Ухвала суду № 22002301, 11.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1670/908/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімагаз", Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2011р. по справі№2а-1670/908/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімагаз" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач-Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімагаз" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 20.01.2011 року № 0000122301/74.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2011 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0000122301/74 від 20.01.2011 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімагаз" визначено податкове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в частині 33229 грн. 20 коп. (тридцять три тисячі двісті двадцять дев'ять гривень двадцять копійок), з них: за основним платежем - у розмірі 26583 грн. 36 коп. (двадцять шість тисяч п'ятсот вісімдесят три гривні тридцять шість) та за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 6645 грн. 84 коп. (шість тисяч шістсот сорок п'ять гривень вісімдесят чотири копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптімагаз" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, сторонами було подано апеляційні скарги.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімагаз" апеляційній скарзі просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.1.7 ст.1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Кременчуцька обєднана державна податкова інспекція у Полтавській області в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги позивача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімагаз" (код ЄДРПОУ 34958306) є юридичною особою та платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100036925, індивідуальний податковий номер 349583016035.

У період з 29.11.2010 року по 30.12.2010 року службовими особами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімагаз", код 34958306, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт від 05.01.2011 року № 29/23-209/34958306.

За висновками перевірки позивачем порушено п.п. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1. п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 331808 грн. 32 коп., в тому числі:

- за жовтень 2009 року в сумі 3000 грн.;

- за березень 2010 року в сумі 61026 грн. 20 коп.;

- за квітень 2010 року в сумі 170330 грн.;

- за травень 2010 року в сумі 2074 грн. 60 коп.;

- за червень 2010 року в сумі 47162 грн. 50 коп.;

- за липень 2010 року в сумі 21927 грн. 20 коп.;

- за серпень 2010 року в сумі 26287 грн. 82 коп.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення рішення № 0000122301/74 від 20.01.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “податок на додану вартість” в розмірі 414760 грн. 40 коп., у тому числі, за основним платежем - в сумі 331808 грн. 32 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 82952 грн. 08 коп.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки перевірки щодо неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від Товариством з обмеженою відповідальністю “Вел Траст”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Циклон 7”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Ваєр” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Селма-Трейд” на загальну суму 305224 грн. 96 коп. є обґрунтованими, а податкове повідомлення рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0000122301/74 від 20.01.2011 року в частині визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в загальній сумі 381531 грн. 20 коп., з них: за основним платежем в розмірі 305224 грн. 96 коп. та штрафними санкціями в розмірі 76306 грн. 24 коп. ґрунтується на вимогах законодавства України та винесено з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Законом України “Про податок на додану вартість”, чинному на момент виникнення спірних правовідносин, визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення зазначеного Закону колегія суддів зазначає, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у своїй господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, плановою виїзною перевіркою ТОВ "Оптімагаз" встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту за період, що перевірявся суми податку на додану вартість в розмірі 331808 грн. 32 коп. (за жовтень 2009 року в сумі 3000 грн.; за березень 2010 року в сумі 61026 грн. 20 коп.; за квітень 2010 року в сумі 170330 грн.; за травень 2010 року в сумі 2074 грн. 60 коп.; за червень 2010 року в сумі 47162 грн. 50 коп.; за липень 2010 року в сумі 21927 грн. 20 коп.; за серпень 2010 року в сумі 26287 грн. 82 коп.), за результатами господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю “Бест-Консалт”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Циклон 7”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Ваєр”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Вел-Траст”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Селма-Трейд” що, за висновками перевіряючих, здійснено в порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1. п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Зокрема, із акту перевірки вбачається, що позивачем до податкового кредиту включено суми ПДВ за результатами господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю “Бест-Консалт”: у липні 2010 року - в розмірі 21927 грн. 20 коп., у серпні в розмірі 4656 грн. 16 коп.

28.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Бест-Консалт” (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено договір поставки, згідно з яким Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю певний товар, а Покупець зобов'язується сплатити його вартість та прийняти товар на умовах даного договору (п. 1.1 Договору) (а.с. 179-180). Згідно п.п. 1.2, 2.1, 2.2 договору предметом даного договору є поставка протягом 10 робочих днів з моменту підписання договору ємності для зберігання газу зрідженого в кількості 1 штуки.

Перехід права власності на товар здійснюється в момент передачі товару та підписання акта приймання передачі. Місце фактичного находження та передачі товару є м. Джанкой Автономної Республіки Крим (п.п. 3.1, 3.2 договору). Вартість товару складає 159500 грн., у тому числі ПДВ. Покупець зобовязується сплатити повну вартість товару шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на розрахунковий рахунок або готівкою (розділ 4 договору).

В ході виконання господарської операції з постачання ємності для зберігання газу зрідженого в кількості 1 штуки Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест-Консалт” виписано податкову накладну № 21936 від 29.07.2010 року щодо поставки ємності для зберігання газу зрідженого в кількості 1 штуки на суму 159500 грн., в т.ч. ПДВ 26583 грн. 33 коп.

На момент видачі податкової накладної Товариству з обмеженою відповідальністю “Бест-Консалт” мало статус платника податку на додану вартість, свідоцтво № 100283883 (а.с 158). Зауваження до оформлення податкової накладної у акті перевірки відсутні, податкова накладна оформлена згідно вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про ПДВ”, підписана та скріплена печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест-Консалт”.

Формування податкового кредиту за наслідками господарської операції з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест-Консалт” позивач здійснював відповідно до вимог пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” за першою подією датою отримання податкової накладної від контрагента.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як свідчать матеріали справи, факт передачі позивачу його контрагентом за договором ємності для зберігання газу зрідженого в кількості 1 штуки підтверджено видатковою накладною № 21936 від 29.07.2010 року та актом приймання передачі від 29.07.2010 року (а.с. 175-176).

Дані первинні документи бухгалтерського обліку та податкова накладна надавалися позивачем перевіряючим у ході проведення перевірки та досліджувалися ними, що відображено на стор. 10, 45 акту перевірки.

Колегія суддів зазначає, що перевезення ємності для зберігання газу зрідженого в кількості 1 штуки ні позивачем, ні Товариством з обмеженою відповідальністю “Бест-Консалт” не здійснювалося, оскільки умовами договору було передбачено місце фактичного находження та передачі товару - м. Джанкой Автономної Республіки Крим.

Як вбачається з пояснень представника позивача, даних під час розгляду справи в суді першої інстанції, у подальшому зазначена ємність була відчужена позивачем Колективному підприємству “Агросільхозсервіс” згідно договору № 1-09/07 від 09.07.2010 року (а.с. 257-258) за видатковою накладною № РН-0000063 від 02.08.2010 р. на суму 160000 грн., у тому числі ПДВ 26666 грн. 27 коп. (а.с 259).

При цьому, колегія суддів зазначає, що дані доводи підтверджуються пунктом 2.3 договору № 1-09/07 від 09.07.2010 року, укладеного із Колективним підприємством “Агросільхозсервіс”, згідно з яким передбачено, що товар (ємності для зберігання газу зрідженого), знаходиться у м. Джанкой.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що ємність для зберігання газу зрідженого з м. Джанкой позивачем не вивозилася та після її придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест-Консалт” була передана іншому контрагенту Колективному підприємству “Агросільхозсервіс” у м. Джанкой згідно укладеного договору, а тому товарно-транспортні накладні не складалися.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Матеріалами справи встановлено, що позивач має право здійснювати, зокрема, такі види діяльності як оптова торгівля паливом та інші види оптової торгівлі (довідка АА № 105249) (а.с. 16).

Придбана у Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест-Консалт” ємність для зберігання газу зрідженого у кількості 1 штуки була відчужена позивачем Колективному підприємству “Агросільхозсервіс”, у звязку з чим позивач отримав прибуток.

Таким чином колегія суддів зазначає, що до розміру податкового кредиту у липні 2010 року в сумі 21927 грн. 20 коп. та у серпні на суму 4656 грн. 16 коп. позивачем включено суми ПДВ у зв'язку з придбанням товару (ємності для зберігання газу зрідженого в кількості 1 штуки) з метою здійснення господарської діяльності, за укладеним договором з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест-Консалт”, на підставі виписаної останнім належно оформленої податкової накладної.

У п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 цього Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, вважаючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Отже, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження відсутності ділової мети у позивача під час вчинення господарської операції при купівлі ємності для зберігання газу зрідженого у Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест-Консалт” в кількості 1 штуки, а також щодо обізнаності позивача з можливим протиправним характером дій свого контрагента.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про не включення Товариства з обмеженою відповідальністю “Бест-Консалт” до складу свого податкового зобовязання суму ПДВ за реалізовану у липні 2010 року ємність для зберігання газу зрідженого в сумі 26583 грн. 33 коп.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.п. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1. п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю “Бест-Консалт”.

Із розрахунку штрафних санкцій, що є додатком до акту перевірки (а.с. 112), вбачається, що штрафні санкції відповідачем нараховано в розмірі 25 % від суми донарахованого податку. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0000122301/74 від 20.01.2011 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімагаз" визначено грошове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в частині 33229 грн. 20 коп., з них: за основним платежем - у розмірі 26583 грн. 36 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6645 грн. 84 коп.

За висновками перевіряючих у акті перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Вел Траст” не включено до складу податкових зобовязань з податку на додану вартість суму за реалізованих газ зріджений вуглеводний та ЖД тариф в березні 2010 року 61026 грн. 21 коп. та в квітні 2010 року 170329 грн. 80 коп., що представник відповідача повязує з відсутністю фактичних господарських відносин між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вел Траст” за укладеним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Вел Траст” (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір, згідно з яким Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ зріджений паливний для КБП марок БТ та СПБТ (п. 1.1 Договору) (а.с. 227).

Згідно п.п. 4.1 договору якість поставленого товару повинна відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам (ДОСТ), діючим на території України та підтверджуватися паспортом (сертифікатом) якості заводу виробника товару.

Товар поставляється Покупцю партіями, в кількості та по ціні, визначеними додатковими угодами на умовах: FCA, CPT, EXW. Детальні умови поставки визначаються у додаткових угодах (п. 5.2. договору). Відповідно до пункту 5.4 договору відвантаження товару здійснюється залізничним транспортом, якщо додатковими угодами не визначений окремий порядок відвантаження товару іншими видами транспорту.

З пояснень представника позивача даних під час розгляду справи в суду першої інстанції вбачається, що приймання передача товару оформлювалась актами приймання передачі, які наявні у матеріалах справи та надавалися перевіряючим у ході проведення перевірки. Копії актів приймання передачі наявні у матеріалах справи.

Актом перевірки підтверджено (а.с. 98-99), що Товариства з обмеженою відповідальністю “Вел Траст” виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 2786259 грн. (у тому числі, податок на додану вартість - в сумі 464376 грн. 60 коп.): № 16 від 18.02.2010 року, № 19 від 22.02.2010 року, № 17 від 19.02.2010 року, № 39 від 16.03.2010 року, № 36 від 12.03.2010 року, № 33 від 10.03.2010 року, № 44 від 23.03.2010 року, № 46 від 25.03.2010 року, № 45 від 24.03.2010 року, № 38 від 12.03.2010 року, № 31 від 09.03.2010 року, № 35 від 11.03.2010 року, № 61 від 09.04.2010 року, № 54 від 02.04.2010 року, № 66 від 12.04.2010 року, № 53 від 01.04.2010 року. Копія податкових накладних наявні у матеріалах справи.

Колегія суддів зазначає, що позивачем в ході розгляду справи не надано заявок на товар, складення яких передбачено умовами договору від 18.02.2010 р. та паспорту (сертифікату) якості заводу виробника товару згідно п. 4.1 договору.

Згідно пунктів 7.1, 7.2 договору від 18.02.2010 р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вел Траст” Покупець (позивач) здійснює приймання товару по якості у відповідності до Інструкції про контроль якості нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України і Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 271/121 від 04.06.2007 року. Покупець (позивач) здійснює приймання товару по кількості та якості згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Мінтрансзвязку України, Мінекономіки України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155.

Вимоги Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, (надалі Інструкція) є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Згідно додаткових угод до договору, поставка здійснювалася на умовах СРТ, який означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Відповідно до положень п. А. 8 розділу CPT CARRIAGE PAID TO (... named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) правил Інкотермс-2000 продавець зобов'язаний за власний рахунок надати покупцю, якщо так прийнято, звичайний(-і) транспортний(-і) документ(-и) відповідного транспорту , щодо якого укладено договір перевезення у відповідності зі статтею А.3 (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ внутрішнього водного транспорту, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну , або транспортні документи змішаного перевезення).

Колегія суддів зазначає, що з даною нормою кореспондується п. Б.8 Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення , відповідно до якого покупець зобов'язаний прийняти транспортний документ у відповідності із статтею А.8 , якщо він відповідає умовам договору.

Із наданих позивачем актів приймання - передачі та додаткових угод до договору від 18.02.2010 р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вел Траст”, вбачається, що перевезення товару здійснюється залізничним транспортом.

П. 7.3.7, 7.3.8 Інструкції встановлено, що на кожну завантажену цистерну, групу цистерн або маршрут оформляються залізнична накладна, дорожня відомість, її корінець і квитанція про приймання вантажу. До накладної додаються паспорт якості нафти або нафтопродукту, копія сертифіката відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката (якщо продукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні), у накладній зазначається номер аварійної картки згідно з Правилами безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16 жовтня 2000 року N 567, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2000 року за N 857/5078 (далі - Правила безпеки).

Корінець дорожньої відомості залишається у працівників залізниці. Квитанція, яку станція призначення видає вантажовідправнику разом з одним примірником відвантажувальної відомості за формою N 4-НП (додаток 7), є первинними документами для бухгалтерського обліку та підставою для складання рахунку-фактури, який надсилається вантажоодержувачу.

Згідно 5.2.7 Інструкції уся кількість нафти або нафтопродуктів, що надійшла на підприємство в залізничних цистернах, зазначається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП (додаток 2), сторінки якого шнуруються, нумеруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства. Записи в журналі робляться на підставі відвантажувальних документів і актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано як відвантажувальних документів (залізничних накладних), паспортів якості газу зрідженого, копій сертифікатів відповідності, так і журналу обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП, у якому повинен обліковуватися отриманий товар.

Згідно додаткових угод до договору та актів приймання передачі сторонами встановлено станцію призначення - ст. Каховка,Одеської залізниці .

Проте, місцем складення актів приймання передачі є м. Харків.

Також, позивачем не надано суду доказів щодо перевезення позивачем газу зрідженого із ст. Каховка, Одеської залізниці до місця його зберігання (товарно-транспортних накладних), доказів наявності у позивача сховищ (резервуарів), необхідних для зберігання газу зрідженого або укладених договорів зберігання.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною.

Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів винятково резервуарами місткістю до 100 куб.м, ведення обліку для кожного резервуара не є обов'язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту.

Сторінки журналу нумеруються, шнуруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства (організації).

Колегія суддів зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів обліку товару, отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю “Вел Траст”.

Крім того, Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду про витребування доказів від 05 квітня 2011 року від Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптімагаз” витребувано, зокрема, докази на підтвердження факту перевезення товару за договором, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вел Траст”, докази приймання даного товару за кількістю та якістю, докази зберігання, придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю “Вел Траст” товару, та його подальшого використання у своїй господарській діяльності.

Проте, позивачем не надано суду зазначених вище доказів.

Колегія суддів зазначає, що відсутність зазначених вище первинних документів бухгалтерського обліку свідчить про нездійснення самих господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю “Вел Траст”, а саме, про безтоварність операцій, що стали підставою для включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту на загальну суму 231356 грн., у тому числі за березень 2010 року 61026 грн. 21 коп. та за квітень 2010 року 170329 грн. 80 коп.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення рішення в частині визначення позивачу грошового зобовязання у розмірі 231356 грн. та відповідних штрафних санкцій ґрунтується на вимогах законодавства України.

Щодо правовідносин позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю “Циклон 7”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Ваєр” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Селма-Трейд”, за результатами господарських операцій з якими позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, під час проведення перевірки позивачем не надано перевіряючим актів приймання передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують факт транспортування, зберігання товару, на виконання умов договору, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Ваєр”(а.с. 72). Договір та первинні документи бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю “НВФ Циклон 7”(а.с. 68) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Селма-Трейд”(а.с. 97) до перевірки також не надано.

Матеріалами справи підтверджується, що старшим ДПРІ Кременчуцької ОДПІ Ялинчук Б.М. складено та 08.12.2010 року вручено директору позивача ОСОБА_4 письмову записку від 08.12.2010 року з проханням надати пояснення та завірені належним чином копії підтверджуючих документів первинного бухгалтерського обліку, зокрема, по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю “Ваєр”(а.с. 114).

Також, старшим ДПРІ Кременчуцької ОДПІ Ялинчук Б.М. складено та вручено представнику позивача Козачук О.С. письмову записку від 23.12.2010 року та від 29.12.2010 року з проханням надати пояснення посадових осіб щодо взаємовідносин відповідно з Товариством з обмеженою відповідальністю “Селма-Трейд”(а.с. 117) та Товариством з обмеженою відповідальністю “НВФ Циклон 7”(а.с. 119) разом із завіреними належним чином копіями підтверджуючих документи первинного бухгалтерського обліку.

Як свідчить акт перевірки, дані документи станом на 30.12.2010 року позивачем до перевірки не надано.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача щодо не надання вчасних відповідей на запити, оскільки матеріали справи не містять доказів існування взагалі будь-яких письмових відповідей з копіями документів на зазначені вище письмові запити та доказів вручення таких відповідей відповідачу. Крім того, на стор. 18 акту перевірки (а.с.68) вказано, що позивачем надано відповідь, у якій позивачем повідомлено про неможливість задоволення письмового запиту у зв'язку з тим, що строк проведення перевірки закінчився 23.12.2010 року.

Крім того, на сторінці 61 акту перевірки (а.с. 111) вказано, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові документи за період, що перевірявся відсутні. Акт перевірки підписано директором позивача з запереченням із висновками акту, проте, заперечення у зазначеній частині відсутні.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що договори та первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують факт здійснення господарських операцій відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та податкові накладні по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю “НВФ Циклон 7”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Ваєр” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Селма-Трейд”на момент проведення перевірки та складення акту перевірки були відсутні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що надані позивачем бухгалтерські документи не можуть бути достовірним доказом наявності документів по господарським операціям із спірними контрагентами.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відсутність наданих позивачем суду документів під час перевірки та надання їх лише в ході оскарження податкових повідомлень-рішень може свідчити про складання документів (договорів та первинних документів бухгалтерського обліку) після проведення перевірки.

Отже, надані позивачем документи, які були відсутні на момент перевірки та містять численні розбіжності, не можуть спростувати висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю “НВФ Циклон 7”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Ваєр” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Селма-Трейд”, суми ПДВ по яким позивачем включено до складу податкового кредиту.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано договору, укладеного між ТОВ "Оптімагаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваєр", доказів та підтвердження оприбуткування у бухгалтерському обліку позивача товарів, отриманих від Товариством з обмеженою відповідальністю “НВФ Циклон 7”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Ваєр”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Селма-Трейд” та подальшого їх використання у господарській діяльності позивача.

Крім того, відповідно до висновків акту перевірки у Товариство з обмеженою відповідальністю “НВФ Циклон 7” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Ваєр” відсутні основні засоби та трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності. Розрахунки між позивачем та даними контрагентами не здійснювалися (а.с. 18-20).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки перевірки щодо неправомірного включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від Товариства з обмеженою відповідальністю “Вел Траст”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Циклон 7”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Ваєр” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Селма-Трейд” на загальну суму 305224 грн. 96 коп. є обґрунтованими, а податкове повідомлення рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0000122301/74 від 20.01.2011 року в частині визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в загальній сумі 381531 грн. 20 коп., з них: за основним платежем в розмірі 305224 грн. 96 коп. та штрафними санкціями в розмірі 76306 грн. 24 коп. ґрунтується на вимогах законодавства України та винесено з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2011 року по справі№2-а-1670/908/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімагаз", Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2011р. по справі№2а-1670/908/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Катунов В.В.

Судді<підпис >

<підпис >Ральченко І.М. Рєзнікова С.С. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >