Постанова № 22001710, 12.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2011 р. Справа № 2а-1670/3324/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Русанової В.Б. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засіданняКоцури Т.А.

представника позивача Гавриленка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтава на постанову від 14.06.2011р. по справі№2а-1670/3324/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Регіон"

до Державної податкової інспекції у м. Полтава

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

19 квітня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Регіон" (далі - позивач, ТОВ НВП "Регіон")звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві)про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2011 року № 0003281502.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставність висновків акту перевірки щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2010 року сум ПДВ по взаємовідносинах із контрагентом ПП “Нафта-Капітал” та неправомірне донарахування відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 12422 грн.73 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2011р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 06.04.2011 року № 0003281502., присуджено судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Державної податкової інспекції у м. Полтаві, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2011р. та прийняти нове рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Регіон" відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухав суддю0доповідача,пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідив докази по справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обставин, що договір між позивачем та ПП « Нафта-Капітал» укладений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а їхні наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків, а тому висновки щодо нікчемності укладених правочинів є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення від 06.04.2011р. прийняти протиправно.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Полтаві проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ НВП “Регіон” з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП “Нафта-Капітал” за період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року, за результатами якої складено акт від 21.03.2011 року № 2332/15-2/22545645.

За висновками актом перевірки встановлено порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого ТОВ НВП “Регіон” завищено податковий кредит за період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року та занижено податок на додану вартість на суму 9938 грн. 18 коп.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 06.04.2011 року № 0003281502, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 12 422 грн. 73 коп., в тому числі: 9938 грн. 18 коп. - основний платіж, 2 484 грн. 55 коп. - штрафна санкція.

Фактичною підставою для визначення податковим органом позивачу податкових зобов'язань слугував висновок відповідача щодо нікчемності договору купівлі-продажу запчастин в асортименті від 01.11.2010р. між позивачем та ПП “Нафта-Капітал”, таким, що не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю, оскільки укладався з метою штучного формування податкового кредиту і не має реального товарного характеру

В матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу № 01/11 від 01.11.2010 року запчастин в асортименті між ТОВ НВП “Регіон” та ПП “Нафта-капітал”.

Згідно умов договору, Постачальник (ПП “Нафта-капітал”) постачатиме Замовнику (ТОВ НВП “Регіон”) товар протягом терміну дії Договору. Асортимент, кількість (розмір партії) поставки, ціни кожної конкретної партії товару визначаються у взаємоузгоджених Специфікаціях, які є невідємною частиною договору. Оплату товару Замовник проводить протягом 10 банківських днів з дня прийняття товару. Поставка товару здійснюється за рахунок Постачальника. Постачальник здійснює поставку товару за кінцевим місцем призначення: м. Полтава.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надані виписані ПП “Нафта-Капітал”, специфікації до договору,рахунки-фактури, видаткові накладні, платіжні доручення.

Договір купівлі-продажу від 01.11.2010р. та всі первинні бухгалтерські та податкові документі від імені ПП « Нафа-Капітал» підписані ОСОБА_2.

Суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та ПП “Нафта-Капітал” підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, запчастини до сільгосптехніки використані у господарській діяльності ТОВ НВП “Регіон”- для подальшої їх реалізації та для здійснення ремонту власного обладнання подальшій господарській діяльності.

Колегія суддів зазначає, що приймаючи таке рішення суд першої інстанції не звернув уваги на повноваження особи, яка укладала договір та складала первинні бухгалтерські документи.

Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником Приватного підприємства « Нафта Капітал» зазначений ОСОБА_2 (а.с.167-168).

Проте до виконання обов'язків директора ПП « Нафта-Капітал» ОСОБА_2 приступив 03 листопада 2010р., що підтверджується наказом № 1-К від 03.11.2010р. ПП "Нафта-Капітал".(а.с.212).

З огляду на наведе ОСОБА_2 не був уповноваженою особою, що мала права вчиняти будь-які юридичні дії від імені ПП « Нафта-Капітал» під час складання договору від 01.11.2010р.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що договори та інші правочини в силу ст.11 ЦК України є однією з підстав для виникнення цивільних прав та обовязків, які утворюють зміст зобовязань.

Зобовязанням згідно зі ст.509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо, або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Аналогічно наведеному поняттю зобовязання Господарський кодекс України (ст.173) наводить визначення господарського зобовязання. Зі змісту ст.207 ГК України випливає, що господарське зобовязання це не просто права і обовязки сторін, які виникають із попередніх дій правочинів, а і безпосередні дії вчинення та укладання .

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Спірні господарські зобовязання за своєю правовою природою мали виникнути на підставі договорів (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України вважається таким, що вчинений у письмовій формі , якщо він підписаний його стороною. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

З боку підприємства ПП «Нафта-Капітал» не діяла повноважна особа на укладання будь яких зобовязань від імені підприємства. Підпис на договорі від імені ПП «Нафта-Капітал» ставила не уповноважена особа, що свідчить про відсутність волевиявлення ПП «Нафто-Капітал» на укладання та виконання спірних право чинів. Таким чином, такі правочини не відповідають вимогам закону, а саме ч. 3 ст. 203, ч. 5 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України « Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України « Про податок на додану вартість» визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно із підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України « Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6).

Тому , колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ « НВП Регіон» завищило податковий кредит за перевіряємий період на суму 9938,18 грн., в тому числі по податковій декларації за листопад 2010р. на суму 9938,12 грн.. чим порушено пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла щодо правомірності прийнятого ДПІ м.Полтави податкового повідомлення-рішення № 0003281502/0 від 06.04.2011р.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою прийняти нову постанову, якою задовольнити або не задовольнити позовні вимоги.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Оскільки за результатами судового розгляду позивачу відмовлено в позові не підлягають і відшкодуванню судові витрати, понесені ним у вигляді сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтава задовольнити.

Постанову від 14.06.2011р. по справі№2а-1670/3324/11 скасувати.

Прийняти нову постанову.

якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю " Науково-виробниче підприємство " Регіон"- відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяСіренко О.І.

Судді Русанова В.Б. Любчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 17.10.2011 р.