання у розмірі 117.036.54грн., в тому числі основний платіж 39.012.18 грн., штрафні санкції -78.024.36 грн.

Платіжним дорученням №33271 від 16.07.2010 року (а.с.70 т.1) позивачем частково узгоджено суму податкових зобов'язань в розмірі 6.457.66 грн. та штрафні санкції у розмірі 19.372.98 грн.

В іншій частині рішення оскаржено в адміністративному порядку, за результатами якого Чугуївською ОДПІ скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін та направлено податкове повідомлення-рішення від 08.09.2010 року № 0000721722/1 на суму 117.036.54 грн.;

ДПА у Харківській області рішенням № 19991/7/25-103 від 20.11.2010 року скасовано податкові повідомлення - рішення від 29.06.2010 року № 0000721722/0 та 0000721722/0 від 08.09.2010 року в частині визначення податкового зобовязання з податку фізичних осіб у сумі 47031.57 грн. (основний платіж 15677.19 грн., штрафні санкції 31.354.38 грн.), в іншій частині рішення податкової інспекції Чугуївського району залишено без змін.

Повторна скарга позивача на рішення податкового органу від 29.06.2010 року, від 08.09.2010 року та від 18.11.2010 року рішенням ДПА України залишена без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2007 - 2008 року між позивачем та працівниками підприємства укладено договори оренди легкових автомобілів (а.с. 64-89, т.3), за умовами яких автомобілі передані у тимчасове користування у виробничих цілях, а підприємство відповідно зобовязано своєчасно здійснювати орендні платежі.

На вказані орендовані автомобілі підприємством придбавалися паливні матеріали на загальну суму 180.858.49 грн. (без ПДВ) та відповідно 217.030.19 грн. (з ПДВ), які віднесені позивачем до складу валових витрат.

Відповідно до положень ч.2 ст.799 Цивільного Кодексу України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

При цьому ч.2 ст. 220 Цивільного Кодексу України встановлено, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Частиною 1 ст. 72 КАС України, визначено, що обставини встановлені судових рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факт чинності та правомірності договорів оренди транспортних засобів укладених ТОВ "Малинівський склозавод" підтверджуються рішеннями Чугуївського міського суду Харківської області (т.1, а.с. 51-69), та постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 року по справі № 2-а-16591/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011 року.

Відповідно до пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.

За визначенням, наведеним у п. 1.1 ст. 1 названого Закону, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди). Таким чином, як додаткові блага мають розглядатися виплати, які мають пільговий характер, містять істотний особистий елемент та надання яких особі не пов'язане з виконуваною ним працею, а проводиться на будь-якій іншій підставі.

Із досліджених судом першої інстанції подорожних листів службового легкового автомобіля, карток рахунку (а.с.90-174, 175-219, т.3) вбачається, що використання транспортних засобі здійснювалося з метою провадження підприємством господарської діяльності.

У свою чергу, відповідачем в силу положень ст.71 КАС України не надано доказів того, що транспорті засоби, паливо для яких придбавалося позивачем, використовувались його працівниками для вирішення питань, не пов'язаних з веденням підприємством господарської діяльності.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В даному випадку такими документами є меморіальні ордери, складені на підставі актів виконаних робіт, що надаються кожен місяць орендодавцями, а головним підтвердженням факту оренди є накази про складання договорів оренди автомобілів, договори оренди легкових автомобілів, акти прийому-передачі орендованого майна та акти виконаних робіт, які надано до перевірки.

В укладених договорах оренди предметом договорів є передача в оренду в технічно справному стані легкових автомобілів, з визначеним терміном користування, з правом використання їх та експлуатацією (користуванням) за їх призначенням в межах території України. Автомобілі передавались з метою здійснення статутної діяльності позивача, як орендаря.

Крім цього слід звернути увагу, що відповідно до п.2.6., 6.1 наказу ДПА України від 21 червня 2001 року № 253 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій", який був чинним під час винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень, податкове повідомлення-рішення це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обовязку платника податків сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобовязання та сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів, що приймаються за результатами перевірок платника податків (у т. ч. камеральних). Податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо сума податкового зобовязання, а також штрафних (фінансових) санкцій самостійно погашається платником податків, або податковий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобовязання (штрафних (фінансових) санкцій) внаслідок їх адміністративного оскарження.

Позивачем частково узгоджено оскаржуване первинне податкове повідомлення-рішення в частині суми донарахувань у розмірі 6.458.18 грн. та штрафних санкцій у розмірі 19.372,98 грн., проте друге та третє податкові повідомлення-рішення від 08.09.2010 року та 18.11.2010 року виписані на суми донарахувань і штрафних санкцій, без урахування сум податкових зобовязань самостійно узгоджених позивачем.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Малинівський склозавод", підстави визначені ст. 202 КАС України для її задоволення відсутні.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис) Л.В. Мельнікова

Судді(підпис)З.Г. Подобайло

(підпис)А.М. Григоров

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ.

Головуючий суддя - Мельнікова Л.В.