Ухвала суду № 22002652, 13.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1670/5473/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

представника позивача Капицій М.М. та представника відповідача Божинського А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову від 08.08.2011р. по справі№2а-1670/5473/11

за позовом ЗАТ Кременчуцького спеціалізованого управління №17

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ЗАТ Кременчуцьке спеціалізоване управління №17 (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати податкове повідомлення - рішення № 00055442301/1970 від 15 червня 2011 року недійсним.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2011 року зазначений позов задоволено .

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 15.06.2011 р. №0005442301/1970.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" (ідентифікаційний код 01413891) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 27.01.2000 р.

Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на прибуток.

В період з 06.04.2011 р. по 20.05.2011 р. Кременчуцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПАТ "КСУ №17" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2010 р.

За результатами даної перевірки 27.05.2011 р. складено акт №3414/23-209/01413891, яким встановлено, зокрема, порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті заниження податку на прибуток на суму 92 623,00 грн., у т.ч.: ІV квартал 2008 року 24 533,00 грн., І квартал 2009 року 5 661,00 грн., ІІ квартал 2009 року 13 121,00 грн., ІІІ квартал 2009 року 9 406,00 грн., ІV квартал 2009 року 6 792,00 грн., І квартал 2010 року 6 477,00 грн., ІІ квартал 2010 року 8 142,00 грн., ІІІ квартал 2010 року 10 238,00 грн., ІV квартал 2010 року 8 253,00 грн.

Висновки податкового органу в акті перевірки обґрунтовані наступним.

Відповідач вважає, що ПАТ "КСУ №17" безпідставно відніс до складу валових витрат грошові кошти в розмірі 60 552,00 грн. за наслідками придбання у ТОВ "Фірма "Обрій" послуг по виготовленню металоконструкцій з труб, оскільки договірні відносини із вказаним контрагентом носять ознаки фіктивності. Зокрема, вказує на той факт, що згідно з розрахунком комунального податку, поданого до Кременчуцької ОДПІ за IV кв. 2008 року, на підприємстві працює лише дві особи директор та головний бухгалтер, що й стало підставою вважати, що на підприємстві відсутні трудові ресурси та адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань перед ПАТ "КСУ №17".

Також відповідачем встановлено, що позивач безпідставно відніс до валових витрат суму в розмірі 18622,06 грн., понесену на придбання питної води у КТ "ЕКО". Позиція обґрунтована тим, що придбання питної води не пов'язане з веденням господарської діяльності.

Крім того, податковий орган констатує протиправне віднесення до складу валових витрат суми в розмірі 659 448,91 грн. за надання ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" послуг механізмів та транспортних послуг. Свої доводи аргументує тим, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні на перевезення ТМЦ автотранспортом, тобто відсутня первинна бухгалтерська документація для відображення господарських відносин із вказаним контрагентом.

Також перевіркою встановлено, що підприємством позивача реалізовано автомобіль Ніссан Максіма в жовтні 2010 року за ціною 38 788 грн. Але при розрахунку амортизаційних відрахувань за IV квартал 2010 року позивач не зменшив II групу основних фондів з нормою амортизації нижче 10%, чим було завищено суму амортизаційних відрахувань на 2 020,00 грн.

На підставі вищенаведеного та акту перевірки №3414/23-209/01413891 від 27.05.2011 р. податковим органом 15.06.2011 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0005442301/1970, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 115 778,75 грн., у тому числі 92 623,00 грн. за основним платежем та 23 155,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, щопередбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибути підприємств", який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшої використання у власній господарській діяльності.

Для цілей оподаткування податком на прибуток під терміном "господарська діяльність" слід розуміти будь-яку діяльність особи, що направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку інші особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

До складу валових витрат згідно з пп.5.2.1 зазначеної норми включають суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

При цьому пп.5.3.9 викладеної вище норми містить пряму заборону щодо включення до складу валових витрат будь-яких витрати, що непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів зазначає, що саме в межах вищевказаних норм і діяв позивач, включивши до складу валових витрат 60 552,00 грн., що є сумою витрат, понесених товариством на придбання послуг по виготовленню металоконструкцій з труб, з огляду на наступне.

Досліджуючи реальність господарських відносин позивача та ТОВ "Фірма "Обрій" колегія суддів встановила, що згідно довідки статуправління основним видом діяльності ТОВ "Фірма "Обрій" за КВЕД є "28.11.0 - виробництво будівельних металевих конструкцій".

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2008 р. між вказаними контрагентами укладено договір №25/2008, предметом якого є надання послуг з виготовлення металоконструкцій, нестандартизованого обладнання та трубних вузлів для об'єктів монтажу замовника.

У відповідності до умов договору ТОВ "Фірма "Обрій" зобов'язується виготовити металоконструкції, а ПАТ "КСУ №17" прийняти та оплатити виконані роботи.

Колегією суддів встановлено, що позивач, виконуючи свої зобов'язання за вищенаведеним договором, прийняв та оплатив виконані роботи по виготовленню та зведенню металоконструкцій на загальну суму 60 552,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи рахунком фактурою №35 від 31.10.2008 р. на суму 60 552,00 грн. та актами на виконані роботи №272, №273 від 31.10.2008 р.

Як вбачається з матеріалів справи, необхідність придбання труб було зумовлено тим, що на підприємстві позивача здійснюється зведення додаткового корпусу, для будівництва якого необхідні металовироби нестандартної форми. На підтвердження вказаної обставини матеріали справи містять ліцензії на провадження будівельної діяльності, видані Полтавською обласною державною адміністрацією та Державною архітектурно-будівельною інспекцією, а також копії трудових книжок осіб, залучених до будівництва згідно їх фаху.

Отже, позивачем надано суду та підтверджено первинною документацією реальність господарських операцій з ТОВ "Фірма "Обрій" в частині виконання робіт по виготовленню та зведенню металоконструкцій на загальну суму 60 552,00 грн.

Доводи податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Фірми "Обрій" фізичної можливості для виконання умов договору №25/2008 від 30.05.2008 р., оскільки на товаристві працюють лише дві особи, а саме - директор та головний бухгалтер, спростовуються матеріалами справи, виходячи з наступного.

На запит позивача №08/324 від 27.05.2011 р. ТОВ "Фірма "Обрій" повідомило, що в IV кварталі 2008 року на підприємстві працювало дві штатні особи (головний бухгалтер та технік) і двадцять позаштатних осіб, про що свідчить Форма 1 - ДФ (податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум отриманого з них податку) за IV квартал 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ці співробітники працювали на підприємстві ТОВ "Фірма "Обрій" за сумісництвом, а їх трудові книжки зберігалися за основним місцем роботи.

Таким чином, твердження податкового органу про відсутність у ТОВ "Фірма "Обрій" трудових ресурсів для виконання договірних зобов'язань є безпідставними.

Щодо встановлення порушення пов'язаного з безпідставним включенням до складу валових витрат суми в розмірі 18 622,06 грн. за взаємовідносинами позивача з КТ "ЕКО" з придбання питної води "Роса", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач встановлене порушення тим, що придбання питної води, яка на думку податкового орану, не використовується ПАТ "КСУ №17" у власній господарській діяльності, позбавляє товариство права відносити витрати на її закупівлю, в розмірі 18 622,06 грн. до складу валових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що 04.05.2007 р. між ПАТ "КСУ №17" та КТ "ЕКО" укладено договір № б/н на поставку питної води "Роса".

На виконання договірних відносин КТ "ЕКО" поставило, а ПАТ "КСУ №17" отримало та оплатило воду "Роса", що підтверджується платіжними дорученнями, сертифікатом відповідності на воду питну додаткової обробки негазовану "Роса" (в матеріалах справи) та не заперечується податковим органом.

На обґрунтування доцільності укладення договору з постачання питної води позивачем надано протоколи дослідження питної води №232/1442 та №231/1441 від 02.08.2011 р., складені Кременчуцькою міською санітарно-епідеміологічною станцією, у відповідності з якими в місцях відбору проб води з колодязів біля будівлі управління ПАТ "КСУ №17" встановлено, що вода не відповідає вимогам ДСанПін 2.2.4-171-10 "гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною".

У звязку з відсутністю центрального водопостачання деяких структурних підрозділів підприємства було видано наказ №20 від 18.04.2007 р. про забезпечення працівників питною водою, для реалізації якого позивачем був укладений договір з КТ "ЕКО" на поставку питної води.

Згідно зі ст. 153 Кодексу законів про працю України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно - побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Пунктом 115 глави VI Інструкції з санітарного утримання приміщень та обладнання виробничих підприємств № 658-66 від 21.12.1966 р. визначено, що промислові підприємства повинні бути забезпечені доброякісною питною водою. Застосування сирої води для пиття дозволяється лише з дозволу органів санітарного контролю.

У колективному договорі позивача на 2008-2011 роки, у додатку № 7 якого пп.2.6 визначено обовязок підприємства забезпечувати працівників управління, ЗМД, ВГП, ВМТП питною водою.

Аналізуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що витрати на забезпечення працівників питною водою у даному випадку відносяться до валових витрат відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", як витрати здійснені на охорону праці, а тому позивач правомірно відніс до валових витрат кошти в розмірі 18 622,06 грн., що сформовані за взаємовідносинами позивача з КТ "ЕКО" .

Щодо встановлення порушення пов'язаного з безпідставним включенням до складу валових витрат суми в розмірі 302 394,00 грн. за отримані від ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" послуги механізмів та транспортних послуг, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Аргументами Кременчуцької ОДПІ, що свідчать на користь протиправного віднесення позивачем суми у 302 494,00 грн. є те, що у ПАТ "КСУ №17" відсутні тимчасові реєстраційні талони на передані в оренду транспортні засоби, без оформлення яких ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" не мало правових підстав та не могло використовувати транспортні засоби позивача у власній господарській діяльності. Крім того, вказує на відсутність товарно - транспортних накладних на перевезення ТМЦ автотранспортом.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські взаємовідносини між ПАТ "КСУ №17" та ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" здійснювалися на основі укладених договорів про надання послуг №23 від 02.02.2009 р. та №4 від 04.01.2010 р. (копії договорів залучені до матеріалів справи), та договору оренди техніки №01/07 від 03.01.2007 р.

Факт реальності зазначених договорів підтверджується первинною документацією, а саме актами виконаних робіт, рахунками, талонами замовника, платіжними дорученнями які досліджені судом та залучені до матеріалів справи.

Також у матеріалах справи наявні тимчасові реєстраційні талони на передані в оренду транспортні засоби, про відсутність яких вказував податковий орган.

З матеріалів справи вбачається, що будівельно - монтажні роботи, які є основною діяльністю позивача, здійснювалися на території товариства і відповідно транспортні засоби використовувалися для переміщення матеріалів зі складу на території позивача на будівельні майданчики замовника, тобто з метою їх використання у будівництві.

Отже, позивач використовував передані в оренду транспортні засоби з метою перевезення власних будівельних матеріалів для забезпечення будівництва, тобто це було внутрішнім перевезенням матеріалів.

У відповідності до діючого законодавства правила та обсяг документів для внутрішніх перевезень визначені у Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. №207 (далі Перелік №207).

Згідно з Переліком №207 для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб необхідно мати накладну або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом, талон про проходження державного технічного огляду, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Як вбачається з вищевикладеного для внутрішніх перевезень товарно - транспортна накладна не є обов'язковим документом, а тому суд приходить до висновку, що податковий орган протиправно визначив суму в розмірі 302 394,00 грн. сплачену позивачем ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" за послуги механізмів та транспортних послуг як таку, що не підлягає віднесенню до валових витрат.

Матеріалами справи підтверджується перевезення ТМЦ на території позивача.

Обґрунтовуючи доцільність оренди техніки, яка належить позивачу але перебуває у довгостроковій оренді ЗАТ "Харківське управління механізації - 11", позивач пояснив, що вантажні автомобілі та автобуси надані в довгострокову оренду ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" з 1992 року, де й використовуються для ведення власної господарської діяльності. Здавання в довгострокову оренду автомобілів є вигідним для підприємства позивача, оскільки ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" використовує ю техніку на постійній основі, а ПАТ "КСУ №17" лише в разі необхідності. Крім того, у позивача відсутні виробничі потужності для утримання такої кількості техніки в належному стані, а саме: немає гаражів та стоянок для вантажних автомобілів, відсутній обслуговуючий персонал, штатним розкладом не передбачено механіків для ремонту і обслуговування автомобілів. Натомість ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" має всі необхідні умови для забезпечення роботи автомобілів у належному стані. У разі виникнення необхідності для вирішення виробничих питань на будівельному майданчику ПАТ "КСУ №17" замовляло ту чи іншу техніку у ЗАТ "Харківське управління механізації - 11". Розрахунки за надані послуги проводились на підставі договірних розцінок за фактично відпрацьований час. Договірна ціна на послуги транспорту розроблена на підставі розцінок ДБН Д. 1.1-1-2000 у будівництві.

З огляду на приведені обставини висновок перевірки про безпідставність включення до складу валових витрат коштів, сплачених за отримані від ЗАТ "Харківське управління механізації - 11" послуги механізмів та транспортних послуг, колегія суддів вважає безпідставним.

Щодо встановлення порушення пов'язаного з продажем автомобіля Ніссан Максіма в ІV кварталі 2010 року та завищення суми амортизаційних відрахувань на 2 020,00 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Податковим органом встановлено, що в IV кварталі 2010 року підприємством ПАТ "КСУ №17" реалізовано автомобіль Ніссан Максіма в жовтні 2010 року за ціною 38 788,00 грн. Але при розрахунку амортизаційних відрахувань за IV квартал 2010 року позивач не зменшив II групу основних фондів з нормою амортизації нижче 10%, чим, на думку податківців, було завищено суму амортизаційних відрахувань на 2 020,00 грн. та порушено пп.8.3.1, пп.8.3.2, пп.8.3.5, п.8.3, пп.8.4.4 п.8 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з пп.8.3.2 п.8.3. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:

Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому; В (а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Колегією суддів встановлено, що ПАТ "КСУ №17" відповідно до вимог пп.8.3.2 п.8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" здійснило зменшення балансової вартості автомобіля у І кварталі 2011 року, який не охоплювався періодом перевірки, що підтверджується відповідною декларацією (в матеріалах справи).

Приймаючи до уваги зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач при розрахунку амортизаційних відрахувань за наслідками реалізації автомобіля діяв у відповідності до вимог пп.8.3.2 п.8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв'язку з чим контролюючий орган протиправно збільшив ПАТ "КСУ №17" податкове зобов'язання на суму в розмірі 2 020,00 грн.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову від 08.08.2011р. по справі№2а-1670/5473/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 17.10.2011 р.