Ухвала суду № 22001744, 11.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 р.Справа № 2а-18/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.04.2011р. по справі№2а-18/10/1870

за позовом Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі товариства з обмеженою відповідальністю <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного Управління державного казначейства України у Сумській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення з Державного бюджету заборгованості з відшкодування податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач-Спільне українсько-білоруське підприємство "Укртехносинтез" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного Управління державного казначейства України у Сумській області, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просив:

-стягнути з державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість (ПДВ) у сумі 402426 грн. 76 коп. шляхом перерахування вказаної суми на поточний позивача.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.04.2011 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Спільного Українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованість по відшкодування податку на додану вартість в сумі 402426 (чотириста дві тисячі чотириста двадцять шість) грн. 76 коп. шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок № 26001844 в Сумській обласній дирекції ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 337483, код за ЕДРПОУ 21127532.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ в м. Суми подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.1.3, 1.8 ст.1, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про пдаток на додану вартість", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що норми Закону України Про податок на додану вартість" встановлення відємного значення суми податку на додану вартість поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування), і цей факт законом не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб (постачальників позивача), щодо яких відповідачем встановлено факт порушення податкового законодавства. Проведення зустрічних перевірок, на думку суду першої інстанції, є обовязком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом строк відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин, платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п.1.8 ст.1 цього ж закону бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальником таких товарів (послуг).

Відповідно до підпунктів 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобовязаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п. 10.1 та п. 10.2 ст. 10 цього ж Закону особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є: а) платники податку, визначені у статті 2 цього Закону; б) митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону; в) у разі якщо сплата податку особами, визначеними у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, розстрочується шляхом надання податкового векселя, - платник податку, який надав такий податковий вексель; г) при наданні послуг нерезидентом - його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України; д) платники податку, визначені підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, що здійснюють операції з реалізації конфіскованого майна. Платники податку, визначені у підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його не нарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

Наведені правові норми свідчать про те, що питання щодо встановлення відємного значення суми податку на додану вартість поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування), і цей факт законом не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб (постачальників позивача), щодо яких відповідачем встановлено факт порушення податкового законодавства.

Проведення зустрічних перевірок є обовязком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом строк відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Під час розгляду у суді першої інстанції було достовірно встановлено, що спільним українсько-білоруським підприємством “Укртехносинтез" у формі ТОВ було подано до Державної податкової інспекції в м. Суми податкові декларації та заяви про відшкодування з державного бюджету заборгованості по податку на додану вартість: 20.06.2008 р. за травень 2008 р. № 64128; 21.07.2008 р. за червень 2008 р. № 88176; 20.08.2008 р. за липень 2008 р. № 106622.

Згідно довідки виконуючого обовязки заступника начальника ДПІ в м. Суми № 27648/10/19-073 від 07.04.2011 р. (т. 3 а.с. 225) СУБП “Укртехносинтез" у формі ТОВ, відповідно даних особового рахунку з податку на додану вартість станом на 06.04.2011 року обліковується залишок невідшкодованих сум по деклараціям за квітень - липень 2008 року, а саме:

-66460,68 грн. по декларації № 64128 від 20.06.2008 р. за травень 2008 р.

-407395,14 грн. по декларації № 88176 від 21.07.2008 р. за червень 2008 р.

-645447,05 грн. по декларації № 106622 від 20.08.2008 р. за липень 2008 р.

Матеріалами справи встановлено, що вищезазначені суми бюджетного відшкодування є повністю узгодженими, оскільки податкові повідомлення - рішення ДПІ в м. Суми про зменшення СУБП “Укртехносинтез” сум бюджетного відшкодування по вказаним вище податковим деклараціям за травень, червень та липень 2008 року були скасовані судовими рішеннями, які набрали законної сили (т.3 а.с. 1483-193).

Статтею 255 КАС України передбачено, що Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Отже, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтверджено існування заборгованості з податку на додану вартість у сумі 402426,76 грн. за поданими позивачем податковими деклараціями та заявами про відшкодування з державного бюджету заборгованості по податку на додану вартість: 20.06.2008 р. за травень 2008 р. № 64128; 21.07.2008 р. за червень 2008 р. № 88176; 20.08.2008 р. за липень 2008 р. № 106622.

З огляду на зазначені обставини справи та вимоги діючого податкового законодавства України, колегія судді підтверджує висновки суду першої інстанції про наявність достатніх підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2011 року по справі№2-а-18/10/1870 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.04.2011р. по справі№2а-18/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Катунов В.В.

Судді<підпис >

<підпис >Ральченко І.М. Рєзнікова С.С. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >