Ухвала суду № 22001019, 11.10.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 р.Справа № 2а-1743/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засіданняГалан О.О.,

в присутності:

представника позивача Іваненка Євгена Володимировича,

представника відповідача Щербак Тетяни Михайлівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2011р. по справі№2а-1743/11/2070

за позовом Науково-виробничого підприємства "Академія" Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України" Товариства інвалідів Київського району <Список ><Текст >

до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції у Харківській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Науково-виробниче підприємство "Академія" Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України" Товариства інвалідів Київського району, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської обєднаної податкової інспекції, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000321600/0 від 15.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування, прийняте відповідачем за наслідками проведення документальної невиїзної перевірки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2011 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції винесене відносно Науково-виробничого підприємства "Академія" Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України" Товариства інвалідів Київського району, а саме: № 0000321600/0 від 15.10.2010 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.1.3, 1.8, ст.1, п.7.4.1 п.7.4, п.п. 7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", , що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ні документально, а ні нормативно не довів правомірності прийнятого рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що працівниками відповідача 13.10.2010 року було складено акт невиїзної документальної перевірки №4099/07-11/30292597, в якому відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем:

-п.1.8 ст.1 пп.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, згідно з яким право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ до держбюджету, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті ПДВ у ціні товару;

- пп.15.3.1, п.15.3, ст.15 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно з яким заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або на отримання права на таке відшкодування.

Внаслідок зазначених порушень на думку відповідача, позивачем було завищене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2006 року в сумі 200741,12 грн., за травень 2006 року в сумі 388908,00 грн., за червень 2006 року в сумі 329617,00 грн., за липень 2006 року в сумі 244983,00 грн., за серпень 2006 року в сумі 386970,00 грн., за вересень 2006 року в сумі 192407,00 грн., за грудень 2006 року в сумі 310723,00 грн., на загальну суму 2054349,12 грн.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про існування поштової накладної №585539 від 29.09.2010 року, якою Харківська об'єднана Державна податкова інспекція у Харківській області нібито запросила позивача до проведення перевірки, оскільки вказана накладна до суду першої інстанції не надавалась. Крім того, нумерація вказаної накладної свідчить про неможливість її складання станом на 29.09.2010 року (13.10.2010 року складена накладна № 585258, 15.10.2010 року № 585538, а 29.09.2010 року № 585539).

Акт перевірки разом із супровідним листом “Про направлення акту перевірки” від 13.10.2010 року №18219/10/-7-18 на імя керівника та головного бухгалтера НВП “Академія” 13.10.2010 року о 17 год.20 хв. було передано службі курєрської доставки “Меркурій”згідно накладної №585258.

Таким чином, доказів запрошення представника позивача для проведення перевірки відповідачем не надано.

Відповідно п. 4.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» в редакції від 13.06.2007 року № 327 підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової" служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів запрошення представника позивача для підписання акту перевірки, що в свою чергу є порушенням п.4.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 в редакції від 13.06.2007 року.

Матеріали справи свідчать про те, що Акт перевірки та супровідний лист повернено відповідачеві із зазначенням на накладній №585258 про відсутність отримувача за вказаною адресою .

14.10.2010 року відповідачем складено акт про неможливість вручення акту перевірки позивачеві.

При цьому колегія суддів зазначає, що Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією не надано доказів, коли саме було повернено акт перевірки та супровідний лист курєрською організацією, направлені о 17 год.20 хв. 13.10.2010 року, які і були підставою для складення акту про неможливість вручення.

Інших доказів направлення акту перевірки позивачеві ані до суду першої інстанції, ані під час розгляду справи в судфі апеляційної інстанції відповідачем не надано.

Згідно п.4.9 порядку №327 у разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання до органу державної податкової служби для ознайомлення та підписання акта невиїзної документальної перевірки у строки, визначені у пункті 4.2 цього розділу, складається акт щодо неявки посадових осіб суб'єкта господарювання до органу державної податкової служби.

Не пізніше наступного дня акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок реєструється в єдиному журналі реєстрації актів перевірок та один його примірник (з відповідними додатками) надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення, про що на останній сторінці обох примірників акта робиться відповідна відмітка.

Згідно з п.4.10 порядку №327, якщо податковий орган або пошта не може вручити суб'єкту господарювання рекомендованого листа з одним примірником акта та відповідними додатками у зв'язку з незнаходженням посадових осіб за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, їх відмовою прийняти акт, то працівник структурного підрозділу, відповідальний за перевірку, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення акта перевірки. Реєструється такий акт в день його складання у єдиному спеціальному журналі. Зазначений акт долучається до справи платника податків.

Матеріалами справи встановлено, що в порушення вимог п.4.9 - 4.10 Порядку № 327, відповідачем не було направлено позивачеві акт перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

15.10.2010 року відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000321600/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2006 року в сумі 200741,12 грн., за травень 2006 року в сумі 388908,00 грн., за червень 2006 року в сумі 329617,00 грн., за липень 2006 року в сумі 244983,00 грн., за серпень 2006 року в сумі 386970,00 грн., за вересень 2006 року в сумі 192407,00 грн., за грудень 2006 року в сумі 310723,00 грн., на загальну суму 2054349,12 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 15.10.2010 року разом із супровідним листом “Про направлення повідомлення-рішення” №18298/10/07-18/2895 від 15.10.2010 року 15.10.2010 року о 09 год.25 хв. передані службі курєрської доставки “Меркурій”, згідно накладної №585538.

15.10.2010 року відповідачем складено акт про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення у звязку з поверненням документів від служби курєрської доставки “Меркурій”з написом на накладній №585538 “за вказаною адресою отримувач відсутній”.

Інших доказів направлення позивачеві податкового повідомлення-рішення №0000321600 від 15.10.2010 року не надано.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.4.5 та п.4.6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року N253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N567/5758, в редакції від 10.08.2005 року, структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції податкового органу, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення від структурного підрозділу, що його склав, надсилає (вручає) податкове повідомлення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення залишається в податковому органі.

Податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем п.4.5 4.6. Порядку № 253 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року N253.

Крім того, матеріалами справи встановлено, правильність обчислення та своєчасність внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період часу з березня 2006 року по вересень 2006 року включно, а також листопад-грудень 2006 року перевірені відповідачем раніше, що підтверджується наступними обставинами.

За наслідками перевірки квітня 2006 року відповідачем складено акт про результати виїзної позапланової перевірки НВП “Академія”з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період квітень 2006 року від 31.07.2006 року №1583/23-30292597, а також прийняті податкове повідомлення-рішення від 08.08.2006 року №0001462310 та податкове повідомлення-рішення від 08.08.2006 року №0001472310, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 200742,00 грн. та донараховано зобовязання з ПДВ в сумі 21491,12 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 08.08.2006 року №0001462310 та податкове повідомлення-рішення від 08.08.2006 року №0001472310 скасовані постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2010 року по справі №2-а-44879/09/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010 року.

За наслідками перевірки травня-червня 2006 року складено Акт про результати виїзної позапланової перевірки НВП “Академія”з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період травень 2006 року, червень 2006 року від 18.09.2006 року №2037/23-30292597, а також прийняті податкове повідомлення-рішення від 21.09.2006 року №0001692310 та податкове повідомлення-рішення від 21.09.2006 року №0001702310, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 388908,00 грн. за травень 2006 року та на 329617,00 грн. за червень 2006 року, а також донараховано зобовязання з ПДВ в сумі 177080,48грн.

Податкове повідомлення-рішення від 21.09.2006 року №0001692310 та податкове повідомлення-рішення від 21.09.2006 року №0001702310 скасовані постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2010 року по справі №2-а-44879/09/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010 року.

За наслідками перевірки липня 2006 року складено Акт про результати виїзної позапланової перевірки НВП “Академія”з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період липень 2006 року від 10.11.2006 року №2520/23-30292597, за наслідками якого прийняті податкове повідомлення-рішення від 17.11.2006 року №0001932310 та податкове повідомлення-рішення від 17.11.2006 року №0001922310, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 244983,00 грн. та донараховано зобовязання з ПДВ в сумі 101860,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 17.11.2006 року №0001932310 та податкове повідомлення-рішення від 17.11.2006 року №0001922310 скасовані постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2010 року по справі №2-а-44879/09/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010 року.

За наслідками перевірки серпня-вересня 2006 року складено акт про результати виїзної позапланової перевірки НВП “Академія”з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період липень 2006 року від 21.12.2006 року №3158/2340/30292597, а також прийняті податкове повідомлення-рішення від 27.12.2006 року №00014723400 та податкове повідомлення-рішення від 27.12.2006 року №0001482340, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 386970,00 грн. за серпень 2006 року та на 192407,00 грн. за вересень 2006 року і донараховано зобовязання з ПДВ в сумі 434809,33грн.

Податкове повідомлення-рішення від 27.12.2006 року №00014723400 та податкове повідомлення-рішення від 27.12.2006 року №0001482340 скасовані постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2010 року по справі №2-а-44879/09/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010 року.

За наслідками перевірки грудня 2006 року складений Акт про результати виїзної позапланової перевірки НВП “Академія”з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період грудень 2006 року від 13.04.2007 року №1195/16-30292597, а також прийняті податкове повідомлення-рішення від 16.04.2007 року №0000021600 та податкове повідомлення-рішення від 16.04.2007 року №0000051600, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 411750,00грн. і донараховано зобовязання з ПДВ в сумі 1377,60грн.

Податкове повідомлення-рішення від 16.04.2007 року №0000021600 та податкове повідомлення-рішення від 16.04.2007 року №0000051600 скасовані постанова Господарського Суду Харківської області від 21.06.2007 року по справі №АС-53/144-07, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2007 року по справі №22-а-1802/07 та ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 11.03.2009 року по справі №АС-53/144-07.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідач здійснив перевірку раніше перевірених періодів, за наслідками якої прийняв оскаржуване повідомлення-рішення, аналогічне прийнятим раніше і скасованим в судовому порядку податковим повідомленням-рішенням.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими висновки відповідача щодо стосовно порушення позивачем вимог п.1.8 ст.1 пп.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з яким право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ до держбюджету, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті ПДВ у ціні товару, та пп.15.3.1, п.15.3, ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно з яким заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або на отримання права на таке відшкодування, виходячи з- наступного:

Відповідно до п.7.4.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно абз. “а”п.7.7.2 ч.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи постановою Господарського суду Харківської області від 21.06.2007 року (справа №АС-53/144-07), ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2007 року (справа №22-а-1802/07, ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 11.03.2009 року (справа №АС-53/144-07), постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2010 року (справа №2-а-44879/09/2070);ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2010 року (справа №2-а-44879/09/2070) встановлено, що позивач по справі належним чином здійснював господарські операції, з яких формував податковий кредит, а також перевірено вказані господарські операції на предмет їх реальності. У вищезазначених судових рішенням встановлені факти оплати вартості товарів їх постачальникам та наявності належних підстав для віднесення сплачених сум до складу податкового кредиту.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо термінів для подання заяви про відшкодування надміру сплачених сум податку, передбачених пп.15.3.1, п.15.3, ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, суд зазначає наступне:

Відповідно до п.7.2.8 Закону України “Про податок на додану вартість” платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Форма податкової декларації і порядок її заповнення встановлені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за N 250/2054“Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання”.

Відповідно до п.4.2, п.5.12 Порядку в редакції від 15.06.2005 року, яка діяли протягом 2006 року, одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком. Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Таким чином колегія суддів зазначає, що в розумінні пп.15.3.1, п.15.3, ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” заявою про повернення надміру сплачених податку на додану вартість є заява про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач подавав до державної податкової інспекції декларації з податку на додану вартість за січень-грудень 2006 року включно разом з додатками 4, що є належним доказом того, що позивач не пропустив встановлений 1095-денний строк на подачу заяви про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Науково-виробничого підприємства "Академія" Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України" Товариства інвалідів Київського району, документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2011 року по справі№2-а-1743/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2011р. по справі№2а-1743/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Катунов В.В.

Судді<підпис >

<підпис >Ральченко І.М. Рєзнікова С.С. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 17.10.2011 р