Ухвала суду № 22003117, 10.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 р.Справа № 2а-11534/10/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача Степанюк О.А.

представника відповідача Уварова В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційними скаргами

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луч-Д", Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської областіна постанову Харківського окружного адміністративного суду від06.06.2011р. по справі№2а-11534/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луч-Д"

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ-Д", звернувся до суду з адміністративним позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 08 вересня 2010 року №0000662310/0, №0000652310/0 та №0001061722/0 Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від06.06.2011 р. частково задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ-Д".

Скасовано податкове повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 08 вересня 2010 року № 0000652310/0; скасувати податкове повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 08 вересня 2010 року № 0001061722/0 в частині визначення податкового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ-Д" з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1737 грн., у тому числі: за основним платежем 579 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1158грн.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог у іншій частині, а саме: у скасуванні податкового повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 08 вересня 2010 року №0000662310/0; у скасуванні податкового повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області від 08 вересня 2010 року №0001061722/0 в частині визначення податкового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ-Д" з податку з доходів фізичних осіб у сумі 270грн., у тому числі: за основним платежем - 90грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 180грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ-Д" сплачений судовий збір у сумі 01,70грн.

Позивач, частково не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від06.06.2011 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття постанови в оскаржуваній частині при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в оскаржуваній частині, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач, частково не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від06.06.2011 р. в частині задоволення позовних вимог, в іншій - залишити без змін.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття постанови в оскаржуваній частині при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в оскаржуваній частині, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу Дергачівської МДПІ, в яких, посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги відповідача, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі; апеляційну скаргу Дергачівської МДПІ просив залишити без задоволення.

Представник відповідача, підтримав апеляційну скаргу Дергачівської МДПІ, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі; апеляційну скаргу позивача просив залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з22.07.2010 року по 18.08.2010 року фахівцями Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на підставі направлення від 20.07.2010 року № 186 проведено виїзну планову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ-Д" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.08.2010 року № 1049/23-104/32005900, згідно висновків якого перевіркою, зокрема, встановлені порушення ТОВ "ЛУЧ-Д" (т.1 а.с.14-58):

- п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: завищені валові витрати за перевірений період в сумі 42 828,66 грн., в тому числі по періодах: 4 квартал 2008 року - 21726,13 грн., 1 квартал 2009 року - 21102,53 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 10 708 грн.;

- п.4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено податкові зобов'язання на 20246 грн., а саме підприємством-покупцем не відкориговано податковий кредит в зв'язку з наданим коригуванням по поверненню товару, у тому числі по періодах: грудень 2008 року -1668 грн., січень 2009 року - 15300 грн., червень 2009 року - 1720 грн., липень 2009 року - 1558 грн.;

- п.п. 7.2.6 п. 7.2, п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», за результатами встановлених порушень перевіркою зменшено суму рядка 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»на загальну суму 71492 грн. в наступних податкових періодах: жовтень 2008 року - 6523 грн., грудень 2008 року - 1668 грн., січень 2009 року - 15300 грн., лютий 2009 року - 44723 грн., червень 2009 року-1720 грн., липень 2009 року - 1558 грн. Крім того, в результаті перерахунку ряд.26, донараховано податок на додану вартість у березні 2010 року в сумі 23864 грн.

-п.п.6.5.2 п.6.5 ст.6 Закону України від 22 травня 2003року №889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб", п. 4 „Порядку надання документів та їх склад при застосуванні соціальної пільги", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2035 встановлено надання податкової соціальної пільги у липні 2009 року та жовтні 2009 року 2-м працівникам до нарахованого доходу у місяці звільнення;

-п.п.19.2 „а" п.19.2, ст.19 Закону України від 22 травня 2003 року №889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб" податок з доходів фізичних осіб із виплат 2 фізичним особам за надані послуги в сумі 3280,00 грн., які не підтверджені свідоцтвом про сплату єдиного податку, з відповідними видами діяльності, не утримувався.

На підставі акта перевірки від 21.08.2010 року №1049/23-104/32005900 Дергачівською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 08 вересня 2010 року №0000652310/0, яким ТОВ "ЛУЧ-Д" визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 35796грн., в тому числі: за основним платежем 23864 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11932 грн. (т.1 а.с.59),;

- від 08 вересня 2010 року №0000662310/0, яким визначено податкове зобовязання ТОВ "ЛУЧ-Д" з податку на прибуток підприємств в сумі 16062 грн., в тому числі: за основним платежем 10708 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5354 грн. (т.1 а.с.60);

- від 08 вересня 2010 року №0001061722/0, яким ТОВ "ЛУЧ-Д" визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 2007грн., в тому числі: за основним платежем 669грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1338грн. (т.1 а.с.61).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 08 вересня 2010 року №0000652310/0, яким ТОВ "ЛУЧ-Д" визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 35796 грн., суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "ЛУЧ-Д" виконав свій обовязок з надання покупцям розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних; невідображення суми коригувань в податковій звітності підприємств-покупців не є порушенням ТОВ "ЛУЧ-Д" вимог п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість”. До складу податкового кредиту ТОВ "ЛУЧ-Д" правомірно віднесено 3618 грн. на підставі податкових накладних, виписаних до 01.03.2008 р., оскільки податковий кредит сформовано позивачем за датою отримання податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчить акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2010 року №0000652310/0, податковий орган посилається на той факт, що позивачем в порушення позивачем вимог п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” занижено податкові зобовязання на 20246грн., а саме: підприємствами-покупцями не відкориговано податковий кредит у звязку з наданим коригуванням по поверненню товару контрагентами ТОВ "Віал-маркет" (ПДВ на суму 18578 грн.) та ПП "Деметра" (ПДВ на суму 1668 грн.). Відповідач зазначає, що покупці підписались в тому, що вони отримали коригування, та, у свою чергу, ними не відображені суми коригувань в податковій звітності підприємств покупців.

Згідно п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до п.п. 4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Відповіднодо п.п. 4.5.2 п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.

Підпунктом 4.5.3 п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише: а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості; б) при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів.

Як свідчать письмові докази, що були предметом дослідження судом першої інстанції, ТОВ "ЛУЧ-Д" виконав свій обовязок з надання покупцям розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, а саме, позивачем надано до суду копії податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних по контрагентам ТОВ "Віал-маркет" та ПП "Деметра" (т.1 а.с.102-133).

Колегія суддів зазначає, що невідображення суми коригувань в податковій звітності підприємств-покупців не є порушенням ТОВ "ЛУЧ-Д" вимог п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Таким чином висновок відповідача про заниження ТОВ "ЛУЧ-Д" податкового зобовязання на суму 20246 грн. є необґрунтованим.

Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ "ЛУЧ-Д" в періоді, що перевірявся, до складу податкового кредиту віднесені суми ПДВ по податковим накладним, виписаним до 01.03.2008 року. У ході перевірки платником податків не надано документального підтвердження невикористання податкових накладних, виданих у попередніх податкових періодах, у тому податковому періоді, коли були проведені операції.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що ТОВ "ЛУЧ-Д" сформовано податковий кредит за датою отримання податкових накладних, колегія суддів вважає правомірним віднесення до складу податкового кредиту 3618 грн. на підставі податкових накладних, виписаних до 01.03.2008 року.

Таким чином, визначення відповідачем податкового зобовязання ТОВ "ЛУЧ-Д" з податку на додану вартість в сумі 23864грн. Єнеправомірним. Відповідно, неправомірним є застосування до ТОВ "ЛУЧ-Д" згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 11932 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 08 вересня 2010 року №0000662310/0, яким ТОВ "ЛУЧ-Д" визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 16062 грн., суд першої інстанції виходив з того, що зміст договору на транспортно-експедиторське обслуговування №288/20/08 від 01.06.2008 р., укладеного між ТОВ “Юні-Орієнт Шиппіннг Ейдженсі” та ТОВ "ЛУЧ-Д", не відповідає вимогам Цивільного кодексу України до такого виду правочину, що у свою чергу є порушенням п.1 ст.203 ЦК України. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат 42828,66 грн. за вказаним договором на транспортно-експедиторське обслуговування, що призвело до заниження ТОВ "ЛУЧ-Д" податку на прибуток на 10708 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчить акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, перевіркою встановлено завищення валових витрат по наступним актам виконаних робіт від ТОВ “Юні-Орієнт шиппінг єйдженсі” (код ЄДРПОУ-35404540) за №№ UO-01964 від 03.10.2008р.- 10427,5 грн., UO-02677 від 03.11.2008 р.- 11298,63 грн., UO-04631 від 19.05.2009 р.- 7879,67 грн., UO-04893 від 06.06.2009 р.- 6618,5 грн., UO-05023 від 20.06.2009 р.- 6604,36 грн. в частині “послуг по організації транспортного процесу по території України” та “автотранспортних послуг” на загальну суму 42 828,66 грн.

Посилаючись на відсутність товарно-транспортних накладних як первинних документів обліку,податковий орган зазначає про відсутність настання правових наслідків, а вказана операція не може бути основою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства.

На думку фахівців Дергачівської МДПІ, невиконання законодавчо встановлених обов'язків по сплаті податку на прибуток доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання належних сум податку на додану вартість та податку на прибуток при тому, що контрагент ТОВ “Юні -Орієнт -Шиппіннг -Ейдженсі”, а саме ТОВ “Луч Д” отримав податкову вигоду за рахунок несплати податку на прибуток у частині валових витрат сформованих за рахунок ТОВ “Юні - Орієнт -Шиппіннг -Ейдженсі”.

Таким чином, відповідач вважає, що відбувся правочин, який суперечить моральним засадам суспільства, вочевидь є таким, що укладений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.

Враховуючи наведене, в ході перевірки встановлено, що в порушення п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ “Луч Д” завищені валові витрати за перевірений період в сумі 42828,66грн. Внаслідок цього занижено обєкт оподаткування на 42828,66 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 10708 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно підпункт 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704.

В обґрунтування правомірності включення до валових витрат витрат по господарським взаємовідносинам з ТОВ “Юні-Орієнт Шиппіннг Ейдженсі” позивачем надано до суду копії договору на транспортно-експедиторське обслуговування №288/20/08 від 01.06.2008, копії рахунків-фактури, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), міжнародних товарно-транспортних накладних, копії податкових накладних, що були предметом дослідження судом першої інстанції, (т.1 а.с.81-101, 145-154).

Згідно ч.1 ст.929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з ч.1 ст.933 ЦК України, клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором.

Тобто, предметом даного договору є надання визначеного за угодою сторін переліку послуг, повязаних з перевезенням конкретного вантажу.

Відповідно до п.1 договору на транспортно-експедиторське обслуговування №288/20/08 від 01.06.2008 (т.1 а.с.81-86), укладеного між ТОВ “Юні-Орієнт Шиппіннг Ейдженсі”(експедитор) та ТОВ "ЛУЧ-Д" (клієнт), предметом договору є наступне:

Клієнт доручає, а експедитор зобовязується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України та у міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиційних послуг клієнту за погодженням сторін. (Підпункт 1.1 договору на транспортно-експедиторське обслуговування №288/20/08 від 01.06.2008.)

Підпунктом 1.2 договору на транспортно-експедиторське обслуговування №288/20/08 від 01.06.2008 року визначено, що умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора, а також інші умови повязані з виконанням цього договору, встановлюються за згодою сторін.

Підпунктом 1.3 договору на транспортно-експедиторське обслуговування №288/20/08 від 01.06.2008 р. встановлено, що під кожне конкретне перевезення клієнт надає експедитору письмову заявку, у якій вказує найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу), заплановану дату надання вантажу відправником, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоодержувача й іншу необхідну інформацію, що стосується організації транспортно-експедиційного обслуговування. Заявка подається за 2 тижні до початку завантаження та готовності вантажу до перевезення.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем копії рахунків-фактури та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), не свідчать про перевезення яких саме вантажів були надані транспортно-експедиційні послуги товариству з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ-Д" товариством з обмеженою відповідальністю “Юні-Орієнт Шиппіннг Ейдженсі”.

При цьому, позивачем не надано до суду письмові заявки на кожне конкретне перевезення, які передбачені п.п.1.3 договору на транспортно-експедиторське обслуговування №288/20/08 від 01.06.2008 року.

Таким чином колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо невідповідності змісту договору на транспортно-експедиторське обслуговування №288/20/08 від 01.06.2008 р., укладеного між ТОВ “Юні-Орієнт Шиппіннг Ейдженсі” та ТОВ "ЛУЧ-Д", вимогам Цивільного кодексу України, встановленим до такого виду правочину, що у свою чергу є порушенням п.1 ст.203 ЦК України.

Крім того, із наданих ТОВ "ЛУЧ-Д" документів не вбачається звязок ТОВ “Юні-Орієнт Шиппіннг Ейдженсі” з перевізниками, зазначеними у міжнародних товарно-транспортних накладних.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає неправомірним віднесення ТОВ "ЛУЧ-Д" до складу валових витрат 42828,66грн. за договором на транспортно-експедиторське обслуговування №288/20/08 від 01.06.2008, укладеним з ТОВ “Юні-Орієнт Шиппіннг Ейдженсі”, що призвело до заниження ТОВ "ЛУЧ-Д" податку на прибуток на 10708 грн., а отже податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2010 року №0000662310/0 таким, що прийняте з дотриманням чинного законодавства України.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ "ЛУЧ-Д" про скасування податкового повідомлення-рішення від 08 вересня 2010 року №0001061722/0, яким ТОВ "ЛУЧ-Д" визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "ЛУЧ-Д" здійснювалась оплата за товари (послуги), надані фізичними особами-підприємцями, які здійснюють підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку. Враховуючи приписи п.6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, суд першої інстанції вважав безпідставним висновок акта перевірки про порушення позивачем вимог п.п.19.2 „а" п.19.2 ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, внаслідок чого п донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 579,00грн. та застосовано фінансові санкції в сумі 1158 грн.

Проте, суд першої інстанції зазначив, про відсутність повідомлення з боку позивача про обставини, які б спростували висновок відповідача про порушення вимог п.п.6.5.2 п.6.5 ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" та п. 4 „Порядку надання документів та їх склад при застосуванні соціальної пільги", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. №2035, а тому дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог в цій частині.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчить акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2010 року №0001061722/0, у періоді, що перевірявся, ТОВ „Луч-Д" проведені виплати фізичним особам-підприємцям за надані послуги та закуплений товар.

Перевіркою встановлено, що в січні-лютому 2010 року виплати двом фізичним особам за надані послуги в сумі 3280,00 грн. не підтверджені свідоцтвом про сплату єдиного податку, з відповідними видами діяльності.

В порушення п.п. 19.2 „а" п.19.2 ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” із виплат 2 фізичним особам податок з доходів фізичних осіб в січні-лютому 2010 року за ставкою 15% не утримувався та бюджету не перераховувався.

За результатами перевірки, на підставі ст. 20 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, з урахуванням вимог п.3.4 ст.3 та ст.7 Закону, ТОВ "ЛУЧ-Д" донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 579,00 грн.

Відповідно до п.19.2 “а”ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно з п.1.15 ст.1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Як свідчать письмові докази, що були предметом дослідження судом першої інстанції, ТОВ "ЛУЧ-Д" здійснювалась оплата за товари (послуги), надані фізичними особами-підприємцями, які здійснюють підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку (т.1 а.с.175-187).

Згідно п.6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва).

Таким чином, висновок відповідача про порушення ТОВ "ЛУЧ-Д" вимог п.п.19.2 „а" п.19.2 ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, внаслідок чого позивачеві донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 579,00 грн., є неправомірним. Відповідно, є неправомірним застосування до ТОВ "ЛУЧ-Д" фінансових санкцій в сумі 1158 грн.

Крім того, згідно акту перевірки, також встановлено, що до нарахованих доходів робітників ТОВ "ЛУЧ-Д" застосовувалася податкова соціальна пільга відповідно до ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року № 889-ІУ. Заяви про застосування податкової соціальної пільги, прийнятих на протязі перевіряємого періоду робітників надані до бухгалтерії та для перевірки.

В порушення п.п.6.5.2 п.6.5 ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", п. 4 „Порядку надання документів та їх склад при застосуванні соціальної пільги" затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. №2035 встановлено надання податкової соціальної пільги у липні 2009 року та жовтні 2009 року 2-м працівникам до нарахованого доходу у місяці звільнення.

За результатами перевірки на підставі ст.20 Закону, з урахуванням ст.7 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" підприємству донараховано податку з доходів фізичних осіб 90,00грн.

Враховуючи, що позивачем не повідомлено суду обставини, які б спростовували висновок акта перевірки про порушення п.п.6.5.2 п.6.5 ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", колегія суддів вважає необґрунтованими заявлені позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ Харківської області від 08 вересня 2010 року №0001061722/0 в частині визначення податкового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ-Д" з податку з доходів фізичних осіб у сумі 270 грн., у тому числі: за основним платежем - 90грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 180грн.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від06.06.2011 р. по справі№2а-11534/10/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних скарг.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скаргх, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Луч-Д"та апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської областізалишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від06.06.2011 р. по справі№2а-11534/10/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луч-Д"доДергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Кононенко З.О. Калиновський В.А. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >